| Опис: |
Біблія в освітленню найновіших вавилонських розкопків (Реферат відчитаний на II загальних зборах історичного товариства в Чернівцях). - 1903, т. 21, ч. II: 179 - 190.
праця є рефератом, прочитаним на ІІ загальних зборах історичного товариства у Чернівцях.
Він досліджує, як новітні археологічні розкопки на Стародавньому Сході змінили розуміння біблійної історії та культури. Основні тези реферату включають:
Зміна у поглядах на стародавню історію Сходу: Автор зазначає, що відкриття пірамід та ассирійських палаців, а також розшифровка численних клинописних ієрогліфічних написів, кардинально змінили уявлення про давній Схід. Раніше єврейський народ вважався найдавнішим культурним народом Сходу, але тепер виявилося, що ізраїльтяни є наймолодшими серед своїх сусідів.
Дешифрування давніх писемностей: Значну роль у цьому зіграло дешифрування клинопису (Георг Фрідріх Гротефенд) та ієрогліфів (Франсуа Шампольйон). Особливо важливим було відкриття тримовних написів перських царів Дарія та Ксеркса, що стало ключем до розшифровки ассирійсько-вавилонського письма.
Амарнський архів та його значення: Зимою 1887 року в Ель-Амарні були знайдені близько 300 глиняних табличок — листи вавилонських, ассирійських, месопотамських царів до фараонів Аменхотепа III і IV, а також листи єгипетських намісників з ханаанських міст. Ці листи, написані ассирійсько-вавилонською мовою і клинописом, свідчать про те, що аккадська мова була світовою дипломатичною мовою у першій половині 2 тисячоліття до Христа.
Вавилонський культурний вплив на стародавніх євреїв: Після знахідки амарнського архіву стало зрозуміло, що ізраїльтяни, прийшовши у 13 столітті до Христа в Ханаан, потрапили у сферу вавилонського культурного впливу. Це пояснює, чому такі елементи, як система монет, ваги, міри, дух законів, а також цілі перекази та оповідання у Старому Завіті, запозичені з вавилонських джерел.
Вплив Вавилону на біблійні числа та суботу: Символічні числа 7, 12 і 60, які відіграють важливу роль у біблійній історії (наприклад, сім днів творіння, 12 племен Ізраїлю), є чисто вавилонського походження. Святкування сьомого дня (суботи) також походить від вавилонян, що підтверджується знайденим вавилонським календарем, де 7, 14, 21, 28 дні місяця були днями відпочинку, що мали назву "šabattu".
Вавилонський вплив на міфи про створення світу та потоп: Автор стверджує, що оповідання про створення світу в Біблії було написане під час або одразу після вавилонського полону (у VI столітті до Христа) і суперечить старшому ізраїльському переказу про боротьбу бога з ворожим єством. Вавилоняни мали власний космогонічний епос, знайдений на глиняних табличках у бібліотеці Ашшурбаніпала, який є набагато давнішим. Цей міф, що описує боротьбу бога Мардука з хаотичним першоокеаном Тіамат та створення світу з її розчленованого тіла, має паралелі з біблійним оповіданням.
Вплив Вавилону на міф про гріхопадіння: Оповідання про спокусу Єви змієм також має вавилонські риси, оскільки у вавилонських переказах змій виступає як ворог богів. Цю гіпотезу підтверджує стародавній вавилонський валок із зображенням дерева, чоловіка, жінки та змія.
Вплив Вавилону на міф про потоп: Вплив Вавилону ще чіткіше проявляється у міфі про всесвітній потоп. Реферат посилається на дослідження геолога Едуарда Зюсса, який припускає, що великий потоп у давні часи в нижній течії Євфрату та Тигру дав початок вавилонській епопеї про потоп. |
