| Опис: |
Русина О. Ще раз про іконографію "Радивілщини" 1651 р. / О.Русина // Український історичний журнал. – 2018. – №3.
### Анотація
Стаття Олени Русиної «Ще раз про іконографію "Радивілщини" 1651 р.» є аналізом манускрипту DB V 68 зі збірки Страхівського абатства, який містить «Реляцію про литовську кампанію 1651 р.». У ній авторка розглядає іконографічні та геральдичні аспекти титульного аркуша рукопису, зокрема зображення двох чоловіків, стилізованих під античні портрети. Вона проводить паралелі з медаллю «Kiovia Recepta. MDCLI» та малюнками Абрагама ван Вестерфельда. Стаття також аналізує портрети козацьких ватажків, зокрема Михайла Кричевського та Филона Гаркуші. Русина виправляє помилку в підписі портрета Кричевського, підписаного як «Небаба», і встановлює, що інший портрет належить Гаркуші. Дослідження також ідентифікує герб на титульному аркуші, який належав Францу Ердману Саксен-Лауенбурзькому, родичу Радзивіллів. У статті згадується, що художник особисто був знайомий з герцогом, що пояснює появу його панорами Києва в цьому творі. Наприкінці авторка згадує про інші малюнки Вестерфельда, що стосуються подій 1651 року, зокрема про панораму Межигірського монастиря.
***
### Основні ідеї твору
1. **Аналіз манускрипту.** Стаття є розвідкою про манускрипт DB V 68 зі збірки Страхівського абатства в Празі.
2. **Титульний аркуш.** На титульному аркуші манускрипту «Реляції про литовську кампанію 1651 р.» зображено два чоловічі портрети, стилізовані під античні скульптури.
3. **Зображення на медалі.** Ці портрети корелюють із зображеннями на медалі «Kiovia Recepta. MDCLI», виготовленій на замовлення Януша Радзивілла.
4. **Ван Вестерфельд.** Автор статті зазначає, що медальєр був знайомий з малюнками Абрагама ван Вестерфельда, зокрема з його панорамою Києва.
5. **Панорама Києва.** «Реляція...» також містить аналогічну київську панораму з автографом А. ван Вестерфельда, датовану 1651 роком.
6. **Портрет Кричевського.** Один із портретів на титулі відсилає до зображення Михайла Кричевського.
7. **Виправлення помилки.** Авторка виправляє помилковий підпис «Небаба» під портретом Кричевського.
8. **Портрет Небаби.** Стаття вказує, що справжній кольоровий портрет козацького ватажка Мартина Небаби також ілюструє текст «Реляції...».
9. **Портрет Гаркуші.** Другий чоловічий портрет на титулі підписаний «Orcusch» і відтворює зовнішність Филона Гаркуші, або Горкуші, учасника подій 1651 року.
10. **Геральдичний аспект.** Герб, що увінчує архітектурну композицію на титулі, належав Францу Ердману Саксен-Лауенбурзькому.
11. **Франц Саксен-Лауенбурзький.** Він був родичем Радзивіллів і прибув до Литви на запрошення Богуслава Радзивілла.
12. **Особисте знайомство.** Автор статті припускає, що художник ван Вестерфельд був особисто знайомий з герцогом.
13. **Інтерпретація портретів.** Гіпотеза Я. Смирнова припускає, що ван Вестерфельд кількаразово зобразив саме Франца Саксен-Лауенбурзького на своїх малюнках.
14. **Малюнки Межигірського монастиря.** Стаття також аналізує малюнок, який раніше вважали зображенням Печерського монастиря, але який, найімовірніше, є Межигірським монастирем.
15. **Джерелознавчий аналіз.** Дослідження вводить до наукового обігу раніше невідомі креслення, зокрема церкви в Бишові.
16. **Військові сюжети.** Окрім портретів, «Реляція...» містить схематичні малюнки військових таборів і укріплень, зокрема Києва.
17. **Пам'ятник у Радивилові.** Згадуються наміри мешканців Радивилова перелити монумент В. Леніна на пам'ятник засновникові міста Миколаєві Радзивіллові Чорному.
18. **Реставрація колегіати.** Реставрація олицької колегіати Св. Трійці, заснованої Альбертом Станіславом Радзивіллом, дозволила знайти срібні бляхи з його портретом.
19. **Останки Януша Радзивілла.** Унікальний знімок останків Януша Радзивілла, зроблений у 1965 році, демонструється в крипті храму в литовському містечку Кедайняй.
20. **Контекст «Радзивілліани».** Стаття є частиною циклу «Радзивілли й Україна» і сприяє поповненню української «Радзивілліани». |
