|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(16.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Кіосак Д.В. Соціально-економічна організація обробки кременю у
суспільствах ранніх землеробів Карпато-Дунайського регіону (VI-IV тис.
до н.е.) - На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.02 — всесвітня історія — Одеський національний
університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2020.
Ця дисертація є першим комплексним дослідженням з соціально-
економічної організації виробництва крем'яних знарядь праці як
специфічного виду виробничої діяльності у суспільствах особливого
історичного типу – ранніх землеробів.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена застосуванням
новітнього методу ("соціоструктурного підходу") до періоду, який лишався
слабко-вивченим з точки зору реконструкцій історичного процесу – VI-IV
тис. до н.е. Саме в цей час у регіоні вивчення – Карпато-Подунав'ї,
формуються перші осілі землеробські спільноти України та Східної Європи в
цілому, а отже закладаються підвалини розвитку сучасної нам цивілізації. У
роботі запропоновано послідовно історичне бачення соціально-економічних
процесів доби.
Вперше у вітчизняній історіографії вивчено питання соціальної
обумовленості виробництва знарядь праці в ранньоземлеробських спільнотах
Карпато-Подунав'я, реконструйовано загальну історію розвитку
кременеобробки ранніх землеробів регіону, запропоновано її періодизацію з
шести основних етапів, встановлено існування певного типу надобщинної
соціальної інституції (соціальної мережі з обміну сировиною та виробами) в
ранньоземлеробських суспільствах регіону, класифіковано такі мережі,
виявлено системні відповідності між ними та мережами дарообміну
лініджних синполітейних суспільств, виявлено кореляції між суспільною
3
інтеграцією та рівнем розвитку спеціалізації кременеобробки для груп ранніх
землеробів Карпато-Дунайського регіону.
До висвітлення теми залучені різні категорії джерел: звіти про
археологічні дослідження та публікації крем'яних комплексів, інші види
польової та архівної документації, графічні джерела, крем'яні колекції з
опорних пам'яток, етноархеологічні описи випадків виготовлення знарядь
праці шляхом розщеплення каменю, дані природничих дисциплін
(палеоекології, петрографії, палеогенетики тощо). Такий підхід дає
можливість побудувати історичну реконструкцію соціально-економічних
процесів періоду позбавленого власне писемних матеріалів.
Соціально-економічні аспекти давніх технологій привернули увагу
дослідників досить давно. Проте, здебільшого вони розглядалися з двох
окремих точок зору: загальнотеоретичної (як сходинки в еволюції
суспільства в цілому), або ж надміру емпіричної – у межах речознавства.
Роботи, яка б включала процеси розвитку первісного виробництва в
конкретно-історичний контекст та розглядала б їх як відображення
соціальних трансформацій давніх спільнот, виразно бракує у вітчизняній
історіографії.
Для вирішення поставлених завдань залучено низку методів: як
загальноісторичних (історико-порівняльний, історико-типологічний,
історико-генетичний), так і спеціальних (соціоструктурний підхід до
організації виробництва крем'яних знарядь праці).
Завдяки критичному перегляду вже наявних схем культурно-
історичного процесу в VII-IV тис. до н.е. в Карпато-Дунайському регіоні
сформульоване загальне бачення історичного розвитку населення регіону.
Запропоновані висновки засновані на серіях нових точних радіовуглецевих
AMS-дат, одержаних в лабораторіях Познані та Берна. Основні результати
стосуються як уточнення культурно-історичної таксономії регіону, нового
розуміння структури розселення, так і загальних соціально-історичних
4
висновків, торкаючись таких проблем як соціальний устрій давніх
суспільств, взаємини між соціумами, соціально-економічна організація
спільнот ранніх землеробів та виокремлення ремесла.
Кременеобробка рухливих спільнот Карпато-Подунав'я в VII-VI тис. до
н.е., тобто напередодні появи суспільств ранніх землеробів, була
неспеціалізованою. Схоже, набір застосованих технологій орієнтувався на
максимальну економію сировини в умовах значної мобільності виробничих
колективів.
Індустрія виготовлення знарядь праці з кременю в
ранньоземлеробських суспільствах проходить значну еволюцію. Для перших
таких спільнот Карпато-Подунав'я виробництво крем'яних інструментів
здійснювалось в межах окремих домогосподарств, проте виділяються
господарства – споживачі знарядь і господарства з "надлишковим"
виробництвом. Їх пов'язують мережі дарообміну, який здійснювався,
ймовірно, з метою підвищення суспільного престижу. Системи дарообміну
забезпечували попит для додаткового виробництва. В такому "надлишковому
виробництві" вбачаються зародки спеціалізації кременеобробки в процесі
становлення. Крем'яні індустрії відтоді постають у формі окремих
просторово-дискретних технологічних проявів (модусів).
Перша половина V тис. до н.е. – це криза ранньоземлеробських
суспільств в Карпато-Подунав'ї, яка супроводжується їх значною
перебудовою. В цей час переважають неспеціалізовані стратегії виробництва
крем'яних знарядь праці. Лише в середині V тис. до н.е. формується складна
система обробітку кременю, заснована на міжобщинній спеціалізації та
дальньому обміні заготовок та готових виробів. В цей же час, окремі
категорії виробів ("довгі пластини", крем'яні сокири) перетворюються на
символи соціальної влади та престижу. Розквіту ця система сягає вже в IV
тис. до н.е. – для обслуговування потреб мешканців поселень-гігантів
Трипілля. З занепадом ранньоземлеробських суспільств в цілому
5
занепадають і пов'язані з ними способи організації видобутку та
виготовлення крем'яних знарядь.
Соціально-економічна організація виробництва крем'яних знарядь
розглядається у даній роботі крізь призму проблеми виділення ремесла.
Вітчизняна історіографія, здебільшого, виокремлення груп фахівців пояснює
дією економічних факторів. Натомість, у даному дисертаційному
дослідженні запропоновано модель спеціалізації кременеобробки, яка була
зумовлена розширенням соціальних зв'язків та ускладненням соціальної
структури суспільств ранніх землеробів. Вперше систематично описано
палеоекономічні аспекти обробки кременю (масштаби виробництва,
порівняна роль кременю стосовно інших сировин, організація виготовлення
знарядь праці). Окрему увагу приділено природі стосунків між общинами, які
видобували та здійснювали первинну обробку кременю, та общинами –
споживачами.
Проблема виокремлення ремесла та його ранніх форм, їх вкорінення в
егалітарні структури первісного суспільства проаналізована з точки зору
соціального контексту технологічного процесу кременеобробки, економічної
значущості результатів виробництва у цій галузі. Ускладнення
організаційних форм кременеобробки відповідає часам суспільної інтеграції,
розвитку ієрархій та надобщинних структур. Періодам криз відповідають
спрощені форми організації виготовлення знарядь праці, виробництво
концентрується на рівні домогосподарств. Таким чином, виділяються,
щонайменше, чотири цикли історії ранніх землеробів регіону, кожен з яких
складається з послідовних фаз зародження, поширення, розквіту і
внутрішньої колонізації та занепаду.
Ключові слова: виділення ремесла, первісна історія, обробка кременю,
видобуток сировини та гірнича справа, соціальна організація, палеоекономіка |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Перелік скорочень 23
Вступ 24
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДВАЛИНИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
32
1.1. Історіографія проблеми виділення ремесла за
первісносуспільного ладу
33
1.1.1 Основні наукові підходи до визначення ремесла 33
1.1.2. Концептуалізація проблеми виділення ремесла в первісну добу
1.2. Соціальний устрій суспільств ранніх землеробів: історія
вивчення та сучасний стан проблеми
53
1.3. Крем'яні індустрії VI-IV тис. до н.е. Карпато-Дунайського
регіону як історичне джерело: розвиток евристичного потенціалу
61
1.4. Характеристика застосованих джерел 71
1.5. Методи дослідження 83
РОЗДІЛ 2. ДАВНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ГЕОГРАФІЯ
ПОКЛАДІВ КРЕМЕНЮ
99
2.1. Загальні тенденції кліматичних змін 99
2.2. Флора та фауна 106
2.3. Ресурна база виготовлення знарядь праці з розщепленого каменю 112
РОЗДІЛ 3. КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СИТУАЦІЯ 119
3.1. Неолітизація Європи як тло для історичного процесу в VII-IV
тис. до н.е. в Карпато-Подунав'ї
119
3.2. Неолітизація Карпато-Дунайського регіону в світлі
палеогенетичних даних
127
3.3. Розвиток суспільств VII тис. до н.е. у регіоні вивчення 134
3.4. Носії присвійної економіки в Карпато-Дунайському регіоні у 139
21
кінці VII – на початку V тис. до н.е.
3.5. Ранні землероби VI тис. до н.е. в Карпато-Дунайському регіоні 156
3.6. Розвиток ранньоземлеробських спільнот регіону (V-IV тис. до
н.е.)
166
РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОНТЕКСТИ ВИРОБНИЦТВА
КРЕМ'ЯНИХ ЗНАРЯДЬ ПРАЦІ КАРПАТО-ДУНАЙСЬКОГО
РЕГІОНУ VII - IV ТИС. ДО Н.Е.
182
4.1. Крем'яні індустрії груп з присвійною економікою 183
4.1.1. Обробка кременю у спільнотах мисливців та збирачів VII тис.
до н.е.
183
4.1.2. Крем'яні індустрії рибалок, мисливців та збирачів в Карпато-
Дунайському регіоні в кінці VII-VI тис. до н.е.
192
4.2. Крем'яна індустрія носіїв культури Кріш (5800-5400 р. до н.е.) 201
4.3. Виробництво крем'яних знарядь праці ранніми землеробами
Карпато-Подунав'я останньої чверті VI тис. до н.е.
207
4.4. Особливості ранньотрипільської крем'яної індустрії (4800-4400 р.
до н.е.)
222
4.5. Крем'яна індустрія ранньоземлеробського населення Нижнього
Подунав'я (4600-4100 р. до н.е.)
249
4.6. Технології обробки кременю культурно-історичного блоку
Кукутені – Трипілля в другій половині V – IV тис. до н.е.
260
4.6.1. Видобуток сировини 261
4.6.2. Обробка кременю початку середнього етапу Трипілля 264
4.6.3. Крем'яна індустрія Трипілля останньої чверті V – IV тис. до н.е. 276
РОЗДІЛ 5. РОЗВИТОК СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА
ЗНАРЯДЬ ПРАЦІ З КРЕМЕНЮ В КАРПАТО-ДУНАЙСЬКОМУ
РЕГІОНІ
292
5.1. Соціально-економічна організація обробки розщепленого 292
22
каменю за етноархеологічними даними
5.2. Технологічні та соціальні умови спеціалізації 327
5.3. Соціальні структури та спеціалізація в кременеобробній галузі
ранньоземлеробських економік Карпато-Дунайського регіону
337
5.4. Проблема виділення ремесла та організація обробки кременю
ранніх землеробів Карпато-Подунав'я
365
5.5. Крем'яна індустрія та макроісторія ранніх землеробів Карпато-
Дунайського регіону
371
Висновки 377
Список джерел та літератури 386
Додатки 500
Додаток А. Характеристика джерел 501
Додаток Б. Джерела до реконструкції палеоекології регіону 524
Додаток В. Результати петрографічного аналізу 538
Додаток Г. Культурно-історична ситуація в картах та схемах 552
Додаток Д. Матеріали до хронології Карпато-Подунав'я 582
Додаток Е. Крем'яні вироби 591
Додаток Ж. Етнографічні та історичні зображення випадків
розщеплення
630
Додаток З. Аналітичні таблиці 638
Додаток І. Діаграми та картодіаграми 656
Додаток К. Список публікацій здобувача за темою дисертації 671
Додаток Л. Відомості про апробацію результатів дисертації 681
|
|
|
