| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Від автора
Вступ
(1) Мета книги, об’єкт, предмет, методи й наслiдки дослiдженя
(2) Специфiка проблемної ситуацiї при формуваннi дослiдної теми «Метатеорiя мовознавства»
(3) База даних i база знань
(4) Проблема вибору вихiдних абстракцiй
(5) Причини появи метатеорiй
(6) Евристичнiсть i недолiки окремих фраґментiв метатеоретичних побудов
(7) Формати репрезентацiї лiнґвiстичних знань i термiнологiя
Роздiл 1. Метатеорiя i системно-операцiйний пiдхiд
§ 1.0. Змiст i структура роздiлу
(1) Аналiтичне знання i науковий синтез
(2) Метатеорiя i редукцiя знань
(3) Системно-операцiйний методичний пiдхiд та його складовi настанови
§ 1.1. Спадкоємнiсть теорiй
(1) Призначення теорiї - узагальнювати вiдображення дiйсностi
(2) Прирощення нових знань
(3) Спадкоємнi зв’язки теорiй
(4) «Стрибок» при переходi вiд старої теорiї до нової
(5) Теоретичнi знання у загальному мовознавствi
(6) Потреба систематизацiї самої теоретичної сторони науки
§ 1.2. Теоретичний синтез
(1) Синтез знань та вищi рiвнi їхньої систематизацiї
(2) Категорiальна сiтка як селектор фактiв
(3) Подвiйна спрямованiсть теоретичного синтезу, його евристична i демонстрацiйна функцiї
§ 1.3. Теорiя i дидактика
(1) Логiчнi суперечностi навчального викладу теорiї
(2) Проблема дидактичного перекодування знань
(3) Суперечнiсть мiж нормативнiстю пiдручника та iндивiдуальнiстю дослiдження
(4) Вiдмiннiсть та спiльнi риси дидактичного i наукового мовлення
(5) Синтетична концептуальна схема науки у викладаннi та в метатеорiї
§ 1.4. Теорiя i метатеорiя
(1) Сутнiсть метатеорiї
(2) Наукове знання як об’єкт дослiдження
(3) Теорiя - основна одиниця наукових знань
(4) Кумуляцiя знань
(5) Загальнонауковi категорiї в мовознавствi
(6) Моделювання
(7) Специфiчнiсть системи позначень
(8) Потужнiсть i простота метатеорiї
(9) Еволюцiя iнтеґрованих теорiй
§ 1.5. Системно-операцiйний пiдхiд
(1) Складники системного пiдходу
(2) Iзоморфiзм окремих блокiв лiнґвiстичних знань
(3) Складники операцiйного пiдходу
(4) Системно-операцiйний пiдхiд до опрацювання концептуальної схеми метатеорiї лiнґвiстики
(5) Метатеоретична галузь та методологiя мовознавства
§ 1.6. Критична настанова
(1) Еклектика i еклектизм
(2) Основнi види недолiкiв публiкацiй з мовознавства
(3) Специфiка логiк у рамках критичної настанови
(4) Обмеження поля дослiдження та розмежування дисциплiн — позитивний наслiдок критичної настанови
§ 1.7. Описова настанова
(1) Позитивна, фiксацiйна спрямованiсть опису
(2) Опис факту полягає у його конструюваннi
(3) Припустимiсть впорядкування назв та їх замiни для потреб опису
(4) Номенклатура i термiнологiя
(5) Засоби обмеження понять
§ 1.8. Iнтерпретативна настанова
(1) Суб’єктна природа iнтерпретацiї описiв. Сутностi та явища в мовному описi
(2) Потреба у фундаментальних iдеях (унiверсалях) для впорядкування iндивiдуальних iнтерпретацiй
(3) Метризацiя простору фактiв. Одиницi
(4) Iзоморфiзм i метод аналогiй
§ 1.9. Експлiкативна настанова
(1) Факти та їх пояснення
(2) Експланандум i експлананс. Закони i закономiрностi
(3) Тенденцiя до ускладнення теоретичних схем
(4) Формалiзацiя як засiб узагальнення
(5) Пояснення одиничного, особливого i загального
(6) Спiввiдношення кодiв рiзного ступеня загальностi при поясненнi
§ 1.10. Обґрунтувальна настанова
(1) Сутнiсть обґрунтування
(2) Можливiсть рiзних обґрунтувань одного iдеального об’єкта
(3) Гiпотетичнi та iстиннi знання
(4) Обґрунтування частин i цiлого
(5) Рiзновиди обґрунтування
(6) Пiзнавальнi настанови системно-операцiйного пiдходу як ступенi розумiння
(7) Причини явищ i взаємодiя речей
(8) Умови практичної корисностi метатеорiї
§ 1.11. Пiдсумки роздiлу 1
(1) Одночасна присутнiсть у новому знаннi спадкоємностi з попереднiм та iндивiдуального творчого начала
(2) Теоретичний синтез як вiдбiр такого матерiалу зi спiльною сутнiстю, який мiг би стати ключем до пояснення решти вивченого
(3) Мета i засоби теоретичного й дидактичного синтезу
(4) Генетичний зв’язок метатеорiї лiнґвiстики та загального мовознавства. Вiдмiннiсть їх предметiв
(5) Потреба в застосуваннi системно-операцiйного методичного пiдходу
(6) Складовi настанови системно-операцiйного пiдходу: Критична
(7) - Описова
(8) - Iнтерпретативна
(9) - Експлiкативна
(10) - Обґрунтувальна
Роздiл 2. Iнтеґранти лiнґвiстичних знань
§ 2.0. Циклiчнiсть розбудови суб’єктних iнтеґрантiв
(1) Тенденцiя до ускладнення знань
(2) Реґулятивнi принципи наукового пiзнання
(3) Загальнi поняття у мовознавствi
(4) Iдея узагальненого впорядкованого опису лiнґвiстичних знань
(5) Формалiзацiя теорiй
(6) Необхiднiсть розрiзнення фундаментальних та вивiдних загальних понять метатеорiї
(7) П’ять циклiв розбудови суб’єктних (загальнонаукових) iнтеґрантiв
(8) Циклiчна послiдовнiсть видiлення суб’єктних iнтеґрантiв вiдрiзняється вiд порядку їх викладу
§ 2.1. Фундаментальний цикл метатеорiї
(.0) Обмеження галузей дослiдження
(.2) Формування аксiом (постулатiв) та дефiнiцiї термiнiв
(.4) Вiдбiр мовних величин та одиниць їх вимiру
(.6) Виявлення закономiрностей мовних об’єктiв
(.8) З’ясування причин та взаємодiї мовних явищ
Перелiк суб’єктних iнтеґрантiв фундаментального циклу лiнґвiстичної метатеорiї
§ 2.2. Предметний цикл метатеорiї
(.1) Обмеження предметних областей окремих теорiй та гiпотез
(.3) Фiксацiя номенклатури
(.5) Конструювання фактiв та встановлення методичних прийомiв
(.7) Класифiкацiї дослiджуваних об’єктiв
Зведений перелiк суб’єктних iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань
§ 2.3. Впроваджувальний цикл метатеорiї
Спiввiднесенiсть загальнонаукових iнтеґрантiв з емпiричним рiвнем знань
Ступiнь вiдповiдностi мовнiй дiйсностi:
(.0) - Обмежень областей дослiдження та галузей мовознавства;
(.1) - Обмежень областей гiпотез i теорiй
(.2) - Дефiнiцiй термiнiв та аксiом
(.3) - Запроваджених номенiв та збудованих фактiв
(.4) - Обраних величин та одиниць
(.5) - Застосованих методичних прийомiв
(.6) - Виявлених закономiрностей
(.7) - Опрацьованих класифiкацiй
(.8) - Встановлених причин
§ 2.4. Кумулятивний цикл метатеорiї
Представленiсть у лiнґвiстичнiй лiтературi
(.9) таких жанрiв публiкацiй: критичних праць (рецензiй, коментарiв); термiнологiчних джерел (словникiв, реєстрiв); дослідних праць (статей, дисертацiй); енциклопедичних видань (оглядiв, довiдникiв, галузевих енциклопедiй); методологiчних робiт (обґрунтувальних монографiй, посiбникiв, пiдручникiв). Жанри монографiй
§ 2.5. Симетричнiсть розбудови об’єктних iнтеґрантiв знань
(1) Аналiз базисних понять семiотичної концепцiї Пiрса - Морiса
(2) Паралелi з загальною структурою бiологiї
(3) Обґрунтування назв п’ятьох галузей лiнґвiстичної метатеорiї
(4) Симетричнiсть розбудови об’єктних (конкретно-лiнґвiстичних) iнтеґрантiв
(5) Коментар до таблицi 2.5
§ 2.6. Транстопологiя
Застосування заперечної настанови до конкретно-наукових категорiй мовознавства. Метатеоретнчне поняття транстопiки (§ 3.10) та контрастивне мовознавство, перекладознавство, описова контрастопрагматика. Їх бiологiчна аналогiя — теорiя бiогеоценозiв. Iсторична транстопiка — транстопiя (§ 3.100). Єднiсть двох галузей — транстопологiя
§ 2.7. Евлектологiя
Застосування описової настанови до конкретно-наукових категорiй мовознавства. Метатеоретичне поняття евлектики (§ 3.20) та лiнґвiстика узусу, теорiя аксiорiвнiв, дiалектологiя, соцiолiнґвiстика, описова етносоцiопрагматика. Їх бiологiчна аналогiя - теорiя популяцiй. Iсторична евлектика — евлектiя: генетична та еволюцiйна (§ 3.90). Єднiсть обох галузей — евлектологiя
§ 2.8. Iнтекстологiя
Застосування iнтерпретативної настанови до конкретно-наукових категорiй мовознавства. Метатеоретичне поняття iнтекстики (§ 3.30) та лiнґвiстика тексту, iдiолектика, описова iдiопрагматика. Їх бiологiчний аналог — теорiя органiзму. Iсторична iнтекстика — iнтекстiя: генетична та еволюцiйна (§ 3.80). Єднiсть обох галузей — iнтекстологiя
§ 2.9. Синтактологiя
Застосування експлiкативної настанови до конкретно-наукових категорiй мовознавства. Метатеоретичне поняття синтактики (§ 3.40) i граматика, логiка, синтагматика, парадигматика. Їх бiологiчна аналогiя — теорiя клiтин (цитологiя). Iсторична синтактика — синтактiя (§ 3.70). Єднiсть обох галузей — синтактологiя
§ 2.10. Десиґнологiя
Застосування обґрунтувальної настанови до конкретно-наукових категорiй мовознавства. Метатеоретичне поняття десиґнiки (§ 3.50) i теорiї лiнґвiстичного знака, семасiологiя, фонiка, графiка. Їх бiологiчний аналог — молекулярна теорiя. Iсторична десиґнiка — десиґнiя (§ 3.60). Єднiсть двох галузей — десиґнологiя. Метафоричний ряд фiзичних аналогiй одержаної послiдовностi об’єктних (конкретно-наукових) iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань
§ 2.11. Пiдсумки роздiлу 2
Трансформацiя «виснажених» абстракцiй в «ущiльненi» внаслiдок застосування системно-операцiйного методичного пiдходу. Видiлення 10 суб’єктних iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань (галузi, теорiї; аксiоми, номенклатура; одиницi, методи; закономiрностi, класифiкацiї; причини, джерела). Аналогiчнiсть i вiдмiннiсть у видiленнi 10 об’єктних (предметних) iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань (транстопiка, евлектика, iнтекстика, синтактика, десиґнiка; десиґнiя, синтактiя, iнтекстiя, евлектiя, транстопiя). Забезпечення вихiдних умов для побудови узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань
Роздiл 3. Змiст метаполiв iнтеґрантiв лiнґвiстичних знань
§ 3.0. Побудова матрицi та назви її метаполiв
Укладання картотеки об’єктiв матричної класифiкацiї. Два двовимiрнi параметри класифiкацiї — об’єктний та суб’єктний ряди iнтеґрантiв знань. Поняття п’ятого i подальших вимiрiв класифiкацiї. 10 суб’єктних метаполiв матрицi — § 3.00/09 — та її ж 10 об’єктних метаполiв - § 3.10/100
§ 3.00. Класифiкацiя галузей i дисциплiн мовознавства
§ 3.01. Класифiкацiя теорiй, гiпотез i проблем мовознавства
§ 3.02. Класифiкацiя аксiом мовознавства
§ 3.03. Класифiкацiя номенклатури мовознавства
§ 3.04. Класифiкацiя одиниць мовознавства
§ 3.05. Класифiкацiя методiв мовознавства
§ 3.06. Класифiкацiя закономiрностей мовознавства (детальнiше див. § 4.06)
§ 3.07. Метатеоретична класифiкацiя лiнґвiстичних класифiкацiй
§ 3.08. Класифiкацiя причин мовознавства
§ 3.09. Класифiкацiя використаної в книзi лiтератури як фраґмент загальної соцiокультурної таблицi праць з мовознавства
§ 3.10. Галузь транстопiки
§ 3.20. Галузь евлектики
§ 3.30. Галузь iнтекстики
§ 3.40. Галузь синтактики
§ 3.50. Галузь десиґнiки
§ 3.60. Галузь десиґнiї
§ 3.70. Галузь синтактiї
§ 3.80. Галузь iнтекстiї
§ 3.90. Галузь евлектiї
§ 3.100. Галузь транстопiї
§ 3.110. Пiдсумки роздiлу 3
Побудова загальної матрицi лiнґвiстичних знань. Два послiдовнi описи матрицi: за колонками - § 3.00/09 - та за рядками - § 3.10/100. Вибiр п’ятого критерiю для першого опису. Можливiсть використання обох описiв як евристично-дослiдної або структуралiзованої дидактичної програми мовознавства
Роздiл 4. Евристичнi наслiдки метатеоретичної концепцiї мовознавства
§ 4.0. Змiст роздiлу
Призначення роздiлу - унаочнити ефективнiсть застосування метатеорiї мовознавства до наявних лiнґвiстичних знань. Склад роздiлу - 50 ориґiнальних авторських робiт: 7 карт, 6 концептуальних та 12 графiчних схем i 25 таблиць (двовимiрних i багатовимiрних). Евристична якiсть i системна репрезентацiя матерiалiв - наслiдки їх метатеоретичного обґрунтування
§ 4.00. Наслiдок § 3.00.
Послiдовнiсть викладу змiсту галузей мовознавства
§ 4.01. Наслiдок § 3.01.
Конструктивнi гiпотези лiнґвiстичної метатеорiї
§ 4.02. Наслiдки § 3.02.
1.1. Спiввiдношення мовленнєвого явища i лiнґвiстичних фактiв —
1.2. Мовленнєве явище i лiнґвiстичнi факти (унаочнення)
2. Фраґмент логiчної частини 6-вимiрної класифiкацiї аксiом мовознавства
§ 4.03. Наслiдок § 3.03.
Структурнi елементи термiнiв метатеорiї мовознавства
§ 4.04. Наслiдки § 3.04.
1. Темперована система величин i одиниць мовознавства
2. Приблизна кiлькiсна оцiнка лiнґвiстичних одиниць
3.1 Вiдповiднiсть одиниць прагматики та явищ соцiуму
3.2. Сутнiснi характеристики вищих вiдношень лiнґвiстичних одиниць iнтекстики, синтактики i десиґнiки
4. Стани розвитку предметiв iсторичних галузей мовознавства
§ 4.05. Наслiдок § 3.05.
Деякi методи, вживанi в дослiдженнях автора
§ 4.06. Наслiдок § 3.06.
Коротка характеристика змiсту закономiрностей мовознавства
§ 4.07. Наслiдок § 3.07.
1. Оптимiзована таблиця синтаксичної типологiї
2. Метатеоретична класифiкацiя лiнґвiстичних знань
§ 4.08. Наслiдок § 3.08.
Психофiзiологiчнi причини обмеження числа фонем
§ 4.09. Наслiдки § 3.09.
1. Розподiл словникових статей ЛЭС (167) за полями узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань
2. Розподiл рубрик УДК i ББК за метаполями iнтеґрантiв
3. Кiлькiсна характеристика розподiлу словникових статей ЛЭС за полями матрицi
§ 4.10. Наслiдки § 3.10.
1. Ранґ мов перекладних видань
2. Динамiка свiтового процесу письмового перекладу
3. Карта мовних лiґ
§ 4.20. Наслiдки § 3.20.
1. Система iндексування i класифiкацiї винаходiв
2. Фраґмент карти № 62 «Пiвнiчний вiтер» з Лiнґвiстичного атласу Середземного моря
§ 4.30. Наслiдки § 3.30.
1. Функцiонально-мовна асиметрiя кори головного мозку правшi
2. Топокарти активностi мовленнєвих зон кори мозку
3. Карта мовних полiв кори лiвої пiвкулi головного мозку правшi
4. Нейрофiзiологiчнi механiзми мовлення
§ 4.40. Наслiдки § 3.40.
1. Концептуальна схема складникiв синтагматики
2. Статистика пауз вагання в усних реченнях
3. Лiнґвостатистнчнi закономiрностi
4. Спiввiдношення слiв словника i тексту
§ 4.50. Наслiдки § 3.50.
1. Концептуальна схема лiнґвiстичного знака
2. Гносеологiчнi областi вжитку лiнґвiстичних знакiв
3. Оптимiзована таблиця звукотипiв мiжнародного фонетичного алфавiту (МФА)
§ 4.60. Наслiдки § 3.60.
1. Еволюцiя голосового тракту i щелепи приматiв
2. Узагальнена таблиця назофонiв української мови
3. Зiставна таблиця суґестивних звертань до тварин
4. Класифiкацiя релiктових синкретичних предикативiв
§ 4.70. Наслiдки § 3.70.
1. Карта контенсивних типiв мов
2. Семантико-логiчна детермiнанта стадiй мислення
3. Стадiї формування структури мов
4. Перформацiйний iндекс частин мови
5. Iменниковi класи мови суахiлi
§ 4.80. Наслiдки § 3.80.
1. Послiдовнiсть етапiв вивчення мови
2. Змiст етапiв навчання мови
§ 4.90. Наслiдок § 3.90.
Кореляцiя ареалiв говiрок, археологiчних культур i племен
§ 4.100. Наслiдки § 3.100.
1. 3бережуванiсть топонiмiчної основи «ки(й)в» (системне зведення)
2. Розподiл 37 iберокавказьких мов за демографiчною потужнiстю
3. Карта мовних фiл
4. Кореляцiя мовних фiл i контенсивних типiв мов
5. Спiльна частотна лексика української та росiйської мов
6. Диференцiйнi вiдстанi лексиконiв мов Європи
7. Кореляцiя ареалiв мовних родин i рас людства
8. Розподiл 1111 мов свiту за демографiчною потужнiстю мiж 16 родинами мов
9. Розподiл спорiднених мов за демографiчною потужнiстю
10. Спiввiдношення бiологiчної та мовної iсторiї людства
§ 4.110. Пiдсумки роздiлу 4
Авторський матерiал з рiзних дiлянок мовознавчих дослiджень до кожного з 20 метаполiв узагальненої матрицi лiнґвiстичних знань. Причини переваги метатеоретичного пiдходу — у можливостi охопити рiзнi аспекти об’єктiв метаполя, видiленого за попередньо обґрунтованою суттєвою ознакою
Висновки та пiдсумковi визначення
• Досягнення мети дослiдження
• Здiйснення дослiдницьких намiрiв та верифiкацiя гiпотез
• Резюме змiсту книги з видiленням її найiстотнiших положень
• Основний результат дослiдження - теоретична редукцiя великого масиву знань цiлої науки
• Вихiд на новий рiвень розумiння мовних явищ завдяки створенню метатеоретизованої бази лiнґвiстичних знань
• Узагальнена матриця знань про мову як джерело нового формату їх презентацiї в лiнґво-iнформацiйних виданнях та комп’ютерних побудовах
• Заключний арґумент дослiдження - ряд метатеоретизованих дефiнiцiй мови
До вершин мовознавчої теорiї. (Пiслямова Нiни Клименко)
Лiтература
Додаток. Мiжфакультетський Лiнґвiстичний навчальний музей Київського унiверситету
|
