| Опис: |
ЗНТШ. – Львів : Друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка, 1925. – Т. 138 − 140
Ця книга присвячена історичному дослідженню західного політичного кордону Галицької держави з Польщею в князівську добу, зокрема, у регіоні між Карпатами та долішнім Сяном.
Детальніше:
У творі аналізуються різні наукові погляди на розташування цього кордону, висловлені істориками Денисом Зубрицьким, Ізидором Шараневичем, Михайлом Дашкевичем, Михайлом Грушевським та Станіславом Закшевським, відзначаючи значні розбіжності у їхніх висновках. Автор критикує попередні дослідження за надмірне використання хронік та літописів, які часто не дають достатньо точних географічних відомостей.
Натомість, пропонується застосування "ретроспективного методу" – дослідження кордонів від новіших, краще задокументованих періодів до давніших, а також активне використання судових актів (городських та земських судів) як більш надійних джерел. Підкреслюється, що адміністративні та територіальні межі, особливо менших одиниць, часто зберігалися незмінними протягом століть, змінюючи лише свій характер (з адміністративних на державні і навпаки).
Автор застосовує цей метод, починаючи з західного кордону Руського воєводства близько 1600 року, і простежує його до другої чверті XV століття (близько 1435 року). Детально розглядаються межі між Краківським та Судомирським воєводствами, а також Сяніцькою та Перемиською землями Руського воєводства. Наводяться численні приклади сіл та міст (таких як Сянік, Перемишль, Ярослав, Радошичі, Щавне, Пораж, Височани, Карликів, Морохів, Небещани, Буківсько, Яслиська, Коросна, Ланцут, Ряшів, Лежайськ) та їхня приналежність до відповідних адміністративних одиниць на основі судових записів.
У роботі також зазначається, що цей кордон часто збігався з церковно-адміністративними межами (наприклад, між католицькими дієцезіями Кракова та Перемишля) і був утворений природними ландшафтами, зокрема, смугою пралісів, що простягалася від Карпат, ускладнюючи пересування військ та впливаючи на маршрути військових походів. |
