Тетяна Сироїд » Становлення міжнародно-правових основ забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Становлення міжнародно-правових основ забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
15.12.2024 |
|
| Твір змінено: |
15.12.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(415.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Стаття присвячена історико-правовому огляду проблем ґенези міжнародно-правових основ14забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Звернено увагу на те, що спочатку держави самостійно, окремо одна від одної встановлювали для себе систему протиепідемічних заходів. Згодом важливим кроком на шляху забезпечення колективної епідеміологічної безпеки стало налагодження діалогу між сусідніми країнами, насамперед, з метою попередження можливостей передачі вірусу через кордони, атакож для координації зусиль урядів держав для зупинення та ліквідації захворювання. Відповідні положення були закріплені в багатьох двосторонніх угодах ХІХ –початку ХХ ст.Зауважено, що з часом уряди провідних на той час держав світу збагнули, що самих лише двосторонніх угод між прикордонними країнами для закладення правового підґрунтя міжнародної епідеміологічної безпеки недостатньо і дієвих результатів можна досягти лише спільними зусиллями принаймні всіх провідних країн Європи. Зважаючи на це, з середини ХІХ ст. посланці від різних держав стали збиратися на міжнародні конференції, куди запрошувалися не лише політики та дипломати, але й фахівці-медики –гігієністи та епідеміологи, які аналізували ситуацію та виступали з пропозиціями щодо вироблення спільної стратегії боротьби з захворюваннями. Огляд пам’яток міжнародного права,насамперед автентичних текстів конвенцій, а також літератури щодопитань становлення міжнародно-правових основ забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки, дозволив авторамдійти висновку, що протягом другої половиниХІХ –початку ХХ ст. було закладено широке підґрунтя для міжнародної протидії епідеміям чуми, холери, жовтої лихоманки та інших небезпечних хвороб, які на той час становили значну загрозу величезній кількості людей. Закріплені у двосторонніх та багатосторонніх договорах заходи відігравали провідну роль у справі порятунку життя та здоров’я населення всього світу. Попереджуючи вивезення та ввезення небезпечних хвороб в умовах мінімально можливого втручання до міжнародних перевезень і торговельні відносини, вони мали забезпечувати антиепідемічний захист національних кордонів держав. Окрім того, прийняті конвенційні норми міжнародного права після їхньої ратифікації імпліментувалися до національного законодавства, покладалися в підґрунтя внутрішньодержавних правових актів. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
