|
| Джерело: |
toloka.to |
|
| Розділ: |
Художня |
|
| Твір додано: |
26.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
01.05.2024 |
|
| Завантажити: |
djvu
(8 МБ)
pdf
див.
(44.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Творчість Неруди визначила собою цілий період в історії розвитку чеської літератури, який дістав назву «нерудівського». І внесла свій почесний вклад в скарбницю чеської національної культури. «Епітет «нерудівський» вважається в Чехії не тільки вищою похвалою, якої може удостоїтися поет, але і свідчить також про велич думки і простоту форми і – що ще вище – безмежну вірність своєму народові і його національній культурі.
Неруда протягом усього свого життя боровся за національне, самобутнє чеське мистецтво, виступаючи на сторінках газет і журналів проти космополітів, «які вважають себе громадянами всього світу, членами людства взагалі, і менше за все членами свого народу». Неруда писав про те, що поняття людства визначає собою всі народи світу, отже, розвиток і зміцнення національної культури кожного окремого народу служить справі розвитку культури всього людства в цілому. Отже, обов’язком кожної людини, яка належить до певного народу, є розвиток своєї своєрідної національної культури, а тріскучі лозунги про «громадянство світу» тільки допомагають відхилятися від прямих обов’язків щодо свого народу.
Переклади: Івана Виргана, Максима Рильського, Василя Швеця, Миколи Терещенка, Сави Голованівського, Ярослава Шпорти, Дмитра Білоуса, Олекси Новицького, Валентина Струтинського, Івана Кочерги, Леоніда Первомайського, Олекси Засенка, Василя Козаченка, В.Шевчука, Мирослави Тиміш-Лещенко (Ліщенко), Ірини Вериківської, С.Гуревич, Івана Ле, Остапа Вишні, М.Качуровського, Юрія Назаренка та Б.Данека |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Ян Неруда. Вступна стаття А.Соловйової 3
І. ВІРШІ
З „КНИГ ВІРШІВ„
Прядочка. 19
Послання Словаччині. 25
Я б хотів нещасному народу... 27
Солом’яний вінець. 29
За серцем героя. ЗО
Затанцюймо, хлопче! 32
Перед вікном милосердних. 33
Лід зійшов, і річка вільна знову... 35
Легенда про нужду. 36
Скажи мені, вітер... 38
Якщо хочеш, сувора доле... 39
Із чого пам’ятник такий. 40
На трьох колесах. 41
Остання балада. 43
Дивлюсь на потік щастя. 44
Рідному синові... 45
У напруженії жили... 46
Зоря зі сходу. 47
Про Шімона Ломницького. 49
Як тяжко нас гнобить рука лихої долі. 58
3 „МЕЛЬНИЦЬКОЇ СКЕЛІ”
Я не хочу пити пива... 59
Хто не пив вина...60
Всьому радів! 61
ЛИСТОЧКИ З „КЛАДОВИЩЕНСЬКИХ КВІТІВ„
Мої пісні привикли вихваляти... 63
Був ти бідний... 64
Обірванець. 65
Золото позолотити... 66
Ми били цілий світ в лице... 67
Ні, не вмієм ще вмирати ми. 68
„КОСМІЧНІ ПІСНІ„
«Ти над усе люби вітчизну»... 69
Народ, підніми свою голову... 70
Знаємо з уст пророків... 71
Мов леви, грати ми гризем... 72
Сонце таке багрянисте... 73
О, літня нічка яснокрила... 74
Ах, як приємно полежать... 75
Нові світи. 76
Повірте, що і зорі... 77
БАЛАДИ I РОМАНСИ
Чеська балада. 78
Щедровечірній романс. 80
Балада про Карла IV. 83
Балада про польку. 85
Романс про весну 1848 року. 87
Балада про душу Карла Гавлічка Боровського. 89
„ПРОСТІ МОТИВИ„
Із києм в руці. 92
Злякався я, неначе гріх вчинив... 93
Будь благословен, листочку перший. Переклад І. Виргана . 94
Ледве сонечко землю зігріє... 95
Гей, побачиш, природо, побачиш... 96
Сонце, як жорно велике... 97
Весілля. 98
Як добре те, що з раю нас... 99
Якось, схиливши голову в печалі... 100
Старий дім. 101
Мої пісні. 102
Коли буря у стрісі реве й гуде... 103
Прага. 104
Що вже в тім житті... 105
„ПІСНІ СТРАСНОЇ П’ЯТНИЦІ„
Любов. 106
В землі чаші. 108
Все далі! 109
Услід за серцем. 111
З ЕПІЧНОЇ СПАДЩИНИ
В залізничному купе. 112
Ян Кальвент, бляхар. 115
„ЕПІГРАМИ„
Літературні борги. 117
Жінка. 118
II. ПРОЗА
„АРАБЕСКИ„
Йозеф-арфіст. 123
«Він був негідником!». 128
Йона-дурник. 134
Франц. 138
Празька ідилія. 143
Одруження пана Коберца. 156
За півгодини. 166
„РІЗНІ ЛЮДИ„
Силует.177
Бенеш. 180
Франьо. 183
Дитя. 187
Нічліжник. 190
„БОСЯКИ„
Босяки. 195
„МАЛОСТРАНСЬКІ ПОВІСТІ„
Тиждень у тихому домі. 237
Пан Ришанек і пан Шлегль. 311
Вона довела жебрака до злиднів. 321
Про м’яке серце пані Руски. 329
Вечірні теревені. 335
Лікар Морисвіт. 347
Водяник. 354
Як пан Ворел палив люльку. 360
Святовацлавська меса. 365
Як сталося, що 20 серпня 1849 року о-пів на першу після
полудня Австрія не була зруйнована. 375
Маленькі портрети. 392
„ПРАЗЬКІ ОБРАЗКИ„
Трохи спогадів про стару Прагу . 473
На розі. 477
„ПУБЛІЦИСТИКА„
Травень 1890 року. 483
Перед сеймом. 487
Подорож у край біди. 493
Пій IX. 499
Прогулянка по Кардовому. 503
«Малостранські повісті» Яна Неруди. 507
Відповідь чеським письменникам і журналістам в зв’язку зсвяткуванням пятдесятих роковин з дня народження Яна Неруди 8 липня 1884 року. 510
„ВИСЛОВЛЮВАННЯ НЕРУДИ„
Про чеський народ. 513
Про літературу. 514
Про естетичні смаки. 516
Про робітничий клас. 518
М.В.Гоголь. «Ревізор». 521
О.М.Островський. «Гроза». 523
Бедржіх Сметана. 525
|
|
|
