| Опис: |
Кордуба М. Істория «Сїчи». «Сїч», 1868-1898: альма-
нах в пам’ять 30-х роковин основання товариства «Сїч» у Відни. Львів: Коштом і заходом т-ва, 1898. С. 5-24.
Зазначена книга, «Історія „Січи“» Мирона Кордуби, є докладним описом становлення та розвитку українського студентського товариства «Січ» у Відні.
Книга висвітлює історію товариства «Січ» у Відні, починаючи з його заснування у 1868 році. Автор розкриває політичний контекст, що призвів до створення товариства, зокрема надання конституції в Австрії у 1866-1867 роках, що сприяло піднесенню національного почуття та народному руху серед австрійських русинів. Значна увага приділяється розриву між москвофільською та народовською партіями та створенню «Просвіти» у 1868 році, що стало поштовхом для заснування «Січі».
У книзі детально описується створення товариства «Січ», його статут, затверджений 2 січня 1868 року, та перші збори 9 січня. Подано список з 27 перших членів, серед яких були видатні діячі, такі як Наталь Вахнянин, Лев Шехович, Юліан Целевич та інші. Описано вибір першого голови — Наталя Вахнянина, а також подальші зміни в керівництві.
Автор згадує про труднощі, з якими зіткнулося товариство, зокрема нападки з боку москвофільської преси, яка звинувачувала «Січ» у співпраці з поляками. Проте, незважаючи на це, товариство активно розвивалося, влаштовуючи вечірки, де збиралися члени для розмов, декламацій та співу. Особливо урочисто відзначалися Святий вечір та роковини смерті Тараса Шевченка.
Крім розважальної діяльності, «Січ» займалася і серйозною народною роботою. У 1870 році було засновано «гурт співаків» та «гурт товаришів Просвіти», які знайомили слов’ян з українською піснею та брали участь у виданні книг для народу. Товариство також долучилося до видання слов’янського альманаху.
У 1873 році «Січ» перетворилася з розважального на літературно-розважальне товариство, почавши проводити наукові відчити та дискусії. Значний вплив на науковий рух у «Січі» мав Михайло Драгоманов, який став духовним провідником товариства.
У 1874 році «Січ» пережила період швидкого розвитку, збільшивши кількість членів та покращивши фінансове становище. Була відкрита читальня, а бібліотека значно поповнилася. Товариство також виділило премію за наукову або белетристичну працю серед своїх членів.
У 1875 році статут товариства було формально змінено, щоб закріпити його літературно-розважальний характер. «Січ» також почала видавати книги власним коштом, зокрема першу частину «Руської історії» Івана Маркевича. Це свідчило про те, що товариство стало не лише осередком товариського життя української молоді у Відні, а й центром для спільної освіти та роботи.
Книга також описує подальший розвиток «Січі», її діяльність у наступні роки, незважаючи на різні виклики, та її значення для українського національного руху. |
