Валерія Яремчук » Етнографічна діяльність Юрія Шумовського
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Етнографічна діяльність Юрія Шумовського

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 07.03.2024
Твір змінено: 07.03.2024
Завантажити: pdf див. (47.5 МБ)
Опис: Яремчук В. В. Етнографічна діяльність Юрія Шумовського. —
Кваліфікаційна праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 —
Історія та археологія. — Інститут народознавства НАН України, Інститут
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — Львів, 2023.
У дисертації на основі комплексного історико-біографічного аналізу
народознавчої діяльності Юрія Шумовського в Україні, країнах Африки і США
здійснена оцінка його місця в історії України. Вибір теми зумовлений
відсутністю спеціального історіографічного дослідження, присвяченого
етнографічній спадщині Ю. Шумовського, постаті вченого як етнографа.
Актуальність роботи полягає в тому, що у відновленій Українській державі
після більш ніж 30-ти років з часу повалення радянського режиму (і за
відсутності супутніх йому жорсткої цензури і повної заборони на дослідження
окремих тем і цілих галузей наукового знання) низка історичних подій, явищ і
постатей досі залишається сфальшованими, викривленими чи невиправдано
забутими. Відтак науково доцільним завданням для істориків сьогодні є
виявлення, вивчення і популяризація т. зв. білих плям в історії, навмисно
замовчуваних і забутих під тиском тоталітаризму. Особливо це стосується
виведення з тіні забуття осіб, котрі творили українську історію, науку і
культуру. Як наслідок, усвідомлення особливостей їхнього життєвого шляху і
вагомості внеску, який вони зробили для України і світу, зміцнить в українців
колективне почуття власної гідності, національної гордості та самобутності.
У роботі проаналізовано стан вивчення проблеми, визначено джерельну
базу і методологію дослідження. Для аналізу історіографії застосовано
хронологічний, подекуди тематичний принципи, завдяки чому виокремлено три
періоди історико-етнографічної діяльності вченого та її висвітлення в
літературі: 1. 30-ті – 40-ві роки ХХ ст. — праці міжвоєнного і повоєнного часу;
2. 50-ті – 80-ті рр. — післявоєнний період; 3. 1991–2019 рр. — сучасні


3

дослідження, багаті на різноплановий матеріал, який у цій роботі поділено на
сім груп за тематичним критерієм.
Дисертація є історико-етнологічною розвідкою, розгорнутою на основі
двох хронологічних періодів життя і діяльності вченого — до еміграції та після
неї.
У першому періоді досліджено суспільно-історичне й інтелектуальне
підґрунтя становлення вченого як народознавця. Зокрема подано власне
авторське бачення, яке аргументує те, що формування ученого як етнографа
стало результатом поєднання ним двох фахів. Висвітлено і проаналізовано
краєзнавчу діяльність Ю. Шумовського на Волині:
– укладення методичних рекомендацій з виявлення і збереження
історичних та археологічних пам’яток Волині;
– дослідження придорожніх пам’яток — хрестів;
– реконструювання історії Волинського краю;
– участь в організації музейної справи на Рівненщині: відтворено загальну
картину сприяння вченого у заснуванні «Регіонального музею землі Дубенської»
у 1934 р. (висвітлено інформацію про структуру, фонди та експонати музею;
обумовлено долю археологічної збірки) і відновленні функціонування «Міського
музею» у м. Рівному в 1942 р. (розкрито культурно-освітню і науково-дослідну
діяльність; висвітлено штатну структуру, фінансове забезпечення і бюджет;
зазначено про наявність віднайденого музейного інвентаря);
– зібрання етнографічної колекції вишивок (охарактеризовано опис зразка
колекції за технікою та орнаментом вишивки, різновидом тканини, розмірами,
кольоровою гамою, обрядовим призначенням, мотивами і стилем; підтверджено
відомості про сучасне місцезнаходження колекції; перевірено паспортизацію
зібраниx зразків вишивок і виявлено неточності в записаx населениx пунктів);
– опис обрядів зимового і весняного циклів: 1. Нового року (звичаї
щедрування, посівання; способи гадань і ворожінь на судженого,
господарського характеру та ін.); 2. Різдва Христового (звичаї кликати душі
померлих на Вечерю, вносити до хати на Святвечір снопа-дідуха і годувати його


4

кутею, переодягатися, одягати зооморфні маски, колядувати, водити Козу,
палити дідуха); 3. Воскресіння Христового (традиції писанкарства із
зазначенням легенд про походження звичаю фарбувати на Великдень яйця).
На другий період у біографії Ю. Шумовського припадає археологічна й
етнографічна діяльність у Західній Африці, у тому числі заснування
Національного музею в м. Бамако (Малі). У дисертації, зокрема:
– розкрито культурно-освітній і науково-дослідний напрямки діяльності
вченого у Національному музеї в м. Бамако: видання публікацій про проведену
наукову роботу, відновлення і збереження стародавніх об’єктів, формування
наукових експозицій і створення наукової бази для шкіл;
– описано представлені в колекційних збірках музею етнографічні знахідки;
– висвітлено дослідження Ю. Шумовського з ділянки традиційно-побутового
укладу місцевого населення: характеристика господарських занять (тваринництво,
землеробство), ремесел (рибальство), житлобудівництва та обладнання інтер’єру
будівель (архітектурно-планувальні рішення), сімейного укладу (щоденний побут,
гендерна нерівність, виховання дітей), харчування (урізноманітнення страв у
лікувальних цілях), медицини (присутність знахаря);
– представлено пошуки вченого у сфері релігійних вірувань та обрядових
традицій, ритуалів: практики родильної та похоронної обрядовості, магія
рослин, культи тварин і природних стихій, віра в потойбічне життя, ритуали
обрізання і вирізання;
– оприявнено опрацювання вченим зразків народного мистецтва племен
Західної Африки: масок, статуеток, амулетів (релігійно-магічна обрядовість,
використання, встановлення історії походження, специфіка виготовлення),
керамічних виробів (релігійне і господарське призначення, обрядове і релігійне
значення), предметів різьбярства (різновиди), килимарства (функціональне
призначення, технологія виготовлення і декорування), малюнків на скелях
(доісторичні та протоісторичні), прикрашання тіла (прикраси, татуювання,
зачіски), танців (атрибутика відтворення різних за призначенням танців);


5

– проаналізовано гіпотезу вченого про єврейське походження племені
пель, яка базується на основі даних усної історії і порівняльного аналізу
Біблійної історії з давньою міграцією народів Малої Азії та Африки, а також на
археологічних матеріалах ученого з розкопок культури стародавньої імперії Гана.
На основі кореспонденції Ю. Шумовського досліджено його наукову
співпрацю з діаспорними осередками, зокрема з Науковим товариством
ім. Шевченка (опрацьовано листування з Я. Пастернаком, Р. Смаль-Стоцьким,
Р. Кобринським, М. Вайнаром, О. Андрушківим, В. Левом, В. Стецюком,
І. Головінським, Н. Джемейкою, В. Кубійовичем і Я. Падохом). Уявлення про
викладацьку діяльність вченого у США дає аналіз читання курсів лекцій в
університеті Українознавства при НТШ у Нью-Йорку.
Як джерело з етнографії України і країн Західної Африки у дисертації
проаналізовано мемуарну спадщину Ю. Шумовського. Йдеться про
неопубліковані спогади уродженця Мирогощі «Зруйноване гніздо, чи історія
однієї священицької родини на Волині». Тут виявлено етнографічні матеріали
про традиції духовенства (святкування Зелених свят — Святої Трійці на
південній частині Волині, прийняття гостей волинськими отцями, висвячення
на священника, похорони церковників, дотримання весільної обрядовості у
священницькій сім’ї); народну медицину (образ знахаря і знахарки); етнографію
дитинства (різновиди сільських забавок); українсько-чеські відносини (вплив
чехів на українську культуру, особливості їхніх вірувань); російсько-українські
відносини (коротка характеристика росіян Тамбовщини, їх відмінності від
українців у побуті та релігії).
Розкрите питання щодо проблем з виданням етнографічної праці вченого
«По слідах давноминулого Африки».
Наукову новизну дисертаційної праці, обґрунтовані висновки забезпечило
опрацювання широкого кола наукової літератури та низки неопублікованих
різних за жанрами джерел і введення їх до наукового обігу.
Дисертація є суттєвим внеском у вивчення знаковиx постатей в українській
історичній науці та розвиток української біографістики й етнології загалом.


6

Перспективними напрямами майбутніх досліджень є подальше
опрацювання неопублікованої праці вченого «По слідах давноминулого
Африки» з метою її публікації. Важливим вектором закріплення результатів
проведеного дослідження може стати реалізація наукової подорожі до місць, де
Юрій Шумовський вивчав етноси Західної Африки, для подальшого аналізу
феноменів їх еволюційних змін на тлі розвитку сучасного світу.
Ключові слова: Юрій Шумовський, Ярослав Пастернак, Наукове
товариство ім. Шевченка, історико-етнографічна Волинь, Польща, Західна
Африка, музеї, польові дослідження, похоронна обрядовість, поховання,
символіка, євреї, спогади, асиміляція, історична пам’ять.



SUMMARY
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.