|
«Російський Сфінкс» як метафора й реальність у публіцистиці Сергія Єфремова на шпальтах «Книгаря» (1919–1920 роки)
(Демченко Тамара)
|
|
«Російський Сфінкс» як метафора й реальність у публіцистиці Сергія Єфремова на шпальтах «Книгаря» (1919–1920 роки)
(Іваницька Світлана)
|
|
«Росте інтерес до книжки…»: культурологічна проблематика у публіцистиці Сергія Єфремова на сторінках «Книгаря» (1917–1920 рр.)
(Іваницька Світлана)
|
|
«Росте інтерес до книжки…»: культурологічна проблематика у публіцистиці Сергія Єфремова на сторінках «Книгаря» (1917–1920 рр.)
(Демченко Тамара)
|
|
«Руїна» Гетьманщини чи боротьба за утвердження Української козацької держави? (Спроба започаткувати наукову дискусію щодо одного історичного терміну)
(Чухліб Тарас)
|
|
«Румунський» напрям української дипломатії в 1917—1920 рр.: новітній етап історіографічних досліджень
(Попенко Ярослав)
|
|
«Русалка Дністрова».: Документи і матеріали
(Стеблій Феодосій)
|
|
«Русские» названия порогов у Константина Багрянородного (рос.)
(Брайчевський Михайло)
|
|
«Русское дело в Северо-Западном крае» через призму історії магнатських архівів Сапєг та Радзивіллів у XIX ст.
(Ульяновський Василь)
|
|
«Русь» в Угорському королівстві (XI - друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції
(Волощук Мирослав)
|
|
«Русь» в чешских землях (Богемия, Моравия, Силезия) XI–XIV вв.: избранные проблемы (рос.)
(Волощук Мирослав)
|
|
«Русь», «Мала Русь», «Україна» в післямонгольські та козацькі часи
(Моця Олександр)
|
|
«Русь». Що варто знати про цей термін?
(Волощук Мирослав)
|
|
«Руська трійця». М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники
(Петраш Осип)
|
|
«Руське питання» та внутрішньополітична боротьба у Великому Князівстві Литовському часів Альґірдаса і Йоґайли (до 1385 р.) у східнослов’янських історіографіях ХІХ – першої третини ХХ ст.
(Василенко Віталій)
|
|
«Руський Сципіон» – гетьман Костянтин Іванович Острозький у польській історіографії
(Ковалів Вітольд-Йосиф)
|
|
«Руські» переклади в Херсонесі в 860 році
(Огієнко Іван)
|
|
«Саксонське зерцало» як джерело феодального і міського права
(Гошко-Зайцева Тетяна)
|
|
«Саксонське зерцало»: символи й метафори
(Гошко-Зайцева Тетяна)
|
|
«Самаро-Орельський» улус Золотої Орди
(Черкас Борис)
|
|
«Самвидав» як засіб поширення об'єктивної інформації про Україну в 60–80-х роках
(Бажан Олег)
|
|
«Самые опасные книги», исторические мифы и ответственность интеллектуалов (рос.)
(Осіпян Олександр)
|
|
«Самый образованный священник Западной Украины…» Радянські спецслужби й о. Гавриїл Костельник у 1939–1948 роках
(Вєдєнєєв Дмитро)
|
|
«Самый образованный священник Западной Украины…» Радянські спецслужби й о. Гавриїл Костельник у 1939–1948 роках
(Лисенко Олександр Євгенович)
|
|
«Санація» прикордоння УСРР: поборювання «польсько-українського фашизму» на Поділлі, 1930-ті роки
(Тітова Наталія)
|
|
«Свій» серед «чужих», «чужий» серед «своїх». «История Малой России» Д. Бантиша-Каменського у світлі українсько-російського культурного перехрестя (до 220-річчя Дмитра Бантиша-Каменського)
(Ясь Олексій)
|
|
«Сводный» Патерик у південно-слов'янських, українському та московському письменствах
(Єрьомін Ігор)
|
|
«Свої» і «чужі» символи історичної пам'яті у світогляді та творчій спадщині Д.І. Яворницького
(Світленко Сергій)
|
|
«Свої» та «чужі» в університетській пам'яті (на матеріалах спогадів про Харківський університет 1920 – 1930-х рр.)
(Іващенко Вікторія)
|
|
«Своя комісія»: декілька штрихів з академічного життя Миколи Василенка (за спогадами Наталії Полонської-Василенко)
(Блащук Світлана)
|
|
«Своя комісія»: декілька штрихів з академічного життя Миколи Василенка (за спогадами Наталії Полонської-Василенко)
(Ващук Дмитро)
|
|
«Святиня і голодомор»: Свідчення очевидців
(Білокінь Ольга)
|
|
«Себе, тобто свій народ, називали рос… Їх король іменується хаканом…»: Руське посольство 838–839 років до Візантії та імперії франків – важлива віха міжнародного визнання Київської держави та початків формування української державності
(Щодра Ольга)
|
|
«Сейми Волинської землі» як публічний простір регіонального судочинства (кінець ХV – друга третина ХVІ ст.)
(Поліщук Володимир Васильович)
|
|
«Селянству - владу і землю»: Всеросійський селянський союз в Україні (1905-1907 рр.)
(Федьков Олександр)
|
|
«Селянству - владу і землю»: Всеросійський селянський союз в Україні (1905-1907 рр.)
(Магась В'ячеслав)
|
|
«Середньовічна Україна»: тексти, контексти, межі
(Гордієнко Дмитро Сергійович)
|
|
«Сєго нє бывало в Руськѣи зємьли»: вплив візантійського права та пережитки кровної помсти в князівському середовищі
(Плахонін Андрій)
|
|
«Сильна жінка зі зброєю» в українському історіографічному дискурсі XVI-XIX ст.
(Кривоший Олександр)
|
|
«Сільська душа» й «Міський організм»: уявлення про сільську й міську культуру в Галичині ХІХ—ХХ ст.
(Роман Голик)
|
|
«Сімейне заручництво» як форма державного терору
(Подкур Роман)
|
|
«Сімейні справи»: поняття Вітчизни через метафору родини в козацькій спільноті (друга половина XVII – початок XVIII ст.)
(Багро Сергій)
|
|
«Сіра зона» під Острогом на початку 1921 року
(Манько Микола)
|
|
«Сіроманці» – Батьківщини вірнії повстанці (На берегах книжки споминів Богдана Допіри)
(Горинь Василь)
|
|
«Сіроманці». Відділ окремого призначення
(Допіра Богдан)
|
|
«Скажи про щасливе життя...»
(Лисивець Анастасія)
|
|
«Сказки» козацької неурядової старшини Гетьманщини як історичне джерело
(Кривошея Ірина)
|
|
«Скарб» землеробських знарядь з городища Коропові Хутори
(Колода Володимир)
|
|
«Скарга заштатного священника Гавриїла Телятникова (Херсонської єпархії Тираспольського повіту) у зв’язку з неотриманням заслуженої пенсії» як джерело історії земельних відносин на Півдні України наприкінці ХІХ ст.
(Ложешник Аліса)
|
|
«Скарга заштатного священника Гавриїла Телятникова (Херсонської єпархії Тираспольського повіту) у зв’язку з неотриманням заслуженої пенсії» як джерело історії земельних відносин на Півдні України наприкінці ХІХ ст.
(Ложешник Ніла)
|
