| Опис: |
Топонімія України досі зберігає імена Чинґізидів: Джучі, Батий, Бувал, Орду-Ічен, Шейбан, Башмак, Бурлюк, Узбек, Акул та ін. Збережені й імена емірів (нойонів): Субутай, Картан, Айдар, Алчедай, Кавгадий, Бабуджи, Калантай, Коверга, Мамай. Навколо топореплік цих власних імен на карті знайдено упізнавані репліки численних супутніх ординських реалій. Це етноніми – татари, монґоли, маньчжури, араби, алани, хини; хороніми – Золота Орда, Китай, Кашмір, Хваліси, Дербент, Ясріб, Мекка; інші реалії – монґ. Яса, Білік, уруг ‘клан’, цахар ‘кріпаки’, бешік ‘письмо’, самбар ‘дощечка для письма’, данс ‘реєстр’, церег ‘військо’, абух ‘захоплений’; евенк. орон- ‘олень’; дтюрк. каган, таган, баскак, калин ‘товстий’, булгак ‘колотнеча’, Бурхан ‘Будда’, асура, якут. харабыл ‘караул’, тат. савин ‘верблюд’; ар. аль-галуба ‘дійна верблюдиця’; пехл. бунак ‘майно, шатро’; слов. писар, став та ін.
Золотоординські топоніми Лівобережжя // Сіверщина в історії України: збірник наукових праць. — Випуск 14. — К.; Глухів, 2021. — с. 104-113 |
