В ході засідання громадської гуманітарної ради Президент України В. Янукович озвучив бажання створити державну повномасштабну електронну бібліотеку (по суті — електронний архів): «давайте створимо ресурс, на якому у відкритому доступі буде представлено все найважливіше, що створене на нашій землі впродовж віків. Давайте доповнимо його тим, що впродовж 20 років продукувалося науковими інститутами та театрами, видавництвами і студіями звукозапису. Давайте відкриємо людям те, що зберігається в запасних фондах музеїв, одним словом все те, що було видане і зроблено митцями і самотужки, і за сприяння держави. Давайте започаткуємо рух зі створення культурної матриці, що дасть можливість пізнати культурну Україну».

Було також наголошено на тому, що даний проект повинен розвиватися як громадська ініціатива.

В стислі терміни ряд відомст повинно внести пропозиції щодо створення та розвитку інфраструктури для реалізації цього проекту, тож незабаром зможемо побачити наскільки балачки пересікаються з ділом. Відкритим залишається також питання щодо узгодження викладення матеріалів у вільний доступ з авторами та іншими правовласниками цих матеріалів, адже знаємо, що найчастіше саме правовласники є тією ласою до грошей перепоною, яка часто не дає об'єктам інтелектуальної власності вільно поширюватися серед широких мас громадськості.

P.S. Хотілося б вірити, що це починання не перетвориться на такий же фарс, як електронні підручники від Міносвіти.

Нещодавно у тенетах з'явилася нова електронна експозиція про буремні 1917-1932 роки на українських землях. Музейна експозиція «Народна війна» — це результат більш як дворічної праці науковців Київського «Меморіалу». Впродовж 2008-2009 рр. автори працювали в державних та галузевих архівах 18-ти областей України. Опрацьовано та оцифровано понад 350 фондів і близько 1500 архівних справ. В експозиції використано понад 300 світлин, багато з яких представлені вперше. Також у розділі «Архіви», який відкриється незабаром та постійно поповнюватиметься, будуть розміщуватись нові архівні документи.

Просимо усіх небайдужих читачів переглянути цю унікальну експозицію, яка висвітлює боротьбу українців за свою свободу. А згодом можна буде ознайомлюватися також з цікавими архівними документами.

27.11.2010 р. українці вшановують пам'ять своїх загиблих та ненароджених співвітчизників, які впали жертвами штучних голодоморів у XX столітті. Е-бібліотека «Чтиво» також розділяє скорботу з приводу тих чорних подій, тому ми вирішили виокремити цю дату. Як — читайте далі.

Щороку, кожної четвертої суботи листопада українці вшановують пам'ять своїх співвітчизників, пращурів, які стали жертвами трьох голодоморів (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947), штучно створених московсько-більшовицькою владою на території України та інших українських етнічних земель в складі СРСР. Цей безпрецедентний злочин у світовій історії був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув позбавити українську націю її волелюбного духу, її ідентичності, зламати їй хребет. Поставити знесилених голодом, страхом і відчаєм українців на коліна. Стерти генетичну пам'ять народу. Викорінити навіть думки про свободу та власну державу. Сумні наслідки штучних голодоморів широко відомі — мільйони загиблих, десятки мільйонів ненароджених, понівечені людські долі, виснажена душа народу.

На знак пошани до пам'яті замордованих голодом співвітчизників ми тимчасово закриваємо доступ до усіх книг бібліотеки, окрім тих, які безпосередньо стосуються голодоморів. Просимо з розумінням поставитися до такого нашого кроку і присвятити хоча б якийсь час на ознайомлення з страшними історичними фактами, знати і пам'ятати які повинен кожен українець. Нижче подаємо список наявних у бібліотеці наукових, науково-популярних та художніх творів, які безпосередньо стосуються теми. Доступ до усіх книг бібліотеки буде відновлено 30.11.2010 р.

Закликаємо усіх, хто поділяє біль та скорботу українсього народу, 27.11.2010 р. о 16:00 пом'янути жертв голодоморів хвилиною мовчання та запалити свічку пам'яті у своєму вікні. Вічна їм пам'ять.

Пропонуємо також почитати наявні у е-бібліотеці «Чтиво» твори, що стосуються голодоморів:
Наукові та науково-популярні твори
Веселова О., Марочко В., Мовчан О. Голодомори в Україні 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947: Злочини проти народу
Заставний Ф. Український Голодомор 1932-1933 років та його географія: через призму сучасної демографічної статистики
Нікольський В. Репресивна діяльність органів ГПУ під час Голодомору в УСРР (1932-1933 рр.)
Васильєв В., Шаповал Ю., Уїткрофт С., Малашенко Л. Командири великого голоду: Поїздки Молотова і Л. Кагановича в Україну та Північний Кавказ. 1932-1933 рр.
Конквест Р. Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор
Покидченко Л. Голодомор 1932-1933 років на Сумщині
Покидченко Л. З історії голодомору 1932-1933 рр. на Сумщині
Демченко Т. Колективізація та Голодомор 1932-1933 рр. на Чернігівщині
Бутко С., Федусь С. Голодомор 1932-1933 рр. на Чернігівщині: документи, свідчення, дослідження
Старовойтов М. Голодомор на Луганщині 1932-1933 рр.
Іванущенко Г. Голодомор 1932-33 років: очима свідків, мовою документів. Северинівська сільрада Сумського району
Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. Книга 2
Пиріг Р. Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи та матеріали
Куліш А. Голодомор 1932-1933: Причини, жертви, злочинці
Василенко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду. Правова оцінка
Верстюк В., Тиліщак В., Юхновський І. Голодомор – геноцид українського народу 1932-1933 рр.
Художні, публіцистика та спогади
Василевський П. Алгебра геноциду
Гуцало Є. Голодомор
Масютко М. Досвітній сполох
Кирій І. Голодна весна
Руденко М. Хрест
Барка В. Жовтий князь
Білоконь О. «Святиня і голодомор»: Свідчення очевидців
Онушко-Тиховська Л. Не забуваймо 1932-1933 р.

P.S. Власників та адміністраторів сайтів просимо підтримати ініціативу та розмістити у себе відповідний банер або текстове повідомлення. Чим більше свічок у наших вікнах — тим більше шансів не допустити повторення трагедії.

У попередній новині ми повідомляли про вільне поширення МОН України електронних версій підручників. Як виявилося, помилково анонсовані Міносвіти заходи щодо електронних підручників зводяться до поширення лише перших розділи підручників, за якими школярі зможуть вчитися протягом осені.

Докладніше ознайомившись з усіма викладеними на сайті МОН України версіями електронних підручників ми з гіркотою виявили, що насправді «електронні версії підручників» є всього лиш невеликими частинами (від чверті до половини) підручників.

Оскільки ситуація нас зацікавила, ми вирішили звернутися за роз'ясненнями до МОН України, написавши їм листа е-поштою. Адже не щодня з невідомих причин Міносвіти обмежує доступ учнів до підручників. На меті було отримати просту відповідь на прості запитання — хто винен і чи збираються виправляти таке неподобство. Відповідь не примусила себе довго чекати. Прес-служба МОН України зреагувала того ж таки дня, ще й у післяробочий час, о 18:30. Повний текст листа-відповіді подаю нижче.
 

Шановний пане Віталію!

Інформуємо Вас про те, що відразу анонсувалося про розміщення на сайтах перших розділів підручників, які мають використовуватися учнями у вересні-жовтні, поки надходять друковані. Перші розділи даватимуть можливість у повній мірі підготуватися до уроків впродовж перших місяців навчання.

Просимо зважати, що зміст підручників є інтелектуальною власністю.

Питання щодо розміщення повних текстів буде розгядатися у разі виникнення такої потреби.

Прохання, надалі уважно слухати анонси і з розумінням ставитися до роботи МОН.

З повагою та з щирими привітаннями з нагоди 1 вересня,

Прес-служба МОН
 

Тут варто зауважити, що відразу (06.08.2010 р.) було повідомлено про плани з поширення саме електронних підручників, а не їх уривків чи частин. Зрештою, можливо були різні анонси, які містили зовсім різну інформацію. З огляду на манеру спілкування прес-служби МОН України та їхню низьку інформованість про зміст власних анонсів, викладених на сайті Міносвіти та розтиражованих на інших освітянських інтернет-ресурсах, не виключений банальний сценарій, коли ліва рука не відає, що творить права. Зважаючи на особу нинішнього міністра освіти, Дмітрія Табачніка, це нас зовсім не дивує.

Отже, знову доводиться констатувати факт, що вже вкотре МОН України не спромоглося виконати свої прямі функції з забезпечення школярів підручниками. Цього разу, щоправда, додумалися викласти принаймні електронні версії, але й цю добру справу реалізували лише частково. Хоча, частковість реалізації задуму не випадкова.

Також хочеться акцентувати увагу на тому, що прес-служба не дарма згадує про те, що підручники є інтелектуальною власністю. У цьому реченні насправді більше змісту, ніж можна було б подумати при прямому трактуванні. Як часто буває, це дуже тісно пов'язано з бізнес-інтересами та великими грішми. В новині про співпрацю торгової марки PocketBook з МОН України, про яку ми згадували минулого разу, єдиним реченням йдеться про важливу дрібницю, яка прояснює, чому МОН України на своєму сайті не викладає повні версії файлів шкільних підручників.

PocketBook 901, високотехнологічна й дорога е-книга, позиціонується як «електронний підручник майбутнього», як потенційно єдиний пристрій школяра для читання усіх підручників та інших матеріалів. Разом з тим, PocketBook 901 матиме DRM-захист, що перешкоджатиме копіюванню та розповсюдженню підручників. Саме так, за наявними відомостями МОН України схвалює і сприяє у забороні та перешкоджанні розповсюдження шкільних підручників серед учнів. І, очевидячки, все для того, щоб пізніше, після придбання е-книги за ціною 350-450$, батьки змушені були купувати ще й усі підручники в електронному вигляді. В скорому часі МОН України ще й визначить загальноосвітні заклади, в яких школярі користуватимуться електронними підручниками. Хто закуповуватиме е-книги для учнів цих шкіл (батьки чи МОН України за державний кошт) — питання наразі відкрите.

Отже, маємо ситуацію, коли МОН України за наші з вами кошти (зібрані податки) виплачує гонорари авторам підручників та оплачує роботу по виданню підручників, а пізніше ті ж підручники продаватиме нам з вами, бо інакше наші діти-школярі залишаться взагалі без підручників. Саме тому, на нашу думку, й не викладаються в загальний доступ повні версії підручників — бо тоді їх матиме кожен школяр і не буде потреби їх купувати. Це наштовхує на думку, що МОН України зараз цілеспрямовано орієнтується не на стовідсоткове забезпечення школярів підручниками (нехай і електронними версіями), а на побудову вдалої бізнес-моделі заробляння грошей на школярах.

P.S. До слова, цьогорічні десятикласники вже починають навчатися по електронних версіях перших розділів підручників, викладених на сайті МОН України. Нових підручників ще не видали, а за старими МОН України навчатися не дає. Клопіт щодо того, на чому школярі будуть читати електронні версії підручників у класі Міносвіти перекладає цілком на плечі батьків.

З першим вересня вас, з Днем знань!

Відповідно до інформації Міністерства освіти і науки України, урядовці-освітяни нарешті знайшли вихід для вирішення проблеми нестачі підручників у школярів — МОН України взялося за вільне розповсюдження електронних версій шкільних підручників через Інтернет. Цього року планується викласти у вільний доступ щонайменше 130 електронних версій підручників з різних предметів для 10 класу.

До слова, ці електронні версії підручників будуть представлені також і в е-бібліотеці «Чтиво».

Докладнішу інформацію та перші враження від цього проекту МОН України читайте далі. 

З метою організованого початку 2010/2011 навчального року та уникнення можливих проблем щодо інформаційного та науково-методичного забезпечення Міністерство освіти і науки вживає ряд організаційних заходів щодо забезпечення навчальних закладів, вчителів, учнів, методичних установ, управлінь освіти і науки, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти необхідними матеріалами.

З цією метою станом на 06.08.2010 здійснено таке:

• Сформовано базу даних електронних версій 130 підручників для 10 класу, в тому числі для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, яку передано до видавництва «Педагогічна преса» для їх друку у спецвипусках газет «Освіта України», «Сільська школа» до підсумкової колегії (19-20 серпня 2010 р.)  та в подальших номерах газет, а також у фахових науково-методичних журналах зазначеного видавництва. Окрім цього вищевказані матеріали будуть надруковані у фахових виданнях видавництва «Шкільний світ».
• Електронні версії підручників розміщуватимуться починаючи з 16 серпня поточного року на сайтах Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти,  НАПН України, Інституту обдарованої дитини та видавництв.
• Обговорення особливостей вивчення навчальних предметів за новими підручниками для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів буде проведено на секційних засідання підсумкової колегії Міністерства освіти і науки.
• До 16.08.2010 року будуть направлені листи до Міністерства освіти і науки АРК, обласних управлінь освіти і науки,  інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо розміщення електронних версій  підручників та Інструктивно-методичних матеріалів про вивчення навчальних дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах.

Інформацію взято з сайту МОН України.

Що ж до особистих вражень від цього прогресивного почину МОН України, то вони розбігаються в різні боки, як неочікувано засліплена світлом зграя тарганів. Ясна річ, розумність та вчасність думки про вільне розповсюдження електронних підручників оспорюванню не підлягає, однак і без проколів не обійшлося. Але про все по черзі.

На сайті МОН України на даний момент вже викладено близько півсотні найменувань електронних версій підручників для 10 класу. Усі підручники 2010 року видання, переважна більшість із викладених ще, мабуть, навіть не вийшла друком. Саме їх нам і випала нагода промацати на якість та зручність.

З хороших моментів варто підкреслити, що формат файлів для підручників обрано досить зручний (можливо, найзручніший) — PDF. Це дозволило перенести макет паперового видання у електронний вигляд зі збереженням усіх особливостей верстки графіки й тексту підручника і, при цьому, кінцевий файл вийшов невеликого розміру. При цьому підручники багато і якісно ілюстровані, що тільки підживлює інтерес до них. Якісно зверстану книгу можна навіть цілком комфортно читати на спеціалізованому пристрої (е-книзі) з екраном 6".

Однак, як це часто робиться у державних органах та установах, чудову ідею просто не могли не підпсувати бездумною реалізацією. Практично у жодного підручника немає сторінки обкладинки, що значною мірою псує перше враження від нього.

Частина підручників розбита на 2-3 файли, з яких перший файл є титульною (першою) сторінкою підручника, другий — сторінкою (другою) з формальними відомостями про видання, анотацією, поясненнями умовних позначень, а третій — основною частиною підручника. Це значною мірою створює дискомфорт у користуванні подібним «подрібненим» на кілька файлів підручником. При відкритті основного файлу не одразу можна зрозуміти, який підручник читаєш, а при потребі уточнити значення умовної позначки, доводиться шукати й відкривати ще один файл. Виділення титульної сторінки у окремий файл теж залишається незрозумілим кроком з боку верстальника. Також впав у очі файл підручника з «розширеними» полями та типографічною розміткою на них — такий довісок в розмірах сторінки теж навряд припаде до душі школярам — незручно користуватися, бо доведеться постійно збільшувати масштаб і перегортати зайві поля, а про читання на спеціалізованих пристроях (е-книгах) я взагалі мовчу. Є й підручник просто поділений на два файли, кожний з яких має рівно 16 сторінок. А деякі підручники раптово, на півслові, обриваються після 30-40 сторінок.

Всі вищевказані ляпи чітко наводять на думку, що електронні версії підручники «готувалися» простим експортом з видавничого програмного забезпечення у PDF, при цьому видавництво не надто переймалося зручністю користування такими розчленованими на файли підручниками, а куратори проекту з МОН України вели себе так само недбало. Залишається лише сподіватися, що переважна більшість викладених МОН України у загальнийдоступ підручників таки матиме пристойну верстку та являтиме собою єдиний цілісний файл-підручник, без зайвого подрібнення та інших «хвостів» експорту з видавничого ПЗ.

Наостанок хочеться сказати ще те, що українська марка е-книг PocketBook менше року тому заявила про реалізацію проекту «Електронний підручник». Стрижневими елементами проекту є е-книга PocketBook 901 з пластиковим екраном розміром 9,7" та, власне, електронні версії підручників. Вже у лютому 2010 р. на сайті PocketBook було опубіковано новину про те, що «Шкільний електронний підручник — підручник майбутнього» — це спільний проект Інституту інноваційних технологій МОН України, Державного спеціалізованого видавництва «Освіта» й Видавничого дому «Мост Паблішинг». Зазначимо також, що PocketBook 901 повинен надійти у продаж вже восени 2010 року, і не буде абсолютно нічого дивного, якщо у е-книзі одразу ж будуть записані усі зараз наявні електронні версії учнівських підручників. Що ж, школярі з заможних сімей вже досить скоро зможуть оцінити переваги електронних підручників.

P.S. Як виявилося при ближчому ознайомленні з викладеними на сайті МОН України підручниками, усі вони є урізаними — файли підручників містять всього лиш від 1/3 до 1/2 повного обсягу підручників (від 30 до 45 сторінок). Тож МОН України або просто грає вар'ята, або планує викласти повні версії підручників в електронному вигляді дещо згодом.

Із задоволенням пропонуємо увазі читачів дебютний твір молодої української авторки з Києва. За словами Насті, роботі над романом було присвячено три з половиною роки її життя, що дозволяє вести мову про серйозний підхід до письменницької діяльності. Бажаємо авторці творчої наснаги та успіхів. Твір має назву «По струні. vol 1 Початок піднесення».

Раді повідомити про появу нової української онлайн-бібліотеки «Компас»: http://kompas.co.ua. Це некомерційний проект, що орієнтуватиметься здебільшого на пригодницьку та фантастичну літературу, організовану за серіями, що є в певній мірі новинкою для українських нетрів. «Чтиво» співпрацюватиме з «Компасом» на ниві розширення бази україномовних книжок та взаємній популяризації сайтів. Бажаємо колегам наснаги та успіху!