|
Написано: |
2018 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Додав: |
balik2
|
|
Твір додано: |
28.07.2019 |
|
Твір змінено: |
28.07.2019 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(2 МБ)
|
|
Опис: |
2
АНОТАЦІЯ
Карпенко Г. П. Логістична термінологія української мови. – На
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
(доктора філософії) зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. –
Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Київ, 2018.
У дисертації вперше в українському мовознавстві комплексно
досліджено термінологію логістики, нового виду діяльності, який активно
розвивається, тому закономірним є посилення уваги галузевих фахівців і
термінознавців до її термінології, яка стрімко поповнюється новими
номінаціями, але досі належним чином не опрацьована.
Показано, що склад термінології логістики зумовлений комплексним
характером цієї дисципліни, адже вона постала з менеджменту й
перетинається з іншими видами діяльності на основі об’єднання широкого
спектру економічних, технічних, математичних і юридичних наук. Логістика
як наука має інтегративний характер, що засвідчує її термінологія, й
проникла в усі сфери господарства, освіти, науки, медицини тощо.
Досліджено походження й еволюцію базового терміна аналізованої
терміносистеми – логістика. Описано історію терміна, який походить із
грецької мови і в давнину традиційно застосовувався у військовій справі та
математичній логіці; визначено, що з 80-х рр. ХХ ст. його використовують як
загальну назву галузі науки для характеристики взаємодії складського
господарства з транспортом, а в 90-ті рр. значення цього терміна уточнено й
поглиблено: його застосовують для означення нового наукового напряму –
теорії і практики управління матеріальними та відповідними інформаційними
потоками, тобто комплексу питань, пов’язаних із процесами обігу сировини,
матеріалів, готової продукції, їхнім доставлянням від постачальника від
заводу-виробника до заводу-споживача. У сучасних наукових джерелах
логістику визначено як науку або науковий напрям; інтегральний інструмент 3
менеджменту; сукупність потоків; сукупність видів діяльності, а також
процес управління.
Докладно схарактеризовано галузі знань, які постали донорами її
терміносистеми: менеджмент, маркетинг, облік, ціноутворення, міжнародні
відносини, транспорт, інформатика, технологія, машинобудування, право,
математика, військова справа, торгівля, митна справа та діловодство.
Залучено велику кількість навчальних посібників із логістики, в яких є
термінологічні словники-мінімуми, наукові праці – монографії, статті
провідних фахівців цієї галузі, що забезпечило об’єктивність проведеного в
роботі аналізу.
Для з’ясування складу термінології логістики української мови з погляду
належності її складників до власне термінів, передтермінів, квазітермінів та
номенклатури проведено аналіз цих понять у їхній взаємодії; описано
відмінності між поняттями “термінологія” та “терміносистема”.
Викладено засади лінгвістичного аналізу логістичної термінології
української мови, який передбачає опис способів і засобів творення термінів,
визначення основних і постійних джерел поповнення термінології.
Визначено підходи до генетичного аналізу термінолексики, її
термінологічної деривації, лексико-граматичної характеристики.
Важливим напрямом лінгвістичного аналізу досліджуваної
терміносистеми є представлені в роботі засади її лексикографічного
опрацювання.
Вивчення генетичної, семантичної і структурної природи термінології
логістики показало, що вона має загалом інтернаціональний характер, і це
зумовило її специфіку. Доведено, що логістична термінологія прийшла в
країну як перекладна та частково калькована, і лише незначну кількість
термінів утворено на питомій українськомовній основі. Джерелом
термінологічних запозичень у царині української логістики є англійська
мова. 4
Показано, що більшість запозичених з англійської мови термінів
логістики освоєні українською мовою на графічному, лексико-семантичному
і морфологічному рівнях, проте є терміни, які потребують якнайшвидшого
пристосування на графічному рівні.
Наголошено на тому, що свідченням несформованості термінології
логістики в українській мові є варіантність написання / вимови англомовних
запозичень, що шкодить процесові уніфікації цієї галузевої терміносистеми.
Аналіз системної організації термінології логістики показав, що вона
відображає специфіку відповідного термінополя, сформованого термінами
різних галузей знань. У центрі цього термінополя перебувають ядерні
елементи, сформовані поняттями власне логістики; до ядерних прилягають
похідні від них терміни; ближчу периферію утворюють терміни, запозичені з
інших наук і галузей господарської діяльності; нарешті, периферію
формують загальнонаукові терміни, які позначають міждисциплінарні
поняття.
У дисертації наголошено, що однією з універсальних ознак будь-якої
терміносистеми є наявність у її межах парадигматичних відношень, які в
досліджуваній терміносистемі представлені гіперо-гіпонімічними,
синонімічними, антонімічними, омонімічними відношеннями, а також
полісемією термінів. Доведено, що попри усталену в традиційному системно-
структурному термінознавстві думку про небажаність синонімії та полісемії
термінів, всі різновиди парадигматичних відношень у терміносистемі
логістики, зокрема й в усіх галузевих терміносистемах загалом, свідчать про
неперервний розвиток наукових знань і пошуки номінаторами кращих назв
на означення тих чи тих наукових понять.
Аналіз структурної організації логістичних термінів показує, що
найпродуктивнішим способом термінотворення є аналітичний. Значно меншу
продуктивність виявляє морфологічний спосіб, зокрема суфіксальний.
Словотвірне значення суфіксів реалізоване в ономасіологічних категоріях
предметності, процесуальності та атрибутивності. Розглянуті структурно-семантичні особливості логістичних термінів створюють підґрунтя для
вивчення шляхів і способів їхнього творення, дослідження проблеми
внормування та кодифікації в спеціалізованих словниках тощо.
Важливим етапом упорядкування логістичної терміносистеми є її
інвентаризація. Аналіз цього складника термінологічної діяльності в галузі
логістики дає підстави стверджувати, що інвентаризацію логістичної
термінології можна вважати задовільною з огляду на те, що логістика в
незалежній Україні є популярним напрямом господарської, наукової та
освітньої діяльності. Проаналізовано вади наявних лексикографічних видань
із цієї галузі й окреслено шляхи їх усунення.
Удокладнено проектування та опис моделі словника логістичних
термінів; випрацьовано його макро- та мікрокомпозицію. На етапі добирання
термінологічного матеріалу проведено його логіко-семантичне
впорядкування. За ключовим термінопоняттям “логістика” сформовано
фрагмент робочого реєстру.
Вивчення теоретичних та методичних аспектів визначення термінів
уможливило виокремити такі різновиди дефініцій: 1) родо-видові (описові);
2) перелічувальні; 3) контекстуальні; 4) відсильні; 5) синонімічні;
6) операціональні; 7) дериваційні.
Докладно схарактеризовано структуру та змістове наповнення
словникової статті термінологічного словника тлумачного типу, наведено
зразки словникових статей різних видів, що сприяє уніфікації та гармонізації
термінології логістики.
Ключові слова: логістика, логістичний термін, термінологічна
деривація, макро- та мікроструктура словника, словник термінів логістики. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
11
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ
ЛОГІСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
1.1. Терміносистема логістики – одна з новітніх економічних
терміносистем……………………………………………………………………18
1.1.1. Формування логістики як самостійної галузі знання..…………..18
1.1.2. Джерела логістичної термінології української мови ………..……34
1.1.3. Метамова опису логістичної термінології української мови 37
1.2. Основні засади лінгвістичного аналізу логістичної термінології
української мови ………………………………………………………………...48
Висновки до Розділу 1 ………………………………………………...…..57
РОЗДІЛ 2. ГЕНЕТИЧНА, СЕМАНТИЧНА І СТРУКТУРНА
ОРГАНІЗАЦІЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ
2.1. Характеристика логістичної термінології за
походженням……………………………………………………………………..59
2.2. Системна організація термінології логістики. Особливості вияву
парадигматичних відношень……………………………………………………69
2.2.1. Лексико-семантичні групи термінів логістики…………………….69
2.2.2. Відношення гіперо-гіпонімії в терміносистемі логістики………...75
2.2.3. Відношення синонімії в логістичній термінології………………...80
2.2.4. Особливості антонімії в термінології логістики….……………….96
2.2.5. Полісемія в термінології логістики………………………………...98
2.2.6. Омонімія як вияв системних відношень у термінології
логістики………………………………………………………………………...102
2.3. Способи творення термінів логістики в українській
мові……………………………………………………………..………………..105
Висновки до Розділу 2 ……………………………………………….......117 РОЗДІЛ 3. ЗАСАДИ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОЇ КОДИФІКАЦІЇ
ТЕРМІНІВ ЛОГІСТИКИ
3.1. Аналіз термінографічної роботи в галузі логістики……….............119
3.2. Проектування та опис моделі словника, його
структура………………………………………………………………………125
3.3. Добирання та логіко-семантичне впорядкування термінологічного
матеріалу …….…………………………………………………………………135
3.4. Специфіка побудови словникової статті. Різновиди дефініцій у
словнику логістичних термінів………………………………………………..146
3.4.1. Вимоги до дефініцій у термінологічному словнику……………..147
3.4.2. Різновиди дефініцій у словнику логістичних термінів………….152
3.4.3. Особливості макроструктури та мікрокомпозиції (словникова
стаття) словника термінів логістики…………………......................................157
Висновки до Розділу 3 ……………………………………..…………….161
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...163
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ………………………………………………………………………..167
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...180
ДОДАТОК 1. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
ТА ВІДОМОСТІ ПРО АПРОБАЦІЮ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………………………...199
ДОДАТОК 2. ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ ЛОГІСТИКИ……………202
ДОДАТОК 3. ФРАГМЕНТ РЕЄСТРУ СЛОВНИКА З ТЕРМІНОМ
ЛОГІСТИКА……………………………………………………………………255
|
|
|