Олексій Ясь » Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку ХІХ - 80-х років ХХ ст.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку ХІХ - 80-х років ХХ ст.
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2014 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета дисертаційної роботи полягає в репрезентації широкої стильової
палітри, котру творили багатоманітні дослідницькі практики і студії відомих
представників українського історіописання початку ХІХ – 80-х рр. ХХ ст.
Провідний рефрен дисертації спрямовано на те, щоби крізь висвітлення й
аналіз текстів українських істориків продемонструвати, як змінювалося їхнє
наукове мислення в руслі засвоєння / заперечення / сприймання /
модифікації / доповнення / перетворення ідей і настанов різних стильових
напрямів.
Досягнення цієї мети передбачає послідовне виконання таких
дослідницьких завдань:
– визначити головні характеристики культурних епох та їхні особливості
на ниві історіописання;
– представити специфіку темпорального розгортання різних культурних
епох на теренах українства в межах імперського й радянського простору;
14
– окреслити стильові напрями, притаманні тій чи іншій культурній добі,
зокрема масштаби їхнього впливу на наукові практики українських істориків;
– проаналізувати видове та жанрове розмаїття текстів визначних
репрезентантів української історіографії початку ХІХ – 80-х рр. ХХ ст.;
– виявити найзагальніші стильові конфігурації у творчості відомих
українських істориків на рівні інструментальних пріоритетів, культурницьких
настанов і світоглядних орієнтирів;
– з’ясувати головні риси ідеалів науковості українських учених у
контексті певних стильових сполучень;
– простежити провідні концептуальні пропозиції українських істориків та
означити їхні стильові засади;
– розглянути творення різних типів істориків у межах української
історіографії;
– показати, як зміна стильових напрямів впливала на трансформацію
структур мислення істориків. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ......................................................................................5
ВСТУП ....................................................................................................................9
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ ТА
ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ........................................................................... 21
1.1. Теорії «стилів мислення»: історіографічні та
міждисциплінарні виміри ............................................................................. 23
1.2. Стильові підходи у світлі методології дослідження ............................. 51
1.3. Джерельна база дисертації ..................................................................... 70
РОЗДІЛ 2. ПІЗНЬОПРОСВІТНИЦЬКЕ ІСТОРІОПИСАННЯ
ТА ПОЧАТКИ РОМАНТИЗМУ ....................................................................... 79
2.1. Малоросійська візія Д. Бантиша-Каменського у світлі
українсько-російського культурного перехрестя ........................................ 85
2.2. Раціоналізм versus романтизм: М. Маркевич як
перехідний тип історика ............................................................................. 103
РОЗДІЛ 3. СВІТ РОМАНТИЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ .............................. 119
3.1. Фрагмент як форма мислення: Стильові та жанрові
виміри студій М. Максимовича .................................................................. 124
3.2. Історія як сюжет: Представлення образу
Б. Хмельницького в однойменній монографії М. Костомарова .............. 141
3.3. Позитивізм у пізньоромантичній рецепції П. Куліша ........................ 155
РОЗДІЛ 4. НА КУЛЬТУРНИХ ТЕРЕНАХ
«ПЕРШОГО» ПОЗИТИВІЗМУ ....................................................................... 170
4.1. Типологічний метод у дослідницьких практиках
В. Антоновича ............................................................................................. 175
4.2. Компаративізм як вислід космополітизму:
Порівняльно-історичний метод у студіях М. Драгоманова ...................... 188
РОЗДІЛ 5. «КРИТИЧНИЙ» ПОЗИТИВІЗМ І ЙОГО
СОЦІОЛОГІЧНІ, НЕОКАНТІАНСЬКІ
3
ТА ВІТАЛІСТИЧНІ РЕВІЗІЇ ........................................................................... 201
5.1. «Народна маса» – старий / новий герой,
або Модернізація наративу М. Грушевського ........................................... 206
5.2. Традиція й Революція у великому тексті М. Грушевського .............. 221
РОЗДІЛ 6. НЕОРОМАНТИЧНА ХВИЛЯ...................................................... 234
6.1. Образ як метафора: Українська минувшина в галицькій
апології С. Томашівського .......................................................................... 239
6.2. «Велика людина», культ героїв та
символістська естетика в репрезентації В. Липинського .......................... 251
РОЗДІЛ 7. ПОВОРОТ ДО СОЦІОЛОГІЗАЦІЇ МИНУВШИНИ:
У ЗМАГАННЯХ ЗА «МАСОВУ» ІСТОРІЮ ................................................. 266
7.1. «Колективний чоловік» на авансцені історії,
або Колективне й Індивідуальне у представленні М. Грушевського ....... 271
7.2. Україна-Гетьманщина у світлі теорії «єдиного процесу»
М. Слабченка ............................................................................................... 285
7.3. Клас і нація в марксистсько-більшовицькій соціологізації
української історії М. Яворського ............................................................. 299
7.4. Концепція «господарської автономії» України
О. Оглоблина ............................................................................................... 312
РОЗДІЛ 8. СТАРІ ПОРАХУНКИ ТА НОВІТНІ ВИКЛИКИ:
СТИЛЬОВІ ПРОФІЛІ ЕМІГРАЦІЙНИХ
І ДІАСПОРНИХ ІСТОРИКІВ ......................................................................... 326
8.1. Людина модерна та Людина історична, або Переддень
«антропологічного повороту» в рецепції Б. Крупницького ...................... 331
8.2. «Невикінчена харизма»: Гетьман І. Мазепа
в конструкції Мазепинського ренесансу О. Оглоблина ............................ 345
РОЗДІЛ 9. ТРАНСФОРМАЦІЇ РАДЯНСЬКОГО КАНОНУ
ТА ЙОГО УКРАЇНСЬКІ ПРОЕКЦІЇ ............................................................. 356
9.1. У пошуках доповнюючих мірил вартості:
«Суд історії» за версією Ф. Шевченка ....................................................... 361
4
9.2. Історія як «точна наука», або Марксизм у
національно-культурницькому прочитанні О. Компан ............................. 373
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 385
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ....................... 401
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
