Михайло Костів » Регіональна преса УСРР як інструмент комуністичної пропаганди на Чернігівщині (1929–1933)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Регіональна преса УСРР як інструмент комуністичної пропаганди на Чернігівщині (1929–1933)

Дисертація
Написано: 2021 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 19.01.2022
Твір змінено: 19.01.2022
Завантажити: pdf див. (6.2 МБ)
Опис: Костів М. Б. Регіональна преса УСРР як інструмент комуністичної
пропаганди на Чернігівщині (1929–1933) – Кваліфікаційна праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 – Історія та археологія. Запорізький національний університет.
– Запоріжжя, 2021.
Дисертація виконана в Ніжинському державному університеті імені Миколи
Гоголя.
Одним із основних інструментів пропаганди, які активно використовував
комуністичний тоталітарний режим, була преса. У кінці 1920-х – на початку 1930-
х рр. помітно розширилася мережа газет, що виходили на всіх рівнях – від
центральних органів партії до стінгазет при колгоспах, сільбудах, МТС тощо. У
дослідженні проаналізовано публікації в місцевій періодиці Чернігівщини,
застосовувані для масштабного пропагандистського впливу на мешканців регіону.
Крім «пасивної» пропаганди, місцева преса ставала діяльним учасником
впровадження необхідних режиму масових кампаній та політичних рішень. У
дисертації досліджено висвітлення в газетах процесів колективізації,
розкуркулення, посівної, антирелігійної та хлібозаготівельної кампаній, а також
участь штатних і позаштатних співробітників редакцій у їх проведенні.
Характерними рисами друкованих засобів масової інформації у цей час
були:
 акцентування уваги на ході та проблемах масових кампаній, оскільки
пропагандистський супровід та стимулювання їх успішного виконання були
ключовими завданнями діяльності місцевої преси в цілому;
 тенденційність, необ'єктивність і гранична вибірковість у підборі та
трактуванні матеріалів для публікацій – газети повідомляли переважно про
«успіхи» масових кампаній, а про факти опору згадували нечасто;
 штучне створення образу ворога/шкідника шляхом упередженого
узагальнення – типовим способом тиску на чиновників найнижчого рівня і


3
населення в цілому були статті про «бездіяльність» голів сільрад і колгоспів у
селах, які не виконували планів, а також звинувачення так званих «куркулів» у
«розкладницькій роботі» та перешкоджанні діям режиму;
 перетворення газети на додатковий важіль впливу в процесі реалізації
масових кампаній, що заохочував змагання між колгоспами й селами, причому не
тільки пряме, тобто через укладання спеціальних угод, а й опосередковане – сам
факт регулярної публікації статистичних зведень спонукав до конкуренції;
 стимулювання мілітаризації мислення трудівників – газети культивували
ставлення до масових кампаній як до своєрідних військових операцій, що, з
одного боку, вимагали максимального напруження та мобілізації всіх сил, з
іншого – готували населення до можливої війни із зовнішнім агресором.
Специфічним феноменом функціонування преси у досліджуваний період
був робсількорівський рух. Робітничо-селянські кореспонденти, з одного боку,
постачали партійні й державні органи інформацією про правопорушення та
ситуацію на місцях, а з іншого, – самі втілювали в життя поставлені режимом
завдання, ставали «організатором мас». Утім, неможливість проконтролювати
увесь масив таких заміток та централізація преси призвели до того, що до кінця
1933 р. кількість робсількорівських дописів помітно зменшилася.
Специфіка мовного та візуального оформлення місцевої преси названого
періоду полягає в тому, що:
 газетні жанри уніфіковувалися, підпорядковуючись головному –
робсількорівській кореспонденції, паралельно формувався характерний стиль
публікацій – риторичний, мілітаризований, безособовий;
 перехід від «скрипниківки» до нового правопису 1933 р. відбувався
поступово і остаточно завершився наприкінці 1933 р.;
 візуальне наповнення, яке найчастіше надходило до редакцій «згори», було
покликане пояснювати малозрозумілі моменти читачам, формувати образ
зовнішнього і внутрішнього ворога, а також створювати псевдореальність щодо
життя в СРСР.


4
Місцева преса досліджуваного періоду є специфічним історичним джерелом,
опрацювання якого вимагає детальної верифікації. Зіставляючи матеріали преси із
архівними документами, дослідник може більш комплексно розглянути проблему.
Зокрема, газетні публікації є джерелами для вивчення окремих аспектів
Голодомору:
 крадіжки колосків та картоплі з колгоспних полів, «охорона колгоспного
майна» об’їждчиками;
 чорні дошки, які оприлюднювали на шпальтах місцевої преси, а також
переліки репресивних заходів, застосованих до відповідних господарств і
населених пунктів;
 робота магазинів мережі «Торгсін» (рекламні оголошення);
 конфіскації зерна, що лежало в «куркульських ямах», діяльність «буксирних
бригад» та насильство, яке чинили останні.
Також регіональна преса Чернігівщини містить чимало фактичних даних про
різні сфери суспільного життя – культуру, освіту, медицину, військову сферу
тощо. Публікацій, прямо не пов’язаних із сільським господарством, у газетах
виходило небагато, і в них помітне прагнення прикрасити дійсність попри
тиражовані заклики до «самокритики».
Наукова новизна дослідження обумовлена поставленими завданнями.
Введено до наукового обігу:
 матеріали з місцевої преси Чернігівщини за 1929–1933 рр. Попри
пропагандистське наповнення, вони слугують важливим джерелом інформації про
локальний контекст Голодомору-геноциду та масових кампаній комуністичного
тоталітарного режиму;
 новий фактичний матеріал із документів, що зберігаються у фондах
Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України,
Центрального державного архіву громадських об’єднань та Державного архіву
Чернігівської області, який суттєво розширює знання про діяльність місцевих
газет в УСРР. Показано, що місцева преса мала чітку систему підпорядкування і
координації діяльності. Із грудня 1932 р. функції управління районною пресою


5
регіону увійшли до компетенції обласної газети «Більшовик», яка, своєю чергою,
отримувала директиви з Харкова та Москви.
Вперше:
 виокремлено і систематизовано матеріали про висвітлення конкретних
господарсько-політичних кампаній комуністичного режиму на сторінках газет.
Проведено порівняльний аналіз публікацій із архівними документами;
 систематизовано матеріали з місцевої преси Чернігівщини 1932–1933 рр.,
що доповнюють документальну базу для вивчення механізму злочину
Голодомору-геноциду;
 схарактеризовано регіональні особливості робсількорівського руху на
Чернігівщині в 1929–1933 рр.;
 виокремлено мовленнєві та ілюстративні характеристики місцевої преси
Чернігівщини згаданого періоду, простежено процес впровадження правопису
1933 р. в газетних публікаціях.
Уточнено:
 тезу про участь робсількорів в колективізації, розкуркуленні, обшуках та
вилученні продуктів харчування в 1932–1933 рр.;
 особливості антирелігійної кампанії на Чернігівщині за публікаціями у
друкованих ЗМІ регіону;
 специфіку цензурування місцевих газет Чернігівщини в досліджуваний
період;
 характерні риси відображення різних царин суспільного життя (освіти,
культури, медицини, військової сфери) у локальній пресі Чернігівщини 1929–
1933 рр.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати,
основні положення й висновки сприяють дослідженню пропаганди в СРСР.
Зокрема, розкрито питання приховування правдивої інформації про Голодомор-
геноцид через друковані видання. У роботі доведено, що більшість матеріалів,
опублікованих у пресі, мали чіткі пропагандистські завдання. Сучасна російська
пропаганда, яка заперечує факт злочину геноциду, спирається в тому числі і на


6
газетні статті 1920–1930-х рр., зазначаючи як причину голоду так званий
«куркульський саботаж». Дослідження може стати базою для створення курсів та
тренінгів з інформаційної безпеки. На основі порівняння матеріалів,
опублікованих у комуністичних газетах, з іншими джерелами інформації
(архівними матеріалами, свідченнями очевидців) чітко прослідковується механізм
перекручування та фальсифікації фактів через друковані ЗМІ. Наукові дані,
зібрані в дисертації, можуть бути використані під час розробки відповідних тем з
історії України, спецкурсів з історії преси та проведення уроків історії України в
загальноосвітніх навчальних закладах. Результати дослідження також можуть
бути доцільними для розробки спецкурсів з історії та краєзнавства.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно
виконаною науковою працею, де викладено авторське бачення процесу розвитку
місцевої преси на Чернігівщині у 1929–1933 рр.. Опубліковані наукові праці,
висновки та пропозиції, сформульовані автором особисто, відображають його
внесок у досліджувану проблему. У статтях, опублікованих автором,
запропоновано системні підходи для вивчення використання місцевої преси з
пропагандистською метою.
Публікації. Основний зміст та результати дослідження викладені у
7 одноосібних публікаціях та 2 публікаціях у співавторстві, із яких 6 – у фахових
виданнях, визначених переліком ДАК МОН України, та виданнях, внесених до
міжнародних наукометричних баз Web of Science Core Collection та Scopus, 3 – в
інших наукових виданнях.
Апробація дослідження. Основні результати і висновки дисертаційного
дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри історії України Ніжинського
державного університету імені Миколи Гоголя, а також доповідалися на науково-
практичних конференціях: «Штучні голоди в Україні ХХ ст.» (Київ, 2018),
«Проблеми регіональної історії України» (Херсон, 2019), «Спаські читання»
(Ніжин, Батурин, 2018), круглому столі: «Винищення Голодом. Пам’ять нації»
(Київ, 2018).


7
Ключові слова: пропаганда, преса, Чернігівщина, Голодомор,
робсількорівський рух, СРСР, УСРР, масові кампанії, хлібозаготівлі,
антирелігійна кампанія, розкуркулення, колективізація.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.