| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІЄ т.
стор.
Вступне слово .
Пояснення скорочень П
1. Вступні уваги. Наш край перед великою сло-вянською міґрациєю. Не-словянська степова людність IV—X в 1—91
Вступні уваги про українсько-руський нарід, його історию та її поділ (с. 1). Загальний погляд на територпю України-Руси (с. 5); впливи її на історию наших країв (с. 8). Наша терпторпя в останніх ґеольоґіч-них формациях (с. 9). Початки людського житя, палеолітична культура (с. 11). Неолітична культура (с. 12); неолітичні похоронні типи (с. 14). Металічна культура: мідь і бронза (с. 17); рання зелїзна культура (с. 18); новійша зелїзна культура (с. 20). Справа етнографічної приналежносте осадників (с. 20); питание про індоєвропейську правітчину і пра-культуру (с. 21); неґативні результате для нашої території (с. 23). Діференцияцпя індоєвропейської родини й впріжиенне словянської Групи (с. 24). Словяпсько-литовська (с. 27) і словянська правітчина (с. ЗО). Діференцпяция Словянства (с. 31); правітчина українсько-руських племен (с. 33). Не-словяпська кольонїзация наших країв: Чорноморські торговельні факторні й грецька кольонїзация (с. 34); вначнїйші грецькі осади: Тіра й її околиця (с. 35), Ольбія (с. 35), Каркіна й Керкініт (с. 37), Херсонес (с. 38) і полудневе кримське побереже (с. 40), Пан-тікапей і Босиорське царство (с. 40). Грецька чорноморська торговля (с. 43); культурні впливи її на чорноморську і дальшу людність (с. 44). Степова людність: Скити (с. 45); перекази про Кімерийцїв (с. 46); мі-ґрацпя Скитів (с. 47); Геродотова Скития (с. 48); нациопальність Скитів, Сарматів і Алянів (с. 50), культура й побут Скитів (с. 52). Нескитські народи античних джерел: Неври (с. 55), Андрофаґи — Амадоки (с. 56), Мелянхляйни, Вудини (с. 57). Упадок Скитів (с. 58); міґрация Сарматів (с. 59), їх побут (с. 61). Алянп (с. 62). Тракийська кольонїзация, Гети й Даки (с. 64'; карпатські народи: Been, Койстобоки, Карпи (с. 66), їх на-циональність (с. 67); тракийська культура й побут (с. 68). Вастарни (с. 70). Готська міґрация (с. 72); Готи на Чорноморю (с. 74); їх походи на римські землі (с. 75); Германарих і його леґенда (с. 77). Турецько-финська міґрация (с. 79). Хун-ну і Гуни (с. 80); Гуни в Европі, розбите і міґрация на захід Готів (с. 82); Гунська держава й її упадок (с. 83). Болгари й їх міґрация (с. 84). Авари (с. 86). Хозари і Хозарська держава (с. 87). Міґрация Угрів (с. 90).
II. Словянська кольонїзация нашої територій ст. 92—143
Сліди росіїросторення Словян перед великою міґрациею (с. 92).
Велика словянська міґрация, роспостореннє на захід (с. 93), в карпатських і чорноморських краях (с. 94), на Балканськім півострові (с. 96) і середнім Дунаю (с. 97). Українсько-руська кольонїзация: Анти (с. 99), їх тотожність з українсько-руськими племенами (с. 101), їх істория (с. 103). Східна словянська кольонїзация IX—XI в., північна ґрупа: Кривичі і Новгородські Словене (с. 109), Дреговичі (с. 110), Радимичі й Вятичі (с. 111). Полуднева ґрупа: Поляне (с. 111), Сїверяне (с. 113), кольонїзация Подопя (с. 114), теория велпкоросизма Полян і Сіверян (с. 115); Деревляне (с. 116); Уличі й Улучичі - Лучане (с. 117), Ти-верцї (с. 121), Дулїби (с. 121), літописні „Хорвати" (с. 123) й західна українсько-руська кольонїзация (с. 125); русько-польська етнографічна границя (с. 127), українсько-білоруська границя (с. 129); закарпатська Русь (с. 130), Русь на Дунаю (с. 133). Кольонїзацийні страти IX—X в.: похід Угрів і печенізька міґрация (с. 136), ослабление руської кольонї-зациї на Чорпоморю (с. 138), боротьба з Печенігами в X—XI в. (с. 139), скріпленнє границь (с. 144), останки руської людности в степах (с. 142).
III. Культура і побут українсько-руських племен перед і по
розселенню - . с. 144—229
Джерела до пізнання їх культури і побуту (с. 145). Материальна культура: лінгвістичні вказівки про хліборобство (с. 145), городництво (с. 147) і садівництво (с. 148), історичні й археольоґічні вказівки (с. 149); скотарство, дріб, пчільництво — вказівки лінгвістичні (с. 151), історичні й археольоґічні (с. 152); ловецтво (с. 153), рибальство (с. 154). Оброблюваннє продуктів: ткацтво й кушнірство (с. 155), гончарство (с. 156), „древодїле" (с. 157), металі (с. 158). Побут: пожива і пите — факти лїнґвістичні (с. 159), археольоґічні й історичні (с. 160), одежа (с. 162), житло (с. 164), їзда (с. 165), зброя (с. 166), музичні інструменти і забавки (с. ’67). Торговля: найдавнїйші сліди її (с. '67), головні напрями найдавнїйшої торговлї й культурних зносин (с. 168); торговля в часах по великій міґрациї: Дніпрова дорога (с. 169), чорноморська торговля (с. 170), предмети русько-визаитийської торговлї (с. 173); торговля з Кримом (с. 175) і степовими ордами (с. 176); північна торговля (с. 177); торговля з центральною Европою (с. 177), східня торговля (с. 179 , Болгар й Ітиль (с. 179), час розцьвіту східньої торговлї — монетні дати (с. 181), предмети східньої торговлї — руський експорт (с. 182), арабський імпорт (с. 184). упадок торговлї (с. '85); внутрішня торговля й її предмети (с. 186), Київ і головні торговельні дороги (с. 187), відносини ввозу до вивозу (с. 187), розвій кредиту (с. 188) Українсько-руськ чоловік: фізичний тип (с. '87), ноша голови (с. 188), чистота (с. 189); характер (с. 189). Релігійний сьвітогляд (с. 195), боги : Перун і Сварог (с. 196), Хоре-Даждьбог (с. 197), Велес (с. 198), темні сили (с. 199), теоморфізм (с. 199); мепьші божества (с. 200); культ (с. 201), питание про людські жертви (с. 203), волхви (с. 204), віра в долю (с. 205). Погляди на душу (с. 205), похоронні обряди - історичні й археольоґічні факти: паленнє (с. 206) й похорон
(с. 208) небіжчиків; вірування про посмертне житє (с. 210культ предків (с. 210). Поганський календар (с. 211). Шлюб і родина — лїнґвістичні факти (с. 213), історичні звістки (с. 214), становище жінки (с. 216), дітей (с. 218). Рід — родина (с. 219?, задруга, ширша родина, дворище, поеябрина (с. 220), сільська громада — вервь (с. 222), племя (с. 224‘, вплив племенного поділу на політичне їрупованнє (с. 225), город (с. 226), пригороди (с. 227), земля-волость (с. 228).
IV. Початки Руської держави . . . с. 230 — 300
Політичний устрій українсько-руських племен в найдавнїйші часи
(с. 230), звістки з X—XI в. (с. 231), Масудієва Валїнапа (с. 232). Початки Київської держави: київські перекази (с. 233), теория Повісти вре-менних літ (с. 234), хиткість тратициї (с. 235), її похибки (с. 236', теориї новійшої історпоГрафії (с. 238) Початок руського іменп (с. 238); початки політичної орїанїзациї в Київщині (с. 239); десяточна орїапї-вацпя (с. 240); хронольоґічні границі початків Київської держави (с. 242); хозарська зверхність (с. 244); варязкі ватаги (с. 245' й їх зна-чіннє (с. 246). Звістки про Русь IX в.: жития Георгія Амастридського й Стефана Сурозького (с. 247), похід 860 р. (с. 248), похід на Таба-рпстан (с. 248), руські посій 839 р. (с. 249). Найдавнїйші київські князі: Аскольд і Дир (с. 251). Олеги (с. 253). Сформована київської держави: схема Повісти (с. 254), ріжні форми залежности від Київа (с. 255), прилученнє земель на дніпрово балтийській дорозі (с. 256), лівобічні землі (с. 259), Полоне (с. 260), Деревська земля і дальші західні (с. 262); орґанїзацпя держави с. 263, 266), союз державних і торговельних інтересів іС. 261); князі 914 р. (с. 265). Хроиольоїічннй перегляд подій X в.: кпязюваннє Олега (с. 269), похід його й умови з Византией) (с. 270), походи на касппйське побереже (е. 272). Ігорь — війни з Уличами та Деревлянами (с. 274), русько-впзантийські відносини (с. 275), похід на каспийське побереже (с. 278), уклад держави за Ігоря й характеристика його (с. 281). Регентство Ольги — деревська війна (с. 281), поюріж до Царгорода й охрещевне (с. 282), внутрішня діяльність (с. 284), посольство до Отопа (с. 285). Сі.вятослав — його характеристика (с. 286), східні походи (с. 287), їх мотиви й результати (с. 289); русько печенізькі відносини (с. 290). Болгарська справа — препозиция Византиї (с. 292), перша болгарська війна (с. 293), Сьвятостав у Київі (с. 294), друга болгарська війна (с. 295), інтервенция Цимпсхия (с. 296), русько византийська війна 971 р. (с. 297), облога Доростала (с. 298), згода (с. 299), смерть Сьвятослава (с. 300).
V. Закінченне будови Руської держави: часи Володимира
с. 301—341 Боротьба Сьвятославових синів: війна Прополка і Олега (с. ЗОЇ', утеча і поворот Володимира (с. 302), війна з Рогволдом (с. 303), війна з Прополісом (с. 304). Володимирові походи: на Вятичів, Радимичів і Болгарів (с. 305); склад Володпмирової держави (уділи синів) (с. 306). справа західнїх земель: прилученнє Забужа (с. 307), західні границі (с. 309), русько-польські відносини (с. ЗЮ), Закарпатє (с. 311). Боротьба з Печенігами (с. 311). Русько-впзангийські відносини: союз (с. 312); похід на Херсонес (с. 313); охрещенвє і шлюб Володимира (с. 314);
руська традиция про охрещеннє Володимира (с. 316); полїтичниі мотиви шлюбу (с. 317); заходи варварських володарів коло византийського двору (с. ЗІ8); леґенда про коронацию Володимира (с. 319); історичні доводи (с. 320). Охрещеннє Руси: християнство на Руси перед Володимиром (с. 321); заходи Володимира (с. 323); розповсюдненє християнства (с. 325); орґанїзация церкви: питание про першого мптрополїта (с. 327) і місце митрополії (с. 328); єпископські катедри (с. 329); дотация церкви (с. 330); ипьші культурні заходи Володимира: византийська штука (с. 331), осьвіта (с. 333), монета (с. 333). Иньші справи другої половини Воло-димирового князювання : переведение династичного звязку (с. 335), пра-водавство іс. 335), зближеннє з громадою — пирп (с. 336); зверхня політика (с. 337); боротьба з синами (с. 337). Смерть Володимира (с. 338': політичне і культурне зиачінне Володимирового князювання (с. 339), книжна (с. 340) і народна (с. 341) традиция про нього.
Примітки ....... е. 341—438
Дрібні екскурси і ширші пояснення — до І глави: література палеолітичної культури на Українї-Руси (с. 342). Неолітичні етапні (с. 343); фарбовані шкелєти (с. 343 — 4). Мідяні вироби (с. 345). Питание про бронзову культуру (с. 345); література бронзових находок (с. 346). Скитський антропольоГічний тип (с. 347). Література європейської пра-вітчини (с. 348). Імя півня як хронольогічна дата (с. 349). Література словянської правітчина й теориї словянської ко.тьонїзациї за її границями (с. 351). Література грецьких осель північного чорноморського побережа (с. 353). Херсонеська єкеи^гріа (с. 355). Література грецької чорноморської торговлї (с. 356). Література етноґрафії Скитів (с. 358), финсько-іранських стичностей (с. 359). „Троянові вали“ (с. 361). Література волоського питання (с. 362). Spali (с. 363). Rosomonorum gens (с. 364). Германарихова леґенда (с. 365). Поетична традиция ґотської держави і Danparstad = Київ (с. 365—6). Чорноморські останки Готів (с. 368).
До II глави: Теория про Новгородцїв-Українцїв (с. 376). Етнографічні границі Дреговичів (с. 376). Похорони з конем (с. 377). „Судячі" (с. 378). „Руський порт“ (с. 378—9). Література ве.іикоросизма Полян (с. 379—80). Уличі й Улучичі (с. 381) і їх література (с. 382). Територия Хорватів (с. 382). Література польсько-руської етнографічної границі (с. 384). Література закарпатської й подунайської Руси (с. 385). Статистика руського погранича (с. 385 - 6). Забужська Русь (с. 386). Література Семпгородської Руси (с. 387—8). Наша лїтопись про Угрів (с. 390). Русь у степах (с. 391).
До III глави: Слїди чорноморської торговлї па півночи (с. 396). Нахідки римських монет (с. 397). Л тература давньої руської торговлї (с. 397). Арабські купці в Київі (с. 399). Арабські звістки про вигляд Словян (с. 400). Українсько-руський антропольоГічний тип (с. 401). Ар-хеольоґічний словяпський тип (с. 402). Література словянської мітольоіїї (с. 403 - 4). Сварог (с. 404). Сонячні божества (с. 406). Література давнього руського похоронного обряда (с. 407', народнії сьвят (с. 408), шлюбу і родинних відносин (с. 408 . Екстраваґанциї Переяславської літ. про шлюб (с. 409). Література родової й громадської теориї (с. 409—10)" Література питання про племінний устрій (с. 411).
До IV мавп. „Руські кораблі" Теофана (с. 412). Табариева Русь (с. 413). Тактика Льва (с. 414). Джерела і література похода 860 р. (с. 414 - 5). Умова 907 р. (с. 417). Джерела і література похода 941 р. (с. 419). Література подорожі! Ольги до Царгорода і посольства до Отона (с. 420). Т. зв. уривки Газе („записка Готського топарха") (с. 421). Джерела болгарської війни Сьвятослава (с. 422); хронольоґія війни (с. 422—3); рік смерти Сьвятослава (с. 423—4); література болгарської війни (с. 424— 5); монети з іменем Сьвятослава (с. 425). Білобереже (с. 426).
До V глави. Хронольоґія князювання Ярополка (с. 426—7). Мнїх Яков і надавані йому писання (с. 427). Джерела русько-византийських відносин за Володимира (с. 429); суперечні точки в сих відносинах (с. 430). Література охрещення Володимира (с. 482). Література Моно-махової лєґенди й Володимнрової коронациї (с. 433); Мономахова шапка (с. 434). Роля Варягів в істориї християнства на Руси (с. 435). Руська архіеппскопія (с. 436). Література давніх руських монет (с. 437).
Екскурси: І. Найдавнїйша лїтопись . . с. 439 — 459
Верзиї й кодекси найдавнїйшої літописи (с. 439). Традиция про Нестора (с. 440). Огляд студий над лїтописю (с. 440). Повість времепнпх літ, як складова частина літописи (с. 442) її новгородська верзпя (с. 443). Початкова редакция (с. 445), дальші редакциї Повісти і найдавнїйшої літописи (с. 446); хронольоґія редакций (с. 448), питаннє про редакторів (с. 449). Джерела Повісти (с. 449 —50). Джерела найдавнїйшої літописи: письменні (с. 450—1), джерела хронольоґії (с 452), устні джерела (с. 454); редакцийна робота (с. 454—5); екстраваґанциї компіляций (с. 455—6). Бібліографія: видання лїтописей (с. 456), література найдавнїйшої літописи (с. 457), літописних збірників і компіляций (с. 459).
— II. Норманська теория . . . с. 460—479
„Повість" як вихідна точка (с. 460); історпя норманїзма — XVIII вік (с. 461),_ Еверс і скептики (с. 462), Поїодїн і Кунїк (с. 463),‘Костомаров і Гедеонов (с. 464), Іловайський і пря 70-х рр. (с. 465); сучасний стан (с. 467); Готська теория (с. 467). Значінне норманїзма (с. 468). Його історичні докази: Бертинські аннали (с. 469), ібн-Катіб (с. 470), диякон Іоан (с. 471), Лїудпранд і Симеон Льоґотет (с. 472). Фільольо-ґічні докази: імена Дніпрових порогів (с. 473), імена особисті (с. 475), технічні слова (с. 476 - 7). Иньші докази (с. 477). Вивід руського імени (с. 478).
Важнїйші похибки с. 480—481
Показчик імен і річей . ... „ 482—490
Зміст „ 491—495
Пояснення до май . „ 496
Мапи: Кольонїзация східньої Европи до III в. по Хр.
— Східно - словянська кольонїзация з часів сформовання Руської держави.
|
