Любомир Лопушняк » Суспільно-географічні аспекти зайнятості населення Чернівецької області (на прикладі рекреаційно-туристичної сфери)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Суспільно-географічні аспекти зайнятості населення Чернівецької області (на прикладі рекреаційно-туристичної сфери)

Дисертація
Написано: 2019 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 03.05.2019
Твір змінено: 03.05.2019
Завантажити: pdf див. (3,4 МБ)
Опис: Лопушняк Л.В. Суспільно-географічні аспекти зайнятості населення
Чернівецької області (на прикладі рекреаційно-туристичної сфери). –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Чернівецький
національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 2019.
Дисертаційна робота присвячена поглибленню сутності суспільно-
географічних засад дослідження зайнятості населення у рекреаційно-
туристичній сфері. Детально проаналізована рекреаційно-туристична сфера,
охарактеризовані процеси зайнятості населення, запропоновані теоретико-
методичні підходи до вивчення питання зайнятості населення, визначені
принципи та методи дослідження. Розкриті питання першоджерел зайнятості
населення, суспільно-географічні особливості зайнятості населення
Чернівецької області у рекреаційно-туристичній сфері. Складено демографічну
характеристику населення Чернівецької області, проаналізований стан ринку
праці та зайнятості молоді, сільського і міського населення, виявлена зайнятість
населення у рекреаційно-туристичній сфері, проаналізовані основні тенденції
безробіття та функціонування ринку праці. На прикладі суб’єктів туристичної
діяльності та фізичних осіб-підприємців охарактеризований сучасний попит і
пропозиції зайнятості населення у рекреаційно-туристичній сфері Чернівецької
області, виявлені регіональні відміни, проведено районування території області.
Виявлені сучасні процеси зайнятості населення у господарському комплексі
області.
У першому розділі роботи «Рекреаційно-туристична сфера –
важливий домінант зайнятості населення регіонів України» проаналізована
рекреаційно-туристична сфера (надалі – РТС) України та країн Європи,
охарактеризовані процеси зайнятості населення у РТС, проаналізовані 2
теоретико-методичні аспекти зайнятості населення, визначені принципи,
підходи та методи дослідження зайнятості населення у РТС регіону.
Аналіз основних методичних розробок і методологічних концепцій
вивчення питання зайнятості населення на регіональному рівні дозволив
окреслити групу основних методів дослідження та сформувати алгоритм
дослідження. Основним у дослідженні зайнятості населення у РТС став
принцип просторового аналізу, що часто використовується у суспільно-
географічних дослідженнях регіонального рівня, особливо при вивченні
окремих елементів соціальної сфери. Основними підходами до аналізу
зайнятості населення є: 1) горизонтальний часовий зріз (аналіз динаміки
абсолютних і відносних показників ринку праці); 2) вертикальний структурний
зріз (визначення структури зайнятості населення за видами економічної
діяльності); 3) трендовий аналіз (порівняння кожної позиції статистичної
звітності з рядом попередніх років і визначення основної тенденції динаміки
показників); 4) аналіз відносних показників – коефіцієнтів (розрахунок рівня
зайнятості населення); 5) порівняльний аналіз (порівняння показників
зайнятості регіону з аналогічними показниками ринків праці інших регіонів і
України загалом.
Завершальним етапом дослідження зайнятості населення є районування
території за показниками зайнятості населення у РТС, яке базується на
систематизації архівного, статистичного, літературного матеріалу, що в
кінечному результаті висвітлює питання дослідження. Основні принципи
районування: генетичний (райони виділяють на основі історичного аналізу
просторової організації зайнятості населення у РТС), соціально-економічний
(використання рекреаційно-туристичних ресурсів), єдності адміністративно-
територіального поділу (рейтингове рекреаційне районування). Основною
таксономічною одиницею вибраний регіон, включає адміністративно-
територіальні одиниці, межі яких є продуктом політичних рішень. У такому
контексті поняття „регіон‖ має три виміри: 1) макрорегіон – група областей, яка
об’єднана спільністю історико-географічних чинників, ресурсами, структурою 3
й організацією господарства. Таким є Карпатський регіон, до складу якого
входить Чернівецька область; 2) мезорегіон – таксономічна одиниця, яка
відповідає території обласного рівня (у нашому випадку – Чернівецька область);
3) мікрорегіон – природно-економічна, етносоціальна частина області (райони
мезорегіону), яка відповідає адміністративному району області.
Виокремлені таксономічні одиниці районування території за показниками
зайнятості населення характеризуються різноманітними ознаками зайнятості
населення. У цьому випадку використаний коефіцієнт рівня зайнятості (Р З),
який розраховується як відношення кількості зайнятого населення (З) віком 15-
70 років до всього населення (N) зазначеного віку чи населення відповідної
соціально-демографічної групи і визначається за формулою: Р З= З/N •100.
У другому розділі «Соціально-економічні передумови зайнятості
населення: історичні та сучасні особливості» розкриті питання першоджерел
зайнятості населення, проаналізований зарубіжний досвід регулювання
зайнятості населення та можливості його використання в Україні, сучасні
проблеми зайнятості населення в Україні та Чернівецькій області, суспільно-
географічні особливості зайнятості населення Чернівецької області у РТС.
Чернівецька область пройшла великий і тривалий шлях свого
адміністративного становлення. Політична ситуація не легко відображалася на
місцевому населенні: зміна влади призводила до зміни процесів
господарювання, зайнятості населення, освітянських трансформацій, тощо.
Загальна чисельність наявного населення області сьогодні складає 909893
особи. Для області характерна висока щільність населення – 112,4 осіб/км 2
.
Статева структура всього постійного населення області стабільна: переважають
жінки (480446 осіб, 53 % всього населення), чоловіки складають 426382 особи
(47 %). За віковими групами постійне населення області розподіляється
наступним чином: від 0 до 14 років – 155277 осіб, від 15 до 64 років – 625802
особи, від 65 і старше – 125749 осіб.
В області відбувається зростання економічної активності населення та
зайнятості населення, посилення мотивації до праці, підвищення рівня 4
конкурентоспроможності незайнятого населення шляхом набуття нових знань
та навичок роботи, сприяння започаткування власного бізнесу та перетворення
особистого селянського господарства у підприємницькі структури. Це часи
приватних фірм, власного бізнесу, трансформації людської свідомості. Сьогодні
розвиток туризму та рекреації починає проявлятися у якісно нових видах і
формах. Маючи бажання бути власником свого бізнесу населення проходить
професійну підготовку, перепідготовку та підвищує свою кваліфікацію.
Економічна активність населення віком 15-70 років зростає з 60,6 % до 61,5 %
(по Україні – з 62 % до 63 %), рівень безробіття серед населення зменшився з
8,7 % до 8,5 % (по Україні – з 6,4 % до 6,2 %). Із загальної кількості
працевлаштованих жінки складають 39,7 %, молодь у віці до 35 років – 35,9 %.
Більшість зареєстрованих безробітних працевлаштовано у промисловості – 26,0
% від усіх працевлаштованих в області, у сільському, лісовому й рибному
господарствах – 24,2 %, сфері освіти – 13,8 %. Вище середнього показника по
області рівень працевлаштування характерний майже для усіх районів області,
крім Путильського, Заставнівського, Кіцманського та Вижницького районів.
Значне перевищення було у Новоселицькому, Глибоцькому та Сокирянському
районах. У районах Чернівецької області спостерігається сезонне звернення до
державної служби зайнятості. Найбільше звернень зафіксовано у грудні,
найменше – у кінці жовтня.
У 2015-2016 рр. відбувається розширення фінансових можливостей
області, зростають інвестиції населення у власне житло, пожвавлюються
процеси реалізації державно-приватних проектів. Бюджетними галузями є
торгівля (39,3 %), сільське господарство (23,9 %), сфера послуг (20,1 %),
промисловість (11,4 %).
Послуги готельно-ресторанного бізнесу, туроператорів і турагентів, інші
види послуг призводять до того, що велика кількість зайнятого населення
припадає на дотичні до туризму сфери діяльності: вагома частка яких у торгівлі
(8 %), діяльності транспорту та зв’язку (6 %). Високим є відсоток надання
колективних й індивідуальних послуг у яких задіяно 18 % зайнятого населення. 5
Доведено, що наявність лише 100 місць розміщення туристів сприяє створенню
20-25 нових робочих місць з їх обслуговуванням, при тому, що організація
одного робочого місця у туризмі коштує у 20 разів дешевше, ніж у
промисловості.
У третьому розділі роботи «Суспільно-географічні аспекти
зайнятості населення Чернівецької області в рекреаційно-туристичній
сфері» розглянуто демографічну характеристику населення Чернівецької
області, проаналізований стан ринку праці та зайнятості сільського і міського
населення, молоді, виявлена зайнятість населення у РТС.
Рекреаційно-туристична сфера Чернівецької області характеризується
своїми інфраструктурними складовими. Жоден з районів області сьогодні не
знаходиться осторонь її розвитку. Безперечно рівень розвитку РТС різний. Це
пов’язано з наявністю рекреаційно-туристичних ресурсів, станом їх
використання. Тому за основний підхід дослідження зайнятості населення
загалом і особливо у РТС обраний просторовий аналіз адміністративних
районів області.
Територія області характеризується різноманітними рівнинними,
передгірськими та гірськими природними умовами, які обумовлюють її
соціально-економічний розвиток, у т. ч. розвиток РТС. На її терені виділяються
чотири мікрорегіони: 1) рівнинний Прут-Дністерський; 2) передгірський Прут-
Сіретський; 3) гірський Буковинський; 4) обласний Чернівецький.
У четвертому розділі «Соціально-географічна характеристика ринку
праці у Чернівецькій області» охарактеризовані основні тенденції безробіття
та функціонування ринку праці, сучасний попит і пропозицій у РТС (на
прикладі Чернівецької, Львівської областей і України загалом), зайнятість у
РТС суб’єктів туристичної діяльності і фізичних осіб-підприємців,
запропонований рекомендаційний блок вирішення проблемних питань
зайнятості населення у РТС.
У РТС області основну професійну діяльність здійснюють суб’єкти
туристичної діяльності – юридичні особи (туроператори та турагенти, що є 6
керівниками та працівниками туристичних фірм, філій фірм, комплексів,
об’єктів рекреації та туризму) і фізичні особи-підприємці (мають юридичне
право надавати рекреаційно-туристичні послуги). Їх діяльність укладається у
формуванні туристичного продукту, який відповідає сучасним запитам
вітчизняного і закордонного туриста та рекреанта, є сприятливим за ціновою
політикою, враховує часовий сегмент відпочинку та лікування та ін.
Методика дослідження питання зайнятості населення у РТС базується на
використанні методу порівняльного аналізу за структурою: „Чернівецька
область/Львівська область/Україна‖.
Щодо географії поїздок то по всіх трьох регіонах (Україна, Львівська і
Чернівецька області) переважає виїзний вид туризму над в’їзним.
Туроператорська діяльність по всіх регіонах у цьому відношенні більш
активніша ніж діяльність турагентів.
Однією з особливостей роботи туроператорів і турагентів є та, що вони
працюють не у всіх районах області, а тільки у м. Чернівцях, Новоселицькому,
Кіцманському і Хотинському районах, тобто там, де є відповідні рекреаційно-
туристичні установи.
Показники діяльності фізичних осіб-підприємців (надалі ФОП) у кілька
десятків разів менші ніж аналогічні туроператорські та турагентські. Загальна їх
кількість складає в Україні 1397 осіб, Львівській області – 84 особи,
Чернівецькій області – 21 особа.
У цій сфері зайнятості виокремлюються окремі нові складові зайнятості –
це (крім штатних працівників) позаштатні працівники (суб’єкти туристичної
діяльності, працюючі за договорами та зовнішні сумісники) і неоплачувані
працівники (власники, засновники підприємств та члени їх сімей). Сумарна їх
кількість складає в Україні – 1397, Львівській області – 84, Чернівецькій – 21.
Для своєї діяльності вони використовують ті ж статті витрат і доходів, що і
туроператори та турагенти (витрати на розміщення і проживання, медичне,
транспортне, візове і екскурсійне обслуговування, тощо, користуються
однаковими видами транспорту). 7
В області склалася специфічна ситуація, коли працівників переводять в
умови вимушеної неповної зайнятості чи у режим неповного робочого часу.
Створюється пасивна форма зайнятості, яка зорієнтована на збільшення
допомоги по безробіттю, що призводить до неефективного використання
трудового потенціалу і фінансових ресурсів із фонду зайнятості. Виникає
прихована зайнятість населення (робота без працевлаштування), виплата
зарплатні у „конфертах‖, наслідками чого є те, що а) відсутня реальна картина
функціонування господарського комплексу та зайнятості населення у ньому,
б) зайнятість у такому режимі зменшує соціальний трудовий стаж нелегальних
працівників, в) виплата коштів проводиться без їх оподаткування. З одного боку
– держава збільшує податкові стягнення з працюючого населення, з іншого –
недоотримує податкових субсидій із-за наявності „схованого‖
працевлаштування.
Зайнятість населення обумовлює рівень і якість життя (умови праці та
відпочинку, житлові умови, соціальну забезпеченість і гарантії, охорону
правопорядку й дотримання прав особистості, показники збереження
навколишнього природного середовища, наявність вільного часу і можливості
його доцільно використовувати, відчуття спокою, комфортності і стабільності).
На її формування впливає безліч чинників, серед яких особистісні (статус),
родинні (менталітет), зовнішні (політика держави, соціально-економічна та
політична ситуація в країні, стан і тенденції розвитку національної економіки,
кон’юнктура ринку тощо).
Ключові слова: занятість населення, безробіття, рекреаційно-туристична
сфера, туроператорська та турагенська діяльність, фізичні особи-підприємці,
мезорегіон, макрорегіон, мікрорегіон.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.