Ігор Гирич » Концепт Люблінської унії в українській історіографії доби позитивізму: теоретичні міркування
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Концепт Люблінської унії в українській історіографії доби позитивізму: теоретичні міркування
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
10.04.2021 |
|
| Твір змінено: |
10.04.2021 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(737.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів в польській і українській
історичній думці XIX i XX ст.: колективна монографія / за редакцією Віталія
Тельвака, Лідії Лазурко та Павла Сєрженґи. – Херсон: Видавничий дім
«Гельветика», 2019. – 380 с.
У статті розглядаються оцінки в українській національній історіографії
Люблінської унії 1569 р. Такі оцінки залежали від суспільно-політичних завдань, які у
сфері ідеології мав вирішувати національно-визвольний рух, зокрема, її чільні діячі, які
представляли національно-демократичний (Михайло Грушевський) та консервативний
(В’ячеслав Липинський) напрями. Це відповідало й аналогічному ставленню польської
історіографії до Люблінської угоди. Польська суспільна думка та історіографія
намагалися мобілізувати українське населення теренів колишньої Речі Посполитої для
спільної боротьби за відновлення польської держави. Для цього в широкий загал
запускалася думка про федеративне значення угоди 1569 р. Натомість українські
історики на громадські діячі дивилися на Люблінські домовленості як подію, що заважає
українцям згуртуватися навколо здобуття культурної і політичної окремішності від
Польщі. Люблінська легенда в російській історіографії мала свій відповідник –
Переяславський міф 1654 р.
Ключові слова: національно-визвольний рух, федеративна ідея, «Історія України-
Руси», «Шляхта на Україні», денаціоналізація, земельна аристократія, українська шляхта.
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
