Віктор Миколайович Горобець » Служба при дворі, «вірність монархові» та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Служба при дворі, «вірність монархові» та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
20.12.2020 |
|
| Твір змінено: |
21.12.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(296.1 КБ)
|
|
| Опис: |
Горобець В. Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького / В. Горобець // Український історичний журнал. - 2020. - Число 5
Анотація. Метою дослідження є аналіз характеру та масштабів занепаду засад вільної елекції
козацької старшини Гетьманщини внаслідок втручання російської влади у процес кадрового за-
безпечення урядів сотенного рівня. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології.
Наукова новизна пов’язана з вивченням впливу імперського центру на характер адміністратив-
них практик української автономії XVII–XVIII ст. через налагодження контролю за кадровою по-
літикою Гетьманщини та свідоме розмивання засад вільної елекції козацької старшини. Увагу
звернуто насамперед на намагання імперської влади після поразки антиросійського виступу геть-
мана І.Мазепи 1708–1709 рр. змінити правове поле виборчого процесу, з одного боку, обмеживши
волевиявлення козацького товариства й участь у ньому полкової старшини, а з іншого – поста-
вивши його під контроль своїх офіційних представників. Детально розглянуто приклади прямого
призначення на сотництво указами імператора, Сенату та інших владних інституцій Росії в обхід
чинних у Гетьманщині правових норм і традицій. Реконструйовано процесуальні особливості та
з’ясовано мотивацію таких кадрових рішень. Зокрема звернуто увагу на той факт, що при об-
ґрунтуванні таких призначень лексема «вірності монархові» виразно домінувала над мотивами
видатних здібностей чи службових заслуг претендентів. Установлено, що чимала частина при-
значених у такий спосіб старшин походила з Балкан і перед тим жодним чином не була пов’язана
з Військом Запорозьким, а свою вірність Петрові І засвідчила під час Прутського походу 1711 р.
Окремо досліджено практики протегування інтересів шукачів сотенного уряду державними ді-
ячами та воєначальниками Російської імперії, впливовими царедворцями та представниками
династії Романових. Висвітлено у цьому контексті й особливий службовий аванс на посідання
сотництва в Гетьманщині, що його забезпечувала служба при імператорському дворі, у тому числі
в ранзі придворних співаків.
Ключові слова: Гетьманщина, Військо Запорозьке, право вільної елекції, сотник, козацька стар-
шина, політична культура. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
