Всі відгуки
Сторінки:  1 ... 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 ... 85
Не скільки химерний, стільки художній твір. Єдине з химерного - концепція Числобога. Як химерний оцінюю слабко, можна не читати. Як художній хай оцінює хтось інший
Так, кінцівка беззаперечно сильна, та й сам твір заслуговує на увагу
Добра мова, цікава концепція світів, а пристрасті киплять як у "Санта-Барбарі" ;) Протягом читання задаєшся питанням "Хто, з ким, коли і від кого?" І кохання, і батальні сцени, і філософські роздуми - всього потроху. Читати варто. Це 1 книга серії, друга - "Зворотній...
Потік свідомості слабкий сюжет... не для мого конкретного мислення(((
Потік свідомості слабкий сюжет... не для мого конкретного мислення(((
Чудово передано культурне життя України того часу. За що і висловлюю свою подяку автору.
Книга заявлена як 2 частина трилогії, що не зовсім так. Вона починається дійсно раніше за "Вогонь для Вогнедана", але завершуються вони фактично одночасно. Головний герой - дядько Вогнедана-Визволителя, волоцюга і воїн-тінь (повстанець, бойовик) зі складної долею....
Твір про відродження держави, про боротьбу з ворогом, про втрати і здобутки, про те, що перемога дається важкою ціною. Більш оптимістичний у порівнянні з першою частиною. ЧУДОВО!
Змальовано синтез 2 культур - слов'янської та японської, двох різних видів. Є аналогії на історичні події, історичні народи. Твір змушує замислитись над вічними темами, а також є глибоко патріотичним. Чомусь виникає бачення у Ельбері - нашу Батьківщину, а в Моанській...
Останній твір "Язичницької" трилогії. Події перенесено з України до Німеччини. Можливо, через це твір здав ся слабшим. Особисто мені здається, що варто було б завершити твором на тему Богита 12-13 ст., захованням Збруцького ідола у річці і надією на відродження віри.
Продовження зміцнення християнства на Русі, описана спроба реваншу язичництва.
Описано хрещення Русі з точки зору язичниці. Одне з центральних місць у творі - постать князя Святослава. Загалом описано початок загибелі старої слов'янської культури.
Гарний твір з ранньої історії арійської Індії. Про хоробрих воїнів, що служать нікчемним повелителям, про егоїстичних матерів та чудових мачух, та про впертість і чесність головного героя та про те, що іноді перемога - гірше поразки. Але на жаль переможець завжди правий....
Приєднуюсь до нижче сказаного - нудно. Можна порівняти з пародією на книги Дюма. Не дочитав.
Твір непоганий, добре освітлено проблему співіснування землян і місцевого населення на новій планеті, перехід від конфронтації до співпраці. Єдине запитання: як 2317 землян могли розмножитись так, що переважили чисельність цілої планети? Деякі моменти роману -...
Сторінки:  1 ... 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 ... 85