|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
24.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
24.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(13.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Савельєв О.К. Матеріальна культура Тіри (I – початок V ст. н.е. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.04. «Археологія». – Інститут
археології НАН України, Київ, 2019.
Дисертація є комплексним узагальнювальним дослідженням
матеріальної культури Тіри I – початку V ст. н.е., в якому систематизовані
різні категорії речей, розроблено їх типологію та хронологію. Визначені
специфіка матеріальної культури населення Тіри, напрями і динаміка
культурних та торговельних зв’язків, вплив Риму та римських провінцій, а
також культури варварського оточення, значення місцевого виробництва.
Виокремлено найпізніший етап існування, і таким чином подовжено верхню
хронологічну планку пізньоантичного часу, уточнено історичну
періодизацію, а також конкретизовано деякі питання давньої історії цього
міста і нижньодністровського регіону в цілому. На основі аналізу корпусу
джерел виділено кілька періодів у розвитку матеріальної культури римського
часу, які в цілому відповідають основним історичним етапам розвитку міста.
I період. I – початок II ст. н.е. Джерела свідчать про збереження
традиційних політичних, економічних і культурних зв'язків з фракійським
регіоном. В цей же час активний інтерес до Північно-Західного
Причорномор'я проявляє ранньоімператорський Рим. Цілком можливо, що
перші епізодичні появи римських військових в Тірі мали місце вже в
середині – третій чверті I ст. н.е.
Присутність окремих речей західного походження, перехід міста на
нове літочислення, військові акції римлян в Північному Причорномор'ї проти
сарматів, поява на монетах зображення сенату, а потім і зображення
імператора - усе це свідчить про початок нової епохи в історії міста, а саме
визнання римської влади de facto. В той же час відсутні дані, що свідчать про
3
прямий сарматський вплив на Тіру. Про політичний статус міста в цей час
важко сказати що-небудь визначено. Тіра, мабуть, знаходилася за межами
офіційних кордонів Імперії, що проходили у кінці I ст. по Нижньому Дунаю і
ще не увійшла до складу провінції Мезія. Можливо, вона зберегла ще на
якийсь час свою внутрішню політичну автономію, однак невдовзі життя
міста вже контролювалося римською провінційною адміністрацією.
Економічний потенціал Тіри засвідчений цілою низкою показників,
серед яких найважливішим є імпорт ремісничої продукції. У Тіру
потрапляють нечисленні речі західного (італійського, галльського,
іспанського, далматинського (?)) походження: амфори, скляний посуд,
фібули, червонолаковий посуд та ін. Добре представлений посуд групи Pontic
sigillata. Відома нечисленна кераміка групи Eastern sigillata A і B і ще більш
рідкісна поливна кераміка малоазійського виробництва. Надходили товари в
амфорах з Гераклеї Понтійської, Сінопи, Колхіди, Криту. Регулярно
імпортувалися світильники ефеського типу, нечисленні фігурні лампи.
Використовувався сіроглиняний і ліпний посуд. У костюмі мешканців
застосовувалися фібули різних типів, прикраси. Скляний посуд і фаянсова
продукція імпортувалися з майстерень Північної Адріатики, Східного
Середземномор'я і Єгипту.
II період. Початок II – середина III ст. н.е. За імператора Траяна в Тірі
з'являється римський гарнізон і з цього часу місто стає частиною римської
провінції Нижня Мезія. Цей період можна назвати "золотим століттям" в
розвитку Тіри. Підтвердження дарування Римом права місту безмитної
торгівлі на деякі товари сприяло бурхливому зростанню економіки,
інтенсифікації торговельних зв'язків. Продовжували поступати вузькогорлі
світлоглиняні амфори з Гераклеї Понтійської і товари (вино, олія, риба, соус)
в амфорах з Сінопи, Егейського басейну, Боспора. В значній кількості відома
кухонна кераміка імпортного (егейського?), а також місцевого виробництва.
У керамічному комплексі присутні дакійські чашки-світильники. Найбільш
масовою категорією посуду є понтійська червонолакова кераміка. Досить
4
чітко присутня група посуду Eastern sigillata C. Виділяється невелика група
кнідських рельєфних посудин. Із Західного Причорномор'я надходила
мезійська sigillata, а з Єгипту – фаянсові вироби. Також імпортувалася скляна
продукція, виготовлена в майстернях Рейнської долини і
середземноморських центрах. У побуті отримали поширення світильники
Loeschсke Typus VIII, Firmalampen, Кузманов тип XLI та ін. До цього періоду
належать світильники "тірського типу". Імовірно, ще в першій половині III
століття з'являються "рубчасті" світильники. Застосовувалися ліпні
світильники. Визначений набір привозних посудин і речей, пов'язаних з
побутом легіонерів, - мортарії, скляні грально-рахункові жетони, кістяні
ярлики-тесери, металеві деталі військового костюму, кістяні бутеролі мечів.
У костюмі городян використовувалися фібули причорноморських,
провінційно-римських типів, різноманітні прикраси.
Товари, що доставлялися в Тіру, потім потрапляли до навколишніх
племен Нижнього Подністровʼя, з якими у міста були тісні культурно-
економічні контакти. Окрім використання імпортних товарів, місцева
реміснича діяльність забезпечувала місто виробами ювелірної і монетної
справи, предметами металообробки, каменотесною продукцією. Добре було
розвинене місцеве шкіряне, деревообробне, текстильне і борошномельне
виробництво, косторізне ремесло.
На місці виготовлялися теракоти і деякі типи світильників, про що
говорять знахідки форм. Заготовки для фібул свідчать про місцеве
виробництво. Швидше за все, черепиця і цегла також вироблялися тут же.
Різноманітні скляні намиста, що привозилися в значній кількості, могли
переплавлятися. Першими століттями н.е. датуються виробничі горни і печі.
У деяких печах знайдені численні уламки посудин, у тому числі і
необпалених.
III період. Друга половина III – третя чверть IV ст. н.е. Після бурхливих
подій, пов’язаних з масованими варварськими походами, життя в місті
відновлюється. Готи, які закріпилися в степах Північно-Західного
5
Причорномор'я, стають тут головною військово-політичною силою.
Очевидно, частина варварів мешкала в місті. Попри те, що Тіра
продовжувала отримувати імпортні товари, її життя було повністю включене
в орбіту інтересів варварського населення. В цілому це, безумовно, період
скорочення зовнішньоекономічних направлень та зменшення кількості
імпорту, натуралізація господарства, та переорієнтація економіки згідно
нових умов. У матеріальній культурі Тіри з'являються речі, пов’язані з
носіями черняхівської культури – кераміка, деталі одягу, предмети ужитку.
У Тіру надходили товари з Гераклеї Понтійської, Сінопи, Боспора. У
керамічному комплексі присутній нечисленний червонолаковий посуд, а
також ліпний, пов'язаний з варварською традицією, сіроглиняна кераміка
дакійського вигляду. Використовувалися світильники "рубчасті" і їх місцеві
репліки, ліпні, з різних центрів Греції завозилися пізньогрецькі світильники.
Окрім черняхівських і "військових" фібул, в костюмі були присутніми
двочленні лучкові і пізньоримські Т-подібні фібули, а також скляні намиста
різних типів.
IV період. Кінець IV – початок V ст. н.е. На підставі вивчення
комплексу матеріальної культури цей хронологічний рубіж виділений
уперше. Судячи з наявних матеріалів, в Тірі в цей час ще мешкало варварське
або греко-варварське населення. Сюди надходили сирійсько-палестинські
амфори типу Газа з вином і кунжутною (?) олією, нечисленний посуд групи
Late Roman C/Phocean Red Slip Ware, використовувалися скляні склянки з
краплями синього скла, світильники з християнською символікою, мали
ходіння східно-імперські монети. Невідомо як склалися стосунки населення,
що залишилося в місті, з гунами під час їх походу на захід. Будівельні об'єкти
цього часу не виділяються. Про ремесло і господарство судити важко.
Очевидно, населення, що мешкало тут, було нечисленним і незабаром
покинуло Тіру.
6
Ключові слова: Тіра, Римська імперія, матеріальна культура, імпорт,
торгівля, варвари, хронологія, типологія, римський час, культурно-
економічні контакти.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП…………………………………………………………………......16
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ТІРИ
ПЕРШИХ СТ. Н.Е. ……………………………………………………………...22
1.1. Вивчення пам’яток Тіри до початку археологічних розкопок
(друга чверть XIX – кінець XIX ст.) …………………………………………...22
1.2. Початок археологічного дослідження Тіри (1900–1940 рр.).……..24
1.3. Археологічне вивчення Тіри та її матеріальної культури в 1940 –
на початку 1960-х рр. …………………………………………………….……..27
1.4. Археологічні дослідження Тіри з кінця 1960–х рр. по теперішній
час ………………………………………….……………………………………..31
РОЗДІЛ 2. КЕРАМІЧНИЙ КОМПЛЕКС……….………………..……...47
2.1. Господарсько–побутова кераміка …………………………………..47
2.1.1. Амфори……………………………………………………………...47
2.1.2. Корчаги……………………………………………………………...59
2.1.3. Глечики……………………………………………………………...59
2.1.4. Зерновики…………………………………………………………...60
2.2. Будівельна кераміка …………………..……………………………..60
2.2.1. Tegulae romana……………………………………………………...61
2.2.2. Водогінні труби…………………………………………………….63
2.3. Кухонна кераміка ……………………………………..……………..63
2.4. Ліпний посуд …………………………………………..……..............66
2.5. Столова кераміка …………………………………………….............68
2.5.1. Червонолаковий посуд……………………………………………..69
2.5.2. Сіроглиняний посуд………………………………………………..89
2.6. Світильники ………………………………………………………….91
2.6.1. Світильники виготовлені в формі…………………………………92
2.6.2. Світильники гончарні або кружальні……………………………..97
2.6.3. Світильники ліпні…………………………………………………..98
14
2.6.4. Форми для виробництва світильників………………………….....99
2.7. Керамічні вироби культового призначення ………………………100
2.7.1. Патери (Рaterae)…………………………………………………..100
2.7.2. Курильниці (turibulum)…………………………………………...100
2.7.3. Кубки з написами…………………………………………………101
2.7.4. Теракоти…………………………………………………………...102
2.7.5. Фігурний посуд……………………………………………………104
2.8. Інші керамічні вироби………………………………………………105
РОЗДІЛ 3. МЕТАЛЕВІ, СКЛЯНІ, КІСТЯНІ ТА КАМ’ЯНІ ВИРОБИ
…………………………………………………………………………………...109
3.1. Металеві вироби ……………………………………………………109
3.1.1. Прикраси та деталі костюму……………………………………..109
3.1.2. Знаряддя праці та господарсько-побутові вироби……………...119
3.1.3. Медичні або косметичні інструменти…………………………...124
3.1.4. Світильники……………………………………………………….125
3.1.5. Деталі кінської збруї……………………………………………...126
3.1.6. «Кільця», браслети з виступами та ажурні підвіски……………127
3.1.7. Посуд………………………………………………………………127
3.1.8. Художні вироби…………………………………………………...128
3.1.9. Зброя та деталі військового костюма……………………………129
3.2. Скляні вироби ………………………………………………………131
3.2.1. Посуд………………………………………………………………131
3.2.2. Предмети побуту………………………………………………….138
3.2.3. Прикраси…………………………………………………………..138
3.2.4. Предмети туалету…………………………………………………141
3.2.5. Віконне скло……………………………………………………….141
3.3. Кістяні вироби …………………………………...............................142
3.3.1. Знаряддя праці…………………………………………………….142
3.3.2. Медичні інструменти……………………………………………..144
3.3.3. Предмети побуту………………………………………………….144
15
3.3.4. Прикраси та предмети туалету…………………………………...149
3.3.5. Деталі озброєння………………………………………………….151
3.4. Кам’яні вироби ……………………………………………………..152
3.4.1. Пам'ятки образотворчого мистецтва…………………………….152
3.4.2. Олтарі……………………………………………………………...153
3.4.3. Господарсько-побутові вироби…………………………………..154
3.5. Різне …………………………………………………………………155
РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА ТА ДЕЯКІ ПИТАННЯ
ІСТОРІЇ ТІРИ В I – НА ПОЧАТКУ V СТ. Н.Е. …………………...................160
4.1. Вплив Риму та провінцій Римської Імперії на формування
матеріальної культури Тіри …………………………………………………...160
4.2. Варварський вплив на матеріальну культуру Тіри ………………168
4.3. Торгівля, виробництво, економічні та культурні зв’язки Тіри в I –
на початку V ст. н.е. …………………………………………………………...179
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ ………………...196
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………..197
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ………………………………………………...264
ДОДАТОК А. ДІАГРАМИ …………………………………………......267
ДОДАТОК Б. ІЛЮСТРАЦІЇ…………………………………………….269
|
|
|
