| Опис: |
Кордуба М. Исторія Руси // Перший Руско-Американ-
скій Календар на р. 1897. 1896. С. 5-13.
Ця книга є стислим оглядом історії Русі-України від найдавніших часів до початку ХХ століття, акцентуючи увагу на ключових подіях та боротьбі за національне самовизначення.
Детальніше:
Книга "Історія Руси" Мирона Кордуби визначає історію як сукупність відомостей про минуле народу, підкреслюючи важливість вивчення власної історії для кожного українця.
Автор починає розповідь з перших відомостей про Русь, що з'являються за часів київського князя Володимира Великого (980-1015), коли Русь стала єдиною державою і прийняла християнство. Описується розквіт Русі від Дніпра до Карпат, охоплюючи Київ, Чернігів, Переяслав, Полоцьк, Володимир, Галич, та її простягання від Балтійського до Чорного моря.
Після смерті Ярослава Мудрого (1054) Русь розпалася на окремі князівства, а центр життя перемістився на західні землі, де утворилася Галицько-Волинська держава під проводом Романа Мстиславича та його сина Данила.
Значний розділ присвячено Монголо-татарській навалі, що спустошила Русь у середині XIII століття, та подальшому розподілу українських земель між сусідніми державами: Польщею (Галичина та частина Волині), Литвою (Київщина, Чернігівщина, Переяславщина, більша частина Волині), Угорщиною (Закарпаття), Молдавією (Буковина) та Кримським ханатом (південні степи).
Книга докладно розповідає про виникнення козацтва як відповідь на татарські напади, його формування на Запорозькій Січі та роль у захисті земель. Описується жорстокість польського панування, закріпачення селян та поширення католицизму після Люблінської унії (1569) та Берестейської унії (1596).
Ключовим моментом є козацьке повстання під проводом Богдана Хмельницького (1648), що мало на меті здобуття незалежної української держави. Проте, Переяславська угода (1654) з Москвою призвела до поступового поглинання України Московським царством, а подальший період відомий як Руїна, характеризуючись внутрішніми чварами та війнами.
Автор також описує поступову ліквідацію російськими царями козацьких вольностей та зруйнування Запорозької Січі Катериною II у 1775 році. Українські землі були остаточно поділені між Російською (більша частина Наддніпрянської України) та Австрійською (Східна Галичина та Буковина) імперіями.
Незважаючи на утиски, книга завершується оптимістичною нотою про українське національне відродження, що стало можливим завдяки зусиллям учених та поетів, які розвинули літературну мову та просвітили народ, незважаючи на заборони російського уряду. |
