|
| Написано: |
2005 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
07.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
07.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(371.8 КБ)
|
|
| Опис: |
Мета дисертаційного дослідження полягає у системному вивченні
унікального історико-джерелознавчого явища фамільних архівів, доведенні
вирішального впливу загальноісторичних чинників на процес їхнього виникнення
та побутування, особливостей їхнього складу і змісту, визначенні ступеню
закономірності формування, складу і змісту фамільних архівів, з’ясуванні,
наскільки віддзеркалена в них роль родової еліти в українській історії др. пол. XVII
– поч. ХХ ст.; на основі аналізу тієї частини архівної спадщини роду
Скоропадських, яка дійшла до нашого часу, а також згадок в історичній літературі
щодо незбережених документів цього фамільного архіву встановити первісний
склад і зміст фамільного зібрання Скоропадських, дослідити долю тих архівалій,
10
які було вилучено з нього впродовж XVIIІ–ХХ ст., а також з’ясувати характер
впливу на ці процеси загальноісторичних чинників протягом трьох останніх
століть.
Досягнення цієї мети диктує формулювання і розв’язання таких завдань:
– сформулювати закономірності формування, історичну долю та
інформаційний потенціал фамільних архівів української родової еліти др. пол. XVII
– поч. ХХ ст.;
– розкрити склад і зміст архівних зібрань, створених нащадками видатних
родів української шляхти, визначити ступінь відображення в них історичних подій
др. пол. XVII – поч. ХХ ст.;
– реконструювати за історичною літературою, існуючими довідковими
виданнями, архівними фондами інших родів української лівобережної шляхти, що
збереглися, склад і зміст фамільних архівів лівобережної еліти, зокрема рукописних
зібрань усіх трьох гілок роду Скоропадських, і довести його значення для вивчення
історії останнього періоду існування Української гетьманської держави в др. пол.
XVIIІ ст.;
– узагальнити інформацію щодо вилучення, вивезення та втрати архівних
документів зі збірки Скоропадських, що відбувалися впродовж XVIIІ–ХІХ ст.,
зокрема про фактичну втрату гетьманського архіву І. Скоропадського (1708–1722)
та збірок його найближчих нащадків;
– розкрити вплив такої втрати архівних документів на стан історичних знань
про добу гетьманування І. Скоропадського, саму постать гетьмана;
– показати подвижницьку діяльність представників роду Скоропадських
упродовж ХІХ ст. зі збирання існуючої та відновлення втраченої документальної
спадщини своїх предків;
– виявити зміст та історичне значення документів, що утворилися за життя
П. Скоропадського і відклалися в його фамільному архіві (1880–1917);
– окреслити заходи П. Скоропадського зі збирання та реконструкції
фамільного архіву Скоропадських (архівно-археографічний проект “Архів
Скоропадських”);
11
– проаналізувати склад документів, утворених за часи емігрантського життя
П. Скоропадського (1919–1945), що заклали основу архіву Скоропадських в екзилі;
– визначити на підставі всього вищезазначеного інформаційний потенціал
фамільних фондів родової еліти як важливої складової НАФ України;
– розробити на прикладі архіву роду Скоропадських методологічні та науково-
практичні засади архівознавчої реконструкції розпорошеної архівної спадщини та
комплексного аналізу складу і змісту архівних зібрань, що були створені
нащадками видатних родів української шляхти. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Зміст:
Список умовних скорочень 4
Вступ 6
Розділ 1. Українські фамільні архіви другої половини XVII – початку XX ст. як
історичний і архівознавчий феномен та історія його дослідження 15
1.1. Історія виникнення та формування фамільних рукописних зібрань
української родової еліти (друга половина XVII–XX ст.) 15
1.2. Дослідження фамільних архівів упродовж кінця XVIII – початку
ХХ ст. 43
1.3. Склад та зміст архівалій старшинських родів 64
Розділ 2. Камерально-археографічне та едиційне опрацювання фамільних
архівів української шляхти наприкінці XVIII – на початку XX ст. 87
2.1. Питання камерального опрацювання фамільних архівів у XVIII –
ХХ ст. 87
2.2. Публікація фамільних архівалій української шляхти (ХІХ – початок
ХХ ст.) 97
Розділ 3. Фамільний архів Скоропадських як складова рукописних зібрань
українського шляхетства 143
3.1. Історіографія та джерела дослідження фамільного архіву
Скоропадських 143
3.2. Доля архівів гетьманської родини Івана Скоропадського, Павла Скоро-
падського та його родини, Василя Скоропадського та його нащадків у XVIII ст.,
їхні “сліди” в існуючих архівних збірках України та Росії 158
3.3. Доробок Івана Скоропадського та його родини в дослідженні історії роду;
історико-генеалогічні розвідки Петра Скоропадського в московських та
петербурзьких архівосховищах 220
Розділ 4. Формування архівного зібрання П. П. Скоропадського наприкінці
ХІХ – у ХХ ст. (Петербург, Тростянець, Ваннзее) 230
4.1. Документи військової, державної та політичної діяльності Павла
Скоропадського (1893–1945) у складі фамільного зібрання 230
3
4.2. Господарська, громадська та благодійницька діяльність родини
Скоропадських у документах фамільного архіву (ХІХ–ХХ ст.) 263
4.3. Епістолярна спадщина Павла Скоропадського: родинне листування,
листування з політичними, державними, військовими та культурними діячами
(1880–1945) 279
4.4. Доля щоденників та спогадів Павла Скоропадського, членів його родини
періоду російсько-японської і Першої світової воєн, Української революції,
еміграції (1904–1945); спроби їх видання 299
4.5. Формування колекції документів з історії роду та питання її публікації в
1893–1917 рр. (архівно-археографічний проект “Архів Скоропадських”);
відновлення фамільної збірки на еміграції 313
Висновки 333
Список використаних джерел 339
Додатки:
А. Генеалогія роду Скоропадських 402
Б. Фамільні архіви української лівобережної старшини другої половини XVII
– початку ХХ ст.: проект реконструкції 411
|
|
|
