Запрошуємо всіх небайдужих до українського слова приєднатися до флеш-мобу «Читай українською!»

Мета: змусити книгарні замовити для реалізації якомога більше різножанрових україномовних книг сучасних українських авторів, оскільки саме попит створює пропозицію.

Час проведення: 9-10 липня (найближчі вихідні).

Щоб взяти участь у флеш-мобі, читач української літератури має пройти по кількох книгарнях свого міста (оптимально – п'ять) і запитати там книги українською.

Нижче описано «підводні камені», з якими читач може стикнутися при спілкуванні з продавцем книгарні, і які краще знати наперед.

Підводні камені:

1. Якщо просто попросити «щось українською», то одразу пропонують українську класику зі шкільної програми або нові твори Шкляра, Костенко і Забужко. У більшості книгарень вважають, що це достатній асортимент для покупця, який читає українською.

2. Якщо ви назвете прізвище (наприклад, Андрухович, той же Шкляр чи ще хтось конкретний), то цим не вплинете на асортимент книгарні у своєму місті. Цей автор або є, або його немає в книгарні. Якщо його книг немає, то, імовірно, і надалі не буде (перевірено на власному досвіді).

3. Якщо ви попросите щось для своєї дитини українською, вам здебільшого запропонують переклади або народні казки. Не піддавайтеся. Запропоноване розвиває не сучасну українську літературу, а гаманець видавця, оскільки на народні казки немає авторського права, а більшість перекладів у цьому сегменті зроблені комп’ютерними програмами з російської.

4. Вам також можуть запропонувати переклади з іноземних мов (здебільшого з російської), це особливо стосується дитячого сегменту. Не ведіться. Переклади вам не потрібні з причини, озвученої у попередньому пункті.

5. Вам взагалі можуть пропонувати російськомовну продукцію замість того, що вам потрібно. Тут без коментарів. :)

Найефективніше запитувати українські фентезі, фантастику, пригодницьку або психологічну прозу, детективи, казки для дітей і підлітків, але нові, а не передрані з радянських видань під новою обкладинкою, та ін.

Або нехай вам підберуть книги для відпустки (дощі невдовзі закінчаться:), але тільки українською. Запитуйте також про молодих українських авторів або своїх земляків, тут вас може чекати багато сюрпризів.

Фантазуйте та імпровізуйте!

Завжди пам’ятайте, що продавець виконує свою роботу. Він має вам відповідати, і власник книгарні найперше зацікавлений, щоб ви не пішли з книгарні з порожніми руками, бо на кожній книзі власник книгарні має від 40 до 60% прибутку.

Досвід 20 років незалежності показав, що автори, рецензенти, журналісти, критики, видавці чи посадовці не дуже впливають на розвиток української літератури. А дехто взагалі не хоче нічого робити. Згадайте, як давно ви бачили у місцевих газетах інтерв'ю з письменниками? А з доморощеними фотографами, співаками або художниками? Так отож...
Змінити ситуацію наразі можемо тільки ми, читачі. Хто хоче читати різноманітну, цікаву й оригінальну літературу українською, гайда у місцеві книгарні!

«Борітеся – поборете!» ©

P.S. Найцікавіші випадки під час таких походів можна озвучити у цій темі форуму одразу після вихідних.

У листах читачі найчастіше запитують нас про те, як у «Чтиво» смотужки додати нові твори (або відсутні формати для вже наявних творів). На жаль, наразі читачі не мають змоги самотужки додавати книги безпосередньо до бібліотеки, однак вихід з цієї ситуації є — докладніше читайте у довідковій статті «Як додати твір до бібліотеки?»

Раді повідомити, що наша тека поповнилася ще одним твором, люб’язно наданим самим автором. Це монографія Тетяни Володимирівни Бовсунівської «Когнітивна жанрологія та поетика». Дякуємо авторці та сподіваємося, що таких пропозицій від авторів у майбутньому буде все більше.

«Можу пояснити, чому я пішла на таку жертву - віддала  бесплатно книгу, яка добре продається. Вся справа в тому, що продається вона тільки на  університетській розкладці, решта наукового народу не має можливості її прочитати. Проте, на мій погляд, ідеї, які там викадені, мають змінити мислення наукове в Україні, посприяти перетворенню печерного націоналіста на інтелектуального. Наше літературознавство давно стало химерним, воно не сприймається на Заході, воно користується термінологією або доморощеною, або  відомих критиків одіозного ряду як то Дерріда, Бланшо, Женнетт... Термінологія класичного  західного літературознавства нам не відома. Моя ж книга написана з виразною західною орієнтацією, при чому, на неодізних авторів. Там наводиться, наприклад,  шкала модусів, прийнятних на Заході, екскурси у теорію сюжету, образу, жанру з більш чітким  розгалуженням понять, ніж до цього існувало в нашому літзнавстві. Дуже хочу витягнути  Україну з того наукового болота, в якому вона потопає.» Т.Б.

Слово авторові:

«Сім воріт» – перша в Україні інтерактивна електронна книжка. Її не буде надруковано на папері. Ну хіба – комусь зручніше роздрукувати її на принтері і читати в такий спосіб – я не проти, друкуйте і читайте.

А ще читати її можна і з екрану, і з «читалки», і слухати аудіо-версію. Але найголовніше – саме версія з картинками, формат pdf, тому що досі електронними книжками називали просто відскановані і викладені в мережу тексті. Друзі (і недруги), ви були неправі. Подивіться і переконайтеся, справжня електронна книжка – це зовсім не те.

Ну і крім того – там про шумерів. Адже сюжети шумерського епосу можна зустріти в казках та літературі багатьох народів. Там іще багато цікавого, але анотацію можете почитати за тим самим посиланням, я переказувати не буду.

Крім дуже рекомендованого PDF, книга доступна в кількох інших форматах.

Аудіо-версію книги можна отримати на сайті «Автура».

Подякувати Олені можна в її блозі на УП.

Сьогодні в бібліотеці з’явилися два такі твори:

Юрій Щербак «Чорнобиль»

Роберт Пітер Ґейл, Томас Гаузер «Останнє попередження»

Дякуємо за підготовані твори читачеві Сергієві Тищенку, котрий свою роботу з оцифрування творів присв’ятив ліквідаторам аварії на ЧАЕС.

Ось як описують проект litplayer автори:

Сайт litplayer охоплює твори, передбачені програмою з курсу української літератури для п'ятих – десятих класів загальноосвітньої школи: оповідання, новели, романи та поезії кращих українських авторів; зразки усної народної творчості. Збірка містить майже дев'яносто годин звукозапису. Твори начитані професійними акторами та подаються без скорочень. У якості додатку до збірки включені біографії та портрети авторів.

В якості тестової спроби, яка в подальшому може переродитися у підпроект бібліотеки, пропонуємо усім охочим читачам долучитися до оцифрування книг.

Наразі пропонується декілька вже відсканованих книг, які потребують додаткової обробки FineReader'ом та/або іншими програмами. З усіма подробицями можна ознайомитися у відповідній темі форуму. Там же прошу задавати питання й висловлювати свої думки стосовно розвитку цього починання.