| Опис: |
«Богдан Хмельницький у Белзчині й Холмщині» Мирона Кордуби — це історичне дослідження, опубліковане у 1941 році, яке детально описує події походу козацько-татарського війська під проводом Богдана Хмельницького до Замостя у 1648 році, зосереджуючись на його перебігу та впливі на місцеве населення Белзчини та Холмщини.
Деталі:
Назва та автор: Книга має назву «Богдан Хмельницький у Белзчині й Холмщині» та написана Мироном Кордубою. Вона була видана Українським Видавництвом у Кракові у 1941 році.
Розрив переговорів та початок походу: Переговори Богдана Хмельницького з польською сеймовою комісією під Костянтиновом були розірвані в останніх днях серпня 1648 року, після чого гетьман почав просуватися на захід, очікуючи на прихід татарської орди. Загроза козацько-татарського наїзду наближалася до центральних провінцій польської держави.
Підготовка шляхти до самооборони: У відповідь на це 12 вересня 1648 року в Белзі зібрався сеймик для обговорення способів забезпечення «внутрішнього спокою, безпеки та поваги воєводства». Було ухвалено воєнне приготування: дідичі, латинське духовенство та державці коронних маєтностей мали за власний кошт виставити райтара (важко озброєного вершника) з кожного десятка ланів, менш заможні – легкоозброєного вершника з кожних шести ланів. Власники підданих-халупників мали виставити гайдука (піхотинця) з кожних 30 хат, але не українця («биле не русіна»). Призначили ротмістрів та чотирьох комісарів, які також були суддями у справах зловживань війська. Попис воєводського війська було призначено на 24 вересня під Белзом, із загрозою високих грошових штрафів за невиконання обов'язку. Це військо не дозволялося виводити за межі воєводства, оскільки воно призначалося виключно для охорони белзької землі.
Невиконання ухвал та розгром під Пилявцями: Хоча ухвалені заходи мали дати значну військову силу, пізніші події під Липськом біля Нароля показали, що більшість ухвал залишилася невиконаною. Напередодні попису під Белзом польська армія зазнала поразки під Пилявцями.
Облога Львова та подальший похід: 6 жовтня під Львовом з'явилися перші татарські розвідники, а через два дні підійшло козацьке військо. Двотижнева облога Львова закінчилася виплатою окупу, призначеного гетьманом для татар. Незважаючи на осінню пору, Хмельницький вирішив іти далі на Варшаву, відправивши значну частину війська та татар на Крим із здобиччю. Дальший похід розпочався 24 жовтня з татарами Тугай-бея як передовою охороною, а 26 жовтня виступив гетьман з головною козацькою армією, залишивши у Львові Захара Хмельницького з наказом не наближатися до міста ближче ніж на дві милі.
Перебіг походу до Замостя: Похід відбувався у несприятливу пізньоосінню погоду з дощами та холодом. Військо йшло на Куликів і Жовкву. Жовківські міщани вислали посольство з добровільним окупом у 22 000 злотих, щоб уникнути грабунку. Хмельницький провів ніч з 26 на 27 жовтня у Крехівському монастирі, прийнявши запрошення місцевих Василіян.
Прояви національної ворожості: Подальший рух на Магерів, Раву та Потилич призвів до виявів релігійно-національної ворожості. У Потиличу міщани на чолі з православними священиками зруйнували костел та будинки латинської парафії, вбили уніатського священика. Козаки за допомогою місцевих селян здобули замок у Руді Магерівській, де вирізали шляхту та взяли в полон Юрія Белзецького.
Заворушення в околицях Белзця, Нароля та Липська: Найбільші самочинні виступи населення відбулися в околицях Белзця, Нароля та Липська. 2 жовтня близько 2000 селян, включаючи кількох священиків, обступили містечко Липсько, утримуючи його в облозі майже чотири тижні. 2 листопада козацький відділ приєднався до селян і допоміг здобути міські укріплення, що призвело до пограбування та різанини, в якій загинуло понад тисячу людей, а будівлі, включаючи костел, були спалені. Заворушення поширювалися на захід від шляху головного козацького війська, включаючи напади на двори шляхти та грабунки.
Відступ та підкорення містечок: Більшість містечок та замків на шляху козаків добровільно здавалися. Гетьман залишав дрібні козацькі залоги для охорони запасів та майна. |
