|
| Написано: |
2017 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
09.05.2019 |
|
| Твір змінено: |
09.05.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(23.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Висвітлено проблеми сучасного біографізму – наукового біоісторіописання. Порушено широке коло питань з теорії, методології та дослідницьких практик біографічного жанру. Проаналізовано значний діапазон інтелектуальних стратегій із різноманітних сфер соціогуманітаристики, плетиво яких дозволяє виявити евристично продуктивні ідеї, спрямовані на радикальне переформатування дослідницького інструментарію біоісторіографії – проблемного поля дисципліни історіографії (історії історичної науки). Фокус біоісторіографії зорієнтовано на студіювання особистості, життя та творчості істориків, репрезентація яких у книжці окреслена колом професійних вчених. Розглянуто інституціональний статус біографіки, біографістики, нової біографічної історії (нової біографіки). Акцентовано увагу на проблемі категоріального апарату сучасного біографізму, розглянуто можливості вживання різноманітних біо-понять в єдиному дослідницькому просторі з урахуванням первісних наукових традицій. Висунуто авторську модель біоісторіографічного аналізу, котра доповнює багатоманітні біографічні моделі, які циркулюють у сучасній біографічній літературі.
Опрацьовано проблеми наратизації, сценаризації, інструменталізації біографічних текстів, як-от дует «автор-герой», тезаурусний підхід в біо-дослідженнях, операційні категорії – предмет/об’єкт, метод/підхід, біо-факт/біо-джерело, варіанти структури джерельної бази біоісторіографічних досліджень тощо. Представлено галерею портретів вчених-істориків, професорів Новоросійського університету (1865–1920), зокрема образи О.Г.Брікнера, О.І.Маркевича, Є.М.Щепкіна, Є.П.Трифільєва, В.Е.Крусмана, А.В.Флоровського, П.М.Біциллі. Обрана форма – біоісторіографічний етюд, метою якого є конструювання образу історика, розгорнуте за певним контекстом, різноманітними композиційними варіаціями біо-матеріалу та конкретним біографічним ключем. Окрім персонологічно зорієнтованих етюдів, представлено абрис дисциплінарного співтовариства русистів у Одеському (Новоросійському) університеті на рівні кафедральної корпорації.
Обстоюється теза, що ідея симбіозу традиційних форм і радикально-революційних новацій з неосяжного полідисциплінарного поля, конфігурованого провідними парадигмами «східного» і «західного» академічних світів, є базовим дороговказом у процесі оновлення біоісторіографії, реактуалізації та ресемантизації цього традиційного поняття-інструмента вітчизняної науки. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Ремарки предваряющие
Часть первая. Биоисториописание в контексте интеллектуальных стратегий
Часть вторая. Из истории Одесского (Новороссийского) университета
Ремарки заключающие
Именной указатель
|
|
|
