Костянтин Тищенко » Прадавність української мови, віддзеркалена в мовах сусідів. 2
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Прадавність української мови, віддзеркалена в мовах сусідів. 2

Стаття
Написано: 2023 року
Джерело: movoznavstvo.org.ua
Розділ: Наукова
Твір додано: 23.09.2023
Твір змінено: 23.09.2023
Завантажити: pdf див. (934.9 КБ)
Опис: Визначальні для теми дві групи гомологічних рядів відповідностей явищ укра­їнської та сусідніх мов поділено на міжслов’янські (1 – 6) та навколослов’янські (7–10).

У першій частині статті систематизовано збіги української мови: (1) з верхньо­лужицькою мовою (І–ІІ ст.) — компенсаційне подовження е, о > i у закритому складі (Г. Шустер-Шевць), що легалізує поняття праукраїнської мови; протетичні w-; масо­ві лексичні й граматичні збіги; (2) з полабською мовою — таке саме подовження е, о > i (К. Полянський), а у говірках Сіверщини й Закарпаття повний збіг o > ü; також ě «ять» > i; протетичні w-, вокалізація l̥. Далі показано: (3) причетність оскольського реліктового ареалу українських поліських говірок до дії правила периферійних ар­хаїзмів (Ж. Жильєрон); (4) у білоруській мові — масові лексичні й граматичні збіги (Г. Півторак), контраст мовних явищ обабіч лідсько-лоївського пасма ізоглос (Ю. Шевельов); (5) у новгородських грамотах ХІ–ХІІ ст. — системність праукраїн­ських рис окремих грамот свідчить про впливи говірки Києва (Г. Півторак; В. Янін, А. Залізняк, В. Даль); (6) у праслов’янській мові (ІІ ст.) — (пра)українські новації є у праслов’янському словнику (за списком М. Сводеша).

У другій частині статті показано праукраїнські зв’язки: (7) з готською мовою (ІІІ–IV ст.) через її спільно- та східнослов’янські (В. Топоров, В. Мартинов) і тільки українські впливи — лексичні, граматичні, онімні; (8) з бритськими кельтськими мовами (ІІ ст.) — їхня новація, суфікс сингулятива -ина (Л. Беднарчук), добре за­своєна українською, є репліки онімів і міфологем; (9) з народною латиною (ІІ ст.) — український простий майбутній недоконаний час є аналогією до зах.-романських мов (І. Шаровольський); існують контактні лексичні латинізми; (10) зі скіфською мовою (-V — -ІІ ст.) — заміни давньогрецьких фонем у скіфській вимові (за Арис­тофаном) — такі ж, як і в українській; від скіфів прийшли фонема укр. /г/ [ɦ] і теонім Вій (В. Абаєв), іранські імена киян з літопису, іранізми у лексиці й онімах. Висно­вок: мова досі свідчить і про включеність праукраїнських говірок до праслов’ян­ського континууму, і про прадавність контактів.

Ключові слова: українська мова, праслов’янська мова, прадавні мовні кон­такти, звукові, словотвірні, граматичні відповідники; запозичена лексика, оніми.

Пам’яти Ніни Федорівни Клименко
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.