Мирон Кордуба » Борба на Буковинї
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Борба на Буковинї
Не визначено
|
|
|
Написано: |
1903 року |
|
Розділ: |
Публіцистика |
|
Твір додано: |
11.05.2024 |
|
Твір змінено: |
02.07.2025 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1.1 МБ)
|
|
Опис: |
Борба на Буковинї // Діло. 1903. 1 жовт. (чис. 221).
С. 1-2. Без підп.
«Борба на Буковині» — це політичний памфлет 1907 року, який детально описує боротьбу демократичних сил у Буковинському сеймі проти консервативної румунсько-польської кліки, зосереджуючись на спробах проведення виборчої реформи та викритті інтриг, спрямованих проти прогресивних українських та єврейських політиків.
Деталі:
Мета та формування «вільнодумного союзу»: Документ описує створення «вільнодумного союзу» — об'єднання демократичних елементів на Буковині, до якого увійшли доктор Аврель Ончул, доктор Штраухер та руські (українські) посли. Їхньою метою було повалення консервативної румунсько-польської кліки в Буковинському сеймі. Незважаючи на невелику чисельність (лише 6 членів після зради москвофільського посла доктора Гакмана), союз зміг принести «свіжий подих» у політичну атмосферу сейму та вивести на денний порядок питання виборчої реформи.
Реакція консерваторів: Румунсько-польська спілка сприйняла виборчу реформу як загрозу і розгорнула інтриги, намагаючись розбити «вільнодумний союз» та дискредитувати його лідерів, зокрема доктора А. Ончула та посла М. Василька.
Скандал навколо М. Василька: Одним із центральних епізодів стала спроба скомпрометувати М. Василька через наклепницьку статтю в «Bukowinaer Journal». Коли справа дійшла до сейму, з'ясувалося, що автором статті був румунський посол Фльондор, незважаючи на його попередні заперечення. Це викликало великий скандал і моральну поразку для румунського клубу в сеймі.
Антижидівські інтриги та їх викриття: Польсько-румунські інтриги також були спрямовані проти прогресивних буковинських євреїв, які належали до демократичного німецького табору і були представлені доктором Штраухером у «вільнодумному союзі». Метою було посіяти розбрат між українцями та німецько-єврейськими демократичними виборцями. Однак ці інтриги не вдалися. Доктор Штраухер рішуче викрив ці «підлі махінації» у сеймі, а М. Василько підтримав його, підкресливши, що антижидівська агітація є роботою румунсько-польської кліки.
Результати боротьби: Спроби усунути доктора Ончула із сейму та розбити «вільнодумний союз» провалилися. Скандал з Фльондором призвів до його примусового відступу. «Вільнодумний союз» здобув значну перемогу, добившись передачі справи до спеціальної комісії, що мало на увазі її повторний розгляд у сеймі. Автор підсумовує, що інтриги румунів і поляків проти «вільнодумного союзу» та особливо проти М. Василька закінчилися їхньою власною поразкою. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|