| Опис: |
Przegląd Historyczny_1932-33_Tom 30_Z. 1
У цій праці розглядається так зване "норманське питання" – тривала дискусія в історичній науці щодо походження Руської держави.
Основні аспекти, порушені в статті:
Дискусія Норманістів та Антинорманістів: Автор пояснює, що норманісти, спираючись насамперед на літописи, приписують головну ініціативу та вирішальну роль у створенні Руської держави скандинавським норманам. Натомість антинорманісти заперечують це, виводячи генезис Русі або від інших сторонніх чинників, або, як академік Грушевський, приписуючи державотворчу роль місцевому східнослов'янському населенню.
Стійкість проблеми: Кордуба зауважує, що, на відміну від математиків, які відмовляються від нерозв'язних проблем, історики постійно повертаються до таких питань, як виникнення Руської держави, що призводить до зростання літератури з цього питання, але не завжди просуває справу.
Лінгвістичні аспекти походження назви "Русь": У статті аналізуються різні гіпотези щодо походження назви "Русь", зокрема її зв'язок зі скандинавським "Ruotsi". Кордуба критикує гіпотези про фінське посередництво у прийнятті цієї назви слов'янами. Він стверджує, що слов'яни прийняли назву "Русь" безпосередньо з нордичної мови, і це сталося в дуже давні часи.
Власна позиція автора: Мирон Кордуба висловлює думку, що слід шукати генезу назви "Русь" ближче, ніж у Скандинавії, Фінляндії чи Індії, пропонуючи звернути увагу на територію ядра давньої Русі, серед українського народу, де в народних піснях часто згадуються "русе волосся", "руса коса". Він також посилається на єпископа Ліутпранда з Кремони (X ст.) та арабського географа Масуді, які писали про Русь, зазначаючи, що візантійці називали Русь "русіа". |
