|
| Написано: |
2003 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
20.09.2025 |
|
| Твір змінено: |
20.09.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(7.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Нахлік Є. К. Доля — Los — Судьба: Шевченко і польські та російські романтики / НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Львів, 2003. — 568 с. — [Серія «Літературознавчі студії». Вип. 8.]
Монографія являє собою першу порівняльно-літературознавчу студію творчості чільних поетів трьох слов’янських літератур — української (Шевченко), польської (Міцкевич) і російської (Пушкін), а також інших видатних романтиків (Словацький, Красінський, Лермонтов). На цьому тлі розглядаються письменницька й особиста доля Шевченка, його світоглядні та художні шукання, індивідуальна психологія (дискурс свободи, революціонізм, християнство, міленаризм, месіянізм, міфотворчість, історіософічність, художній історизм, дуалізм, амбівалентність, проблема теодицеї, топіка долі, екзистенційні роздуми, потяг до вітальних і духових вартощів).
Водночас творчість польських «трьох пророків» і Пушкіна дістає самостійну порівняльну інтерпретацію, значною мірою оновлену. Яка реальна доля реальної авторської особистості криється за міфотворчістю і міфологізацією кожного з цих поетів? — ось наскрізна проблема, осмислювана в монографії. Простежуються питання перцепції та рецепції, інтертекстуальні зв’язки, типологічні подібності й відмінності, мистецька самобутність. Автор провадить широкий дискусійний, часто полемічний діалог із сучасними шевченкознавцями, пушкінознавцями, міцкевичезнавцями тощо.
Для дослідників, викладачів і студентів-філологів — україністів, полоністів, русистів, а також широкого кола зацікавлених читачів. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Від автора 3
Вступні зауваги 8
І. Революціонізм чи консерватизм? Імперія чи свобода? 16
Міцкевич: релігійний революціонер, консервативний демократ 16
Дух Вічного Революціонера (Словацький) — органістичний еволюціонізм (Красінський, Норвід) 27
Подібності в ідеологічних поглядах та апокаліптичних пророцтвах Пушкіна і Шевченка 34
Відмінності в ідеологічних позиціях Пушкіна і Шевченка. Проблема їхньої еволюції 40
Романтичні дилеми: Прометей — Христос, Прометей — Мойсей. Образ сокири 55
Ситуативні й еволюційні зміни в Шевченковому світогляді 60
Вплив суспільно-політичних умов та режимів на письменницький світогляд 65
Революція як засіб захисту й досягнення (Міцкевич, Шевченко) і нищення (Словацький) ідеї буття 67
Ставлення Шевченка, Пушкіна, Міцкевича, Словацького і Красінського до кріпацтва/панщини 69
Проблема державницької свідомості Шевченка 74
ІІ. Питання перцепції та рецепції. Інтертекстуальні зв’язки (відношення до окремого тексту) 87
Пушкін і Лермонтов у перцепції Шевченка 87
Проблема пушкінського впливу на Шевченка 90
Міцкевич у рецепції Шевченка (в контексті його ставлення до поляків) 93
«Dziadów część III Ustęp» — «Медный всадник» — «Сон» (передтекст і інтертекст) 101
Шевченко і Красінський: відмінності, аналогії, впливи 116
Шевченко й «українська школа» в польському романтизмі. Гіпотеза про обізнаність Словацького з «Гайдамаками» 120
Словацький про Пушкіна 120
ІІІ. Історія і міфотворчість 128
Проблема класицизму, романтизму й реалізму Пушкіна, Міцкевича і Шевченка 128
Історичні знання та художнє зображення. Дискурсивне мислення та мислення уявне 141
Два підходи до зображення історичного минулого 147
Проблема Шевченкового історизму. Синкретизм архаїчної та історичної свідомості 156
Пушкінський міфологізм. Поетика повторень як засіб міфологічного дискурсу Пушкіна й Шевченка 166
Міфотворчість і деміфологізація у Словацького та Шевченка. Євангельський топос розпинання 173
Деіфікація людського — антропологізація Божого 173
Проблема історіософічності Шевченкової поезії 181
Шевченкова візія ідеального стану. Міленаризм 193
Міфотворчість і месіянізм Міцкевича. Християнізована ідея вибраного народу у Красінського —
Месіяністична і пророча міфомодель у Пушкіна 201
Шевченків месіянізм 206
Шевченко: міфотворець чи міфомедіум? 213
IV. Характер підходів та оцінок (прямолінійність, неоднозначність, амбівалентність) 222
Пушкінське осмислення інституту монархії; погляди на аристократію й демократію 222
Рецепція вольтер’янства у Пушкіна, Міцкевича і Словацького: від захоплення до поборювання 227
Пушкінська гра точками зору, схильність до різнобічних оцінок та світоглядної і психологічної еволюції 230
Ставлення Пушкіна і Шевченка до природних та історичних прав народів-сусідів етнічної Росії 235
Республіка й монархія в уявленнях Міцкевича 240
Амбівалентність і діалогізм Словацького; його версія монарха 245
Шевченкова оцінка інституту царизму. Едіпів комплекс 249
Неоднозначність, мінливість та амбівалентність Шевченкового світосприймання 261
Шевченкова іронія та гра в профілі й маски 264
Динамічна гармонія чи «контрапунктна» цілісність Шевченка? Ідеологічна строкатість Пушкіна, Міцкевича і Шевченка 268
Дві реакції Шевченка на життєві явища 275
Мовно-культурне, політичне й геоетнічне роздвоєння 276
V. «Скандал зла» (проблема теодицеї) 293
Міцкевичева парадигма та її вплив на Шевченка 293
Відмінності в підходах Шевченка та Словацького. Сумніви й боговиправдання Красінського 301
Шевченків міф України в сучасній герменевтичній інтерпретації 314
Шевченкове трактування проблеми зла (походження, причини, природа) 320
Проблема зла у «Княжні» 327
У чому, за Шевченком, корінь зла: у суспільній структурі чи в людській природі? 334
Шевченко про боротьбу зі злом 335
Зло — тільки зло чи й засіб у наближенні людини до Бога? Екзистенціял страждання 338
Проблема Шевченкового дуалізму («пристосована» й «непристосована» особистості) 340
VI. Між тілом і духом, природою і благодаттю (віталізм, гедонізм, спіритуалізм, танатологія) 348
Шевченківський віталізм 349
Епікурейсько-гедоністичне світовідчуття раннього Пушкіна. Поет ренесансного типу? 358
Міцкевич: від Густава до Конрада 376
Антиномія матеріалізму і спіритуалізму у Словацького 381
Еротична й танатична екзистенція Красінського 389
VII. «Філософія трагіцизму». Російська «судьба», польський «los», українська «доля» 394
Топос каяття. Екзистенційні запитання 394
Романтичний дискурс долі. Пушкінська забобонність, топос «урока» та екзистенціял передчуття 407
Семантика російського поняття «судьба» та польського «los» 420
«Судьба», «жеребій», «фортуна» у Пушкіна. Зв’язок з давньогрецькою міфологемою долі 426
Пушкін про роль випадку 431
Лермонтов: між критицизмом, волюнтаризмом і фаталізмом 434
Провіденційний волюнтаризм Міцкевича та його увага до вищих знаків 437
Словацький: долевизначальна угода з надприродною силою, фаталізм поступу і персональний волюнтаризм 440
Красінський: між приреченням і Божим Провидінням 445
Українські народні уявлення про долю 456
Міфологема долі у Шевченка 459
VIII. Екзистенційні ліричні роздуми 482
Міцкевич-лірик як філософ екзистенції (vita speculativa поміж vita activa) 483
Лірика, епос і драма у Міцкевича, Словацького, Красінського, Пушкіна та Шевченка 490
Умовність елегійного жанру та лірико-екзистенційні роздуми 499
Специфіка екзистенційного дискурсу Словацького 502
Пушкінські та шевченкові богошукання. Роль Лермонтова. Бог Словацького і Красінського 506
Шевченко: пророк, апостол, шаман чи екзистенційний поет? Пушкін у цьому аспекті 518
Екзистенційні рефлексії Шевченка і Пушкіна 529
Підсумкові спостереження. Романтики з погляду модернізму й постмодернізму 547
Покажчик імен 557
|
|
|
