Олександр Потильчак » Мідна російська монета в грошовому обігу Правобережної України у XVIII ст. (на матеріалах нумізматичних знахідок 2017 року з Трушків на Білоцерківщині)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Мідна російська монета в грошовому обігу Правобережної України у XVIII ст. (на матеріалах нумізматичних знахідок 2017 року з Трушків на Білоцерківщині)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
18.08.2022 |
|
| Твір змінено: |
18.08.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(368.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2018. – Вип. 2.
На основі нещодавно виявлених нумізматичних джерел розглядається актуальна для української нумізматики проблема участі мідної розмінної монети Московського царства та Російської імперії у грошовому обігу Правобережної України XVIII ст.
Автором оприлюднені результати польових нумізматичних досліджень 2017 р., що проводились у рамках ініціативної наукової програми співробітників Навчально-наукової лабораторії експертизи культурно-історичних цінностей кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін НПУ імені М.П.Драгоманова в селі Трушки Білоцерківського району Київської області.
На підставі аналізу нових нумізматичних джерел і з урахуванням тенденції грошової емісійної політики Речі Посполитої та Росії у кінці XVII – середині XVIII ст. автор запропонував власне бачення місця та ролі мідної російської монети у грошовому обігу прикордонних з Росією територій Південної Київщини у досліджуваний період.
Стверджується, що спровокована початком Північної війни 1700–1721 рр. шведською окупацією (1702) та козацько-селянським повстанням під проводом С.Палія (1700–1704) внутрішня військово-політична нестабільність у Речі Посполитій сприяла посиленню російського військово-політичного впливу на Правобережній Україні. Розпочавшись у 1704 р. з інтервенції під приводом придушення «Паліївщини», російська присутність тут активізувалася в період правління Анни Іонанівни, Єлизавети Петрівни, а особливо за Катерини ІІ.
Розповсюдженню російської монети на грошовому ринку Правобережної України у 20–60-х рр. ХVIII ст. сприяло значне скорочення масштабів карбування грошей у Речі Посполитій за роки правління Августа ІІ Сильного (1697–1733) та Августа ІІІ (1734–1763). За таких умов уже з початку століття російська монета поступово стає помітним чинником грошового обігу Правобережжя, а особливо його прикордонних із Гетьманщиною територій.
Враховуючи ці обставини, автором статті частково скорегований висновок відомого українського нумізмата М.Котляра про перевагу польсько-литовської монети на Правобережній Україні протягом усього XVIIІ ст. Автор поділяє таку думку свого колеги лише стосовно грошового ринку високопробної срібної та золотої монети великих номіналів. Ситуація ж із розмінною монетою на прикордонних з Росією територіях Правобережжя, зокрема на Середньому Пороссі, була дещо іншою. Внаслідок кризи монетного виробництва на початку XVIII ст. у Речі Посполитій суттєво скоротились обсяги карбування грошей, зокрема дрібної срібної та мідної розмінної монети. Якщо на польських та західноукраїнських землях брак власної монетної маси звично покривався за рахунок притоку грошей європейських країн, передусім Швеції та Бранденбурзько-Прусської держави, то на Правобережній Україні поступово сильніші позиції у грошовому обігу посідає мідна російська монета, карбування якої в цей період набуває значних масштабів.
Обсяг дрібної польсько-литовської монети у грошовому обігу регіону значно скоротився, й цю нішу одразу ж заповнила монета російського карбування. Починаючи з 30–40-х рр. XVIIІ ст. особливого поширення у роздрібній торгівлі на Правобережжі, зокрема на території Південної Київщини, набуває імперська мідна монета, що потрапляє сюди у значних кількостях внаслідок інтенсивної транскордонної торгівлі, міграційних процесів і посилення політичної присутності Росії на території Польщі та Литви. Остаточно російська монета заволоділа грошовим ринком Правобережної України в останні роки правління Катерини ІІ (1762–1796) внаслідок остаточної ліквідації державності Речі Посполитої.
Характерною особливістю практично усіх знайдених у Трушках мідних російських монет XVIII ст. виступає їх значний ступінь зношеності внаслідок тривалого перебування у грошовому обігу, що може свідчити про активне використання місцевим населенням регіону цієї монети як засобу платежу, передусім у дрібній торгівлі. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
