|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
22.10.2020 |
|
| Твір змінено: |
22.10.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Кадір Асо Араз Іракський Курдистан в системі сучасних міжнародних
відносин – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних
наук за спеціальністю 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку». – Львівський національний університет імені
Івана Франка, Львів, 2019.
Предметом дослідження у дисертації є роль і місце Іракського
Курдистану у сучасній системі міжнародних відносин. Пропонована
робота є першим в Україні узагальнюючим дослідженням цілісного
комплексу міжнародних взаємин курдської автономії в Іраку у
взаємозв’язку її зовнішньополітичних та внутрішньополітичних
компонентів.
Важливий компонент тематики дослідження становлять відносини
Іракського Курдистану з сусідніми країнами регіону. Серед них особливе
місце посідають взаємини з Турецькою Республікою та Ісламською
Республікою Іран, з економічного та військово-політичного погляду
найбільш впливовими акторами регіональної політики.
У цілому, серед країн – сусідів Регіону Курдистан чи не найбільший
вплив на нього має Туреччина. Окремі аспекти проблеми взаємин
Іракського Курдистану з Анкарою досліджено в дисертації. Автор показав
широке коло різних питань міжнародних взаємин Туреччини. Зокрема,
аналіз загальних засад та особливостей зовнішньої політики Турецької
республіки початку ХХІ ст., у контексті якої формувалася і стратегія
Анкари щодо Іракського Курдистану.
Відносини Іракського Курдистану з Ісламською Республікою Іран
також ставали предметом вивчення у дисертації. Визначено, зокрема, 4
багатогранний загальний аналіз місця Іракського Курдистану у
зовнішньополітичних калькуляціях Тегерана. Окреслено основні чинники,
що спрямовують політику Ірану стосовно курдської автономії, головним з
яких він вважає побоювання іранського ісламістського керівництва,
пов’язані із курдських рухом в ІРІ. Відзначив також глибоке проникнення
іранців в усі сектори внутрішньої політики Іраку, їхній вплив на шиїтську
спільноту у цій країні.
Показано історичні витоки курдської проблеми в Іраку, загальні
рамки якої визначилися у ході міжнародно-політичного врегулювання на
Близькому Сході після закінчення Першої світової війни та на початку
1920-х рр. Доведено, що усі режими в Іраку вдавалися до утисків курдів,
прагнули мінімізувати рівень їхніх національно-культурних та політичних
прав. Виявлено, що вирішальне значення для значних змін у політичному
статусі курдського регіону мали важливі міжнародно-політичні зміни та
вплив зовнішніх чинників, насамперед військове втручання США та їхніх
союзників. Показано також роль зусиль курдського національного руху в
Іраку у здобутті курдами широкої автономії.
Встановлено, що процес конституційної реорганізації Іраку після
повалення режиму С. Хусейна залишився незавершеним. У взаєминах
курдського регіонального уряду та центральної влади Іраку визначилася
низка глибоких протиріч, які досі не знайшли міцного та
взаємоприйнятного розв’язання.
По-перше, процес федералізації Іраку виявився незавершеним.
Регіон Курдистан досі є єдиним суб′єктом віртуальної іракської федерації,
тому, попри положення конституції, у країні не діє верхня палата
парламенту, яка мала б представляти інтереси регіонів. В умовах
тривалого політичного хаосу у країні, гострого конфлікту між шиїтами та
сунітами, між різними політичними силами усередині самих конфесійних
спільнот, який загрожував Іраку розпадом, центральна влада доклала 5
зусиль, щоб не допустити створення інших регіонів – суб’єктів федерації.
По суті, Ірак є федерацією лише формально, а Регіон Курдистан фактично
є автономією.
По-друге, досі не завершено процес визначення кордонів курдської
автономії, які були та залишаються предметом напруженої конфронтації
між Еріблем та Багдадом, курдською, арабською та іншими
етноконфесійними спільнотами Іраку. Найбільшим об’єктом суперечки є
місто Кіркук, центр нафтоносного району. Контроль над ним сприяв би
значному збільшенню економічних та військово-політичних ресурсів
автономії, а відтак і потенціалу для ствердження у можливому статусі
незалежної держави. Через позицію Багдада, процедуру врегулювання,
передбачену конституцією, вчасно реалізувати не вдалося. Курдська
сторона відкидає компромісні варіанти вирішення питання Кіркука, які
залишають його за межами території РК, натомість уряд схильний
заперечувати саме існування проблеми.
По-третє, не врегульовано повністю конституційно-правовий статус
збройних сил автономії («пешмерга»), які фактично перебувають поза
контролем федерального уряду та забезпечуються переважно з бюджету
Іракського Курдистану.
Однією з найважливіших складових вузла протиріч між Регіоном
Курдистан та Багдадом є проблема контролю над видобутком вуглеводнів
на його території та розподілу прибутків від нафтогазової галузі, що
переплітається з проблемою фінансування автономії з іракського бюджету.
Залучення РК іноземних інвестицій здійснюється значною мірою поза
правовим полем Іраку, уряд якого добивається дієвої участі у цьому
процесі. Самостійний розвиток нафтогазової галузі надав курдському
уряду незалежне від центральної влади джерело прибутків, забезпечив
певну економічну основу його позиції у суперечках з Багдадом. Водночас,
економіка автономії опинилася у надмірній залежності від видобутку 6
сировини (хоча у цьому господарка Іракського Курдистану істотно не
відрізняється від господарки цілого Іраку). Крім того, власний видобуток
нафти і газу забезпечує бюджетні потреби РК лише частково.
Зроблено висновок, що реальний характер взаємин Іракського
Курдистану та центральної іракської влади значною мірою виходить за
рамки конституційних норм та процедур, і визначається фактичним
співвідношенням військового та політичного потенціалу сторін.
Показано, що Іракський Курдистан сформував розгалужену та
різновекторну систему міжнародних відносин, які формально не мають
характеру міждержавних, проте фактично відбивають насамперед позицію
та інтереси автономії, а не Багдада, набуваючи отже окремих рис взаємин
суверенних держав. У цілому після 2003 р. найбільше значення у
комплексі міжнародних відносин Іракського Курдистану мали відносини із
США, хоча їх питома вага мала певну динаміку.
Поруч із ними, особливе місце посідають взаємини з Туреччиною та
Іраном, у рамках яких важливим чинником є курдська меншина у цих
країнах, що бореться за свої національні права.
Взаємини Регіону Курдистан з ЄС здійснюються насамперед у руслі
економічної та гуманітарної співпраці. Спільна політика Євросоюзу
орієнтована на підтримку визнаних принципів міжнародного порядку,
компромісних шляхів розв’язання суперечок, діалогу залучених у ті чи
інші конфлікти сторін. Співпраця Іракського Курдистану з міжнародними
організаціями виявилася помітним чинником насамперед гуманітарного та
культурного розвитку регіону, змін на краще у сфері прав людини,
підтримці принципів етнічної та релігійної толерантності.
Сьогодні, приймаючи до уваги ту обставину, що майже усі
зовнішньополітичні партнери Іракського Курдистану підтримують
територіальну цілісність Іраку та збереження автономного статусу
курдського регіону, його незалежність знаходиться за горизонтом реальної 7
політичної перспективи. Політичне майбутнє Іракського Курдистану
залежить від загального розвитку міжнародно-політичних відносин на
Близькому Сході, і особливо від ставлення США до курдської проблеми,
взаємин Вашингтона з Анкарою та Тегераном. Водночас, ставлення самих
курдів в Іраку до зв’язку з цією державою залежить від просування Іраку
на шляху боротьби з корупцією, забезпечення стабільного економічного
розвитку, розвитку демократичних інститутів, пошуку порозуміння між
різними релігійними та політичними групами.
У дисертаційній роботі уперше докладно проаналізовано правову та
політичну специфіку взаємин курдської автономії з центральною владою
країни, показано основні чинники її формування та динаміки. Показано
особливості стосунків Регіону Курдистан з США, Туреччиною, Іраном,
Росією, низкою інших країн. Висвітлено взаємодію Регіону Курдистан з
міжнародними організаціями. У дослідженні також проаналізовано останні
зміни у становищі курдської автономії.
Автором удосконалено висвітлення місця Іракського Курдистану у
міжнародних процесах на Близькому Сході у 1990-х рр., аналіз впливу
нафтогазової галузі на динаміку економічних та політичних процесів у
курдській автономії. Показано критичне значення видобутку вуглеводнів
для економічного забезпечення позицій автономії у її взаєминах із
центральним урядом.
Подальшого розвитку дістали понятійно-категорійний апарат,
пов’язаний з політико-правовим аспектом дослідження, висвітлення
історичних витоків курдської проблеми в Іраку, а також окреслення
регіонального виміру курдської проблеми у контексті курдського питання
у Туреччині, Ірані та Сирії. Показано, зокрема, що курдська автономія в
Іраку зорієнтована насамперед на вирішення власних політичних проблем
та досягнення власних політичних цілей; водночас, її взаємини із 8
курдськими організаціями за межами Іраку стають чинником впливу на
потужних політичних партнерів Ербілю.
Практичне значення одержаних результатів має декілька аспектів. Їх
можна використати для інформаційного забезпечення дій українських
дипломатичних місій в Республіці Ірак, інших країнах Близького Сходу, а
також у діяльності органів влади, залучених до формування зовнішньої
політики нашої держави, зокрема, для розробки відповідних законодавчих
актів. Результати дослідження можуть бути корисними для
короткострокового прогнозування розвитку міжнародних стосунків у
регіоні, події у якому впливають, серед іншого, на важливу для української
економіки динаміку світових цін на вуглеводні.
Висновки автора можна також використати у навчальному процесі у
вищій школі, для підготовки навчальних програм та підручників з історії
міжнародних відносин, країн Азії, навчальних посібників з політології, у
викладанні курсів, пов’язаних з темою прав людини, національних
меншин, міжетнічних стосунків тощо.
Основні положення дослідження було апробовано автором у
виступах на науково-практичних та науково-теоретичних конференціях:
XVI Міжнародна наукова конференції студентів, аспірантів та молодих
вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем:
глобалізація, підприємництво, стале зростання», м. Вінниця, 2016.;
Всеукраїнська наукова інтернет-конференція. До 25-річчя незалежності
України. Травневі студії. Історія, політологія, міжнародні відносини. м.
Вінниця, 20 травня 2016; на звітних наукових конференціях Львівського
національного університету імені Івана Франка (листопад 2017 р., лютий
2018 р.), на наукових семінарах кафедри міжнародних відносин і
дипломатичної служби Львівського національного університету імені Івана
Франка.
Результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри
міжнародних відносин та дипломатичної служби Львівського
національного університету імені Івана Франка
За результатами наукового дослідження опубліковано 6 наукових
статей, у тому числі 4 одноосібних, 1 стаття у періодичних наукових
виданнях інших держав, у тому числі 1 одноосібна.
Ключові слова: Іракський Курдистан, міжнародні відносини, Ірак,
Близький Схід, курдський національний рух, федерація, автономія. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ……………………………………………………………………….. 16
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………......22
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА
БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………………………… 23
1.1. Теоретико-методологічні аспекти вивчення проблем
становлення курдської автономії в Іраку та її ролі у системі
сучасних міжнародних відносин …………………………….. 23
1.2. Стан наукової розробки проблеми та джерельна база
дослідження …………………………………………………… 27
Висновки до розділу 1……………………………………………….. 48
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ КУРДСЬКОЇ АВТОНОМІЇ ТА ЇЇ ПОЛІ-
ТИЧНИЙ СТАТУС У СКЛАДІ ІРАКУ ……………………... 50
2.1. Політичний статус Іракського Курдистану та його взаємо-
відносини з центральною владою ……………..…………… 59
2.2. Роль енергетичного чинника в політиці курдської автономії..75
Висновки до розділу 2 …………………………………………….. 97
РОЗДІЛ 3. ІРАКСЬКИЙ КУРДИСТАН В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ
ВІДНОСИНАХ ………………………………………………. 99
3.1. Розвиток відносин курдської автономії з основними
регіональними та європейськими партнерами ……………. 99
3.2. Особливості взаємовідносин Іракського Курдистану з США147
3.3. Співпраця Іракського Курдистану з міжнародними органі-
заціями ……………………………………………………….. 170
Висновки до розділу 3 …………………………………………..... 181
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………... 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………….................................. 191
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………222
|
|
|
