|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
24.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
18.10.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(33.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Гопкало О.В. Костюм населення культури Черняхів–Синтана-де-Муреш. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.04 «Археологія». – Інститут археології НАН України, Київ, 2019.
Римський лімес, що проходив вздовж Дунаю та Рейну, ділив Європу на цивілізовану і варварську. У цій, на північ від Дунаю, варварській Європі, народи, про які піде мова нижче, займали важливе місце. Це стосується не лише тієї великої території, яку вони освоїли протягом свого перебування тут, але і тієї ролі, яку вони відіграли в історії, і впливу на сусідів, в тому числі на предків слов’ян, і спадку, який залишили по собі. Прийнято вважати, що жіночий костюм середньовічних слов’ян з двома фібулами успадковує східногерманський, готський, костюм. І в цій ситуації складно відокремити строго обґрунтовані наукові положення від розхожих стереотипів.
Дана дисертація, присвячена костюму носіїв культури Черняхів–Синтана-де-Муреш, – фундаментальне комплексне дослідження. Вона базується на даних археологічних та іконографічних джерел. Для аналізу археологічних джерел була створена база даних поховань культури ЧСМ (5 600 комплексів), а також каталог поховальних комплексів з деталями вбрання (2148 комплексів).
Серед черняхівського поховального інвентарю виділені категорії знахідок, пов’язані з костюмом. За даними незруйнованих поховань визначено локалізацію та ймовірне призначення цих предметів. З’ясовано, що до складу предметів, пов’язаних з костюмом, входили фібули, пряжки, намисто, підвіски, кільця, скроневі кільця, браслети, сережки, гривни. Найбільш численними виявилися перші чотири категорії. Раніше всі вони були систематизовані. Решта– різноманітні і не утворюють серій.
Наступним етапом даного дослідження було встановлення відмінностей між костюмом представників різної статі. До теперішнього часу накопичена велика вибірка поховань з антропологічними визначеннями. Аналіз таких поховань дозволив виділити ознаки поховального інвентарю, пов’язані зі статтю, скласти уявлення про вбрання чоловіків та жінок. Серед ознак поховального інвентарю показником чоловічих поховань є предмети озброєння та гральні жетони; жіночих – три фібули, люстерко, два та більше пряслиць, одна чи декілька ключкоподібних шпильок, ключі або замки.
Встановлено, що найбільш поширеною моделлю чоловічого вбрання була модель з одною або двома пряжками, жіночого – з двома фібулами. Жіночий костюм часто доповнювали намиста і підвіски. Жінки надавали перевагу металевим підвіскам (розеткоподібним, трикутним), так званим поясним амулетам із мушлів молюсків та рогових пірамідальних прикрас; чоловіки використовували в якості підвісок римські монети, пласкі прямокутні підвіски. Спеціальне дослідження, присвячене так званим скроневим кільцям, показало, що невеликі дротові кільця чоловіки використовували як сережки, а дівчата-підлітки і молоді жінки прикрашали ними волосся. І чоловіки, і жінки носили плащ, який скріплювався фібулою на плечі, а також кільця на правій руці. Те саме відноситься й до взуття – воно зафіксовано і в чоловічих, і в жіночих похованнях. За скупченням дрібних побутових предметів, встановлено, що і чоловіки, і жінки використовували торби. І у чоловіків, і у жінок зафіксовані додаткові комплекти одягу – «приношення».
Зміни в костюмі відбувалися з плином часу та під впливом різних культурних традицій. Спостереження за типологічним складом деталей костюма в різні періоди дозволило встановити наступні закономірності.
Костюм першої фази культури (238–270/280) (реконструйований на основі невеликої кількості поховань, більшість з яких дитячі та ритуально зруйновані) представлений переважно моделлю з фібулою; чоловічий – з фібулою і пряжкою (потрійний комплект); жіночий – з двома фібулами.
Чоловічий костюм другої фази (270/280–300/310) представлений в Рудці – одному з еталонних комплексів фази С₂, за Х.Ю. Еггерсом – моделлю з фібулою; жіночий – з двома фібулами. У цей період до носіїв культури ЧСМ надходили золоті лунниці та мініатюрні «відерця», бронзові і залізні «відерця», «кошики», «розетки», трикутні підвіски, скляне намисто та підвіски, що збігаються за кольором скла зі скляними келихами.
Третя фаза (300/310–360/370) характеризується появою в чоловічому вбранні моделі з двома пряжками (Косанове 1961-21), взуття із застібками, пласких прямокутних підвісок. У жіночому костюмі епізодично з’являються сережки античного зразка, продовжують використовуватися в якості прикрас волосся так звані скроневі кільця, двофібульна модель вбрання з широкими фасетированними прогнутими підв’язними та двопластинчастими фібулами, набори амулетів з мушлів молюсків і рогових пірамідальних підвісок, сердоліково-коралове намисто, взуття з пряжками.
Четверта фаза (360/370–400/410) культури ЧСМ належить до ранньогуннського часу. Вона представлена невеликою кількістю комплексів. Старожитності фінальної фази стилістично неоднорідні. Для цього періоду для чоловіків характерна безфібульна модель вбрання, модель з одною або двома пряжками, взуття з пряжками.
За кореляцією зі специфічними ознаками поховального обряду та інвентарю, властивих носіям різних етнокультурних традицій серед носіїв культури ЧСМ, встановлено походження різних рис черняховского костюма. Наприклад, на ранньому етапі культури ЧСМ в костюмі, серед ювелірних виробів і прикрас, найбільш виразно проявляються риси вельбарської та пшеворської культур. Крім того, наявність специфічної ліпного посуду, шірокодонних ліпних горщиків, вказує на присутність західних сарматів серед перших поколінь мігрантів. Традиції сарматів Великої Угорської рівнини зіграли в становленні черняховского костюма важливу роль. Принаймні саме з ними може бути пов’язана широко поширена традиція поясних амулетів. Рідкісні знахідки фібул з високим приймачем «чудовищної» серії свідчать про присутність у складі носіїв культури ЧСМ вихідців зі Скандинавії. Аналіз костюма пізньоскіфського населення показав, що в цій етнічній групі зафіксований найнижчий відсоток (16,5%) поховань з деталями костюма (пор.: 61% в ямах з підбоєм, 51% катакомбах, 46% в ямах із заплічками). Швидше за все, ця група виявилася несприйнятливою до загальнокультурного «модного» жіночого одягу з двома фібулами і мала власний костюм.
Носії київських традицій – представники слов’янського етнокультурного компоненту – входять до складу носіїв культури ЧСМ з власним жіночим костюмом, який так само, як і так званий етнографічний готський, представлений парними Т-подібними емалевими фібулами, з’єднаними залізним ланцюгом.
Костюм відбивав не тільки походження людини, але і його соціальний статус. Чоловічі могили в «великій» поховальній камері, з гральної дошкою, набором для пиття, розкішними острогами, парчею, взуттєвими, портупейними пряжками і м’ясною їжею – категорії I b, за Ф.Бірбрауером, супроводжує потрійний комплект костюма (Чернелів-Руський 265), ювелірні вироби зі срібла (Рудка), парча (?) (Переяслав-Хмельницький 1952-5), бронзова неординарна фібула, портупейні ремені і взуття з пряжками (Гаврилівка 5), вбрання з портупейним (?) та парадним поясами (Бирлад–Валя-Сяке 507).
Соціологічний аналіз групи поховань з двопластинчастими фібулами показав, що самі по собі двопластинчасті фібули не можуть слугувати показником високого соціального статусу, проте їх поява була продиктована потребою «верхівки» мати статусні речі, не тільки за матеріалом (срібло), а й за формою, зовнішнім виглядом.
Залишки одягу є ще одним джерелом реконструкції костюма. Вони зберігаються у вигляді мінералізованих фрагментів, які не завжди піддаються аналізу. За наявними в нашому розпорядженні даними, тканину виготовляли з ниток рослинного (льон) і тваринного (шовк, вовна) походження. Переважна більшість фрагментів належить вовняній тканині з полотняним та саржевим переплетенням ниток різної щільності. На одному із зразків зафіксовано фрагмент шву; на іншому – шкіра, пришита до тканини. Можна припускати, що тканина з полотняним переплетенням великої щільності належала нижньому, а груба, з саржевим переплетенням, верхньому (плащу або накидці) одягу.
У результаті проведеного дослідження вдалося визначити склад деталей костюма, особливості чоловічого та жіночого вбрання, простежити зміни костюма в часі, визначити внесок представників різних етнокультурних традицій в загальний костюм, проаналізувати особливості костюма різних соціальних верств черняхівського суспільства, за мінералізованими залишками – характер текстилю від одягу. Однак для реконструкції костюма носіїв культури ЧСМ цього явно недостатньо. Тому в якості можливих аналогій залучені збережені в сприятливих умовах зразки одягу, а також дані іконографії. Завдяки іконографічним даним можна уявити види, крій, деталі одягу жителів найближчих римських провінцій, європейських варварів, варварів на римській службі.
Жіночий костюм жителів найближчих до ареалу культури ЧСМ римських провінцій Дакії, Паннонії, Норіка, Мезії в період, що безпосередньо передує її утворенню, представлений двома традиціями – кельтською та грецькою. Кельтський костюм відображений на надгробках Дакії, Паннонії і Норіка, грецький – у прилімесних районах Мьозії. У колі можливих прототипів жіночого костюма культури ЧСМ найбільш значним є подібність з базовою моделлю (костюмом типу 1, за Дж.Гарбшем) жіночого костюма Дакії, Паннонії і Норіка.
Повний комплект чоловічого одягу середини IV ст. демонструють фрески склепу візантійського сановника з Дуростора.
Костюми варварів на медальйоні з Сербії і на нижньому ярусі діптиха з Хальберштадтського собору є зразками пізньоантичного мистецтва, для якого характерне точне відтворення деталей при загальному зниженні художнього рівня зображень. У зв’язку з цим досить імовірним стає припущення про те, що варвари відображені на цих пам’ятках адекватно, а їх костюм відповідає реальному.
Зокрема, варварський жіночий костюм представлений двома моделями. Перша – відповідає пізньоантичній моді, вона включає зачіску і прикраси, актуальні на початку V ст. в Римі. Друга модель жіночого костюма – «варварська». Це одяг, що нагадує стóлу, та мантія, з’єднані на плечах застібками – одяг, відомий з античної іконографії I–II ст. Зачіски жінок – довге волосся, зібране в коси, на лобі – начільна стрічка.
На підставі проведеного дослідження костюм культури ЧСМ можна реконструювати таким чином. Одяг чоловіків складався з плечового на зразок туніки та поясного (штанів), які підперізувалися ременем з пряжкою. Плащ, з’єднаний фібулою на плечі, траплявся на першій та другій фазах, поступається місцем верхньому одягу, що не потребував застібки. На третій фазі в чоловічому костюмі з’являється другий ремінь для портупеї або плечового одягу на зразок куртки, в ряді випадків – парадний. Взуття, про яке практично нічого не відомо в період виникнення культури, в комплексах фінальної фази, фіксується ремінцями з пряжками. Археологічних даних про сезонний одяг немає, але письмові та іконографічні дані свідчать про те, що взимку чоловіки мали хутряний одяг. Чоловіки мали довге, до плечей, волосся, вуса та бороду. Представники варварської «верхівки» могли отримувати в дар одяг римських зразків, принаймні про це свідчать знахідки Т-подібних фібул з цибулеподібними кнопками. Жінки використовували одяг з двома фібулами на зразок того, який зображений на кельтських надгробках Дакії і Паннонії. Зрідка вони підперізувалися одяг шкіряним ремінцем з пряжкою, але частіше, очевидно, текстильним. Жінки прикрашали шию та груди намистом. Зрідка використовували сережки, каблучки носили на правій руці. Волосся було довгим. Дівчатка, дівчата і молоді жінки прикрашали його кільцями, які кріпили до налобного віночку або вплітали у волосся як накісники. З намиста робилися браслети, які прикрашали зап’ястя.
Ключові слова: культура Черняхів–Синтана-де-Муреш, поховальний обряд, поховальний інвентар, костюм, одяг, вбрання, фібули, пряжки, намисто, підвіски, етнокультурний, соціальний маркер. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Том 1
Перелік скорочень ..... 10
ВСТУП ..... 11
РОЗДІЛ 1. КОСТЮМ ЯК ПІДСИСТЕМА ПОХОВАЛЬНОГО ОБРЯДУ КУЛЬТУРИ ЧСМ. ОЗНАКИ (КАТЕГОРІЇ) ПОХОВАЛЬНОГО ІНВЕНТАРЮ – ДЕТАЛІ КОСТЮМА ..... 20
1.1. Коротка характеристика поховального обряду культури ЧСМ ..... 21
1.1.1. Характеристика обряду трупоспалення (кремації) ..... 21
1.1.2. Характеристика обряду трупопокладення (інгумації) ..... 25
1.2. Поховальний інвентар. Классифікація поховального інвентарю за його функціональним призначенням ..... 31
1.3. Ознаки (категорії) поховального інвентарю – деталі костюма ..... 32
1.4. Класифікації категорій поховального інвентарю – деталей костюма ..... 33
1.4.1. Фібули ..... 33
1.4.2. Пряжки ..... 34
1.4.3. Намисто та підвіски ..... 34
1.4.4. Кільця-каблучки ..... 34
1.4.5. Скроневі кільця ..... 34
1.4.6. Браслети ..... 35
1.4.7. Сережки ..... 36
1.4.8. Гривни ..... 36
1.5. Локалізація деталей костюма в інгумаціях культури ЧСМ ..... 36
1.5.1. Фібули ..... 37
1.5.2. Пряжки ..... 41
1.5.3. Намисто та підвіски ..... 43
1.5.4. Кільця-каблучки ..... 44
1.5.5. Скроневі кільця ..... 45
1.5.6. Браслети ..... 45
1.5.7. Сережки ..... 45
1.5.8. Гривни ..... 45
1.6. Феномен «приношення» одягу в поховальному обряді ..... 45
РОЗДІЛ 2. ЧОЛОВІЧИЙ ТА ЖІНОЧИЙ КОСТЮМ КУЛЬТУРИ ЧСМ ..... 47
2.1. Чоловічий та жіночий костюм в історіографії культури ЧСМ ..... 47
2.2. Завдання даного етапу дослідження ..... 53
2.3. Методика дослідження. Характеристика вибірки. Ознаки поховального інвентарю чоловічих та жіночих могил ..... 53
2.4. Моделі чоловічого та жіночого вбрання ..... 55
2.5. Вбрання чоловіків та жінок різних вікових груп ..... 56
2.6. «Чоловічі» та «жіночі» типи підвісок ..... 60
2.7. Прикраси волосся в дівочому вбранні культури ЧСМ ..... 62
2.8. Реконструкція чоловічого та жіночого вбрання за локалізацією його деталей в могилі ..... 67
2.9. Деякі припущення про костюм носїів культури ЧСМ ..... 73
РОЗДІЛ 3. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ КОСТЮМА КУЛЬТУРИ ЧСМ ..... 77
3.1. Сучасний стан вивчення черняхівської хронології ..... 77
3.2. Методи археологічної хронології та методика роботи ..... 92
3.3. Періодизація культури ЧСМ ..... 96
3.3.1. Перша фаза культури ЧСМ (230/250–270/280) ..... 97
3.3.2. Друга фаза культури ЧСМ (270/280–300/310) ..... 110
3.3.3. Третя фаза культури ЧСМ (300/310–360/370) ..... 114
3.3.3.1. Підфаза 1 (300–330) ..... 114
3.3.3.2.Підфаза 2 (330–350) ..... 116
3.3.3.3. Підфаза 3 (350–360/370) ..... 118
3.3.4. Четверта фаза культури ЧСМ (360/370–400/410) ..... 121
3.4. Костюм, моделі вбрання та прикраси різних періодів ..... 123
3.4.1. Костюм першої фази культури ЧСМ (230/250–270/280) ..... 123
3.4.2. Костюм другої фази культури ЧСМ (270/280–300/310) ..... 124
3.4.3. Костюм третьої фази культури ЧСМ (300/310–360/370) ..... 125
3.4.3.1. Підфаза 1 (300–330) ..... 125
3.4.3.2. Підфаза 2 (330–350) ..... 131
3.4.3.3. Підфаза 3 (350–360/370) ..... 132
3.4.4. Костюм четвертої фази (360/370–400/410) ..... 135
РОЗДІЛ 4. ВНЕСОК НОСІЇВ РІЗНИХ ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ В ФОРМУВАННЯ КОСТЮМА КУЛЬТУРИ ЧСМ ..... 137
4.1. Історія, підсумки та проблеми вивчення етнічного складу носіїв культури ЧСМ ..... 137
4.2. Різноманітні культурні традиції в культурі ЧСМ і костюм їх носіїв ..... 141
4.2.1. Вельбарський етнокультурний компонент ..... 141
4.2.1.1. Вбрання носіїв вельбарської культури ..... 141
4.2.1.2. Вельбарський етнокультурний компонент культури ЧСМ: ознаки, хронологія та поширення ..... 142
4.2.1.3. Моделі вбрання в похованнях культури ЧСМ з вельбарськими ознаками ..... 145
4.2.1.4. Прикраси (намисто, підвіски) з поховань з вельбарськими ознаками ..... 149
4.2.2. Пшеворський етнокультурний компонент культури ЧСМ: ознаки, хронологія та поширення ..... 151
4.2.2.1. Моделі вбрання із черняхівських поховань з пшеворськими рисами ..... 153
4.2.2.2. Намисто із поховань з пшеворськими рисами ..... 154
4.2.3. Риси скандинавського походження в черняхівському костюмі ..... 155
4.2.4. Пізньоскіфський, сарматський, аланський етнокультурні компоненти ..... 156
4.2.4.1. Пізні скіфи серед носіїв культури ЧСМ ..... 156
4.2.4.2. Ознаки поховального обряду та матеріальної культури пізньосарматського походження ..... 157
4.2.4.3. Внесок пізніх скіфів, сарматів, аланів в костюм культури ЧСМ ..... 161
4.2.4.4. Специфічні прикраси ..... 163
4.2.5. Київський етнокультурний компонент ..... 176
РОЗДІЛ 5. КОСТЮМ ЯК ПОКАЗНИК СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ..... 178
5.1. Соціальна структура носіїв культури ЧСМ, вельбарської, пшеворської, пізньосарматської культур за літературою ..... 178
5.1.1. Історія вивчення соціальної структури черняхівського суспільства ..... 178
5.1.2. Соціальна організація у носіїв пшеворської, вельбарської, пізньосарматської культур ..... 184
5.2. Методика соціологічного аналізу ..... 187
5.3. Соціальна структура черняхівського суспільства ..... 188
5.3.1. Узгодження кількісних та якісних критеріїв при соціологічному аналізі ..... 188
5.3.1.1.Соціологічний аналіз ТПП ..... 188
5.3.1.2. Поховання категорії II а за Ф.Бірбрауером ..... 189
5.3.1.3. Поховання категорії I b за Ф.Бірбрауером ..... 190
5.3.1.4. Оцінка соціологічної інформативності ознак поховального інвентарю ..... 191
5.3.1.5. Інтерпретація визначених груп ..... 192
5.3.2. Соціологічний аналіз за матеріалами ТПП в ямах з заглибленням для кістяка, з заплічками, в підбоєм, в катакомбах ..... 194
5.3.2.1. ТПП у ямах з заглибленням для кістяку ..... 194
5.3.2.2. ТПП у ямах з заплічками ..... 194
5.3.2.3. ТПП в ямах з підбоєм ..... 195
5.3.2.4. ТПП у катакомбах ..... 196
5.3.3. Соціологічний аналіз за матеріалами ТПЗ ..... 196
5.3.3.1. ТПЗ простих ґрунтових ямах ..... 196
5.3.3.2. ТПЗ у ямах з заглибленням для кістяку ..... 197
5.3.3.3. ТПЗ у ямах з заплічками ..... 197
5.3.3.4. ТПЗ у ямах з підбоєм ..... 197
5.3.3.5. ТПЗ у катакомбах ..... 197
5.3.4. Соціологічний аналіз за даними кремацій ..... 197
5.3.5. Поховальна споруда як показник соціального статусу ..... 198
5.3.5.1. Із застосуванням каменю ..... 198
5.3.5.2. Із застосуванням дерева ..... 199
5.3.6. Наземні маркери поховань як показник соціального статусу ..... 199
5.3.6.1. Інгумації ..... 199
5.3.6.2. Кремації ..... 199
5.3.7. Ієрархія дитячих поховань як показник соціальної стратифікації суспільства ..... 199
5.3.8. Поховання зі зброєю ..... 199
5.4. Костюм як показник соціального статусу ..... 201
5.4.1. Костюм чоловіків високого соціального рангу ..... 201
5.4.2. Жіночий престижний костюм ..... 208
5.4.2.1. Про можливий прототип двопластинчатих фібул ..... 209
5.4.2.2. Поховання культури ЧСМ з двопластинчастими фібулами: досвід соціологічного анализу групи ..... 212
РОЗДІЛ 6. ЗАЛИШКИ ОДЯГУ З ПОХОВАНЬ КУЛЬТУРИ ЧСМ ..... 226
6.1. Історія вивчення текстилю культури ЧСМ ..... 226
6.2. Методи аналізу текстильних решток і методика роботи ..... 228
6.3. Аналіз матеріалів ..... 229
6.4. Виготовлення одягу у носїів культури ЧСМ ..... 235
6.4.1. Загальні дані про текстильне виробництво у римський період ..... 235
6.4.1.1. Структура вовни ..... 235
6.4.1.2. Підготовка вовни до прядіння ..... 236
6.4.1.3. Пристосування для прядіння ..... 237
6.4.1.4. Пристосування для ткацтва ..... 239
6.4.1.5. Виготовлення одягу ..... 240
6.4.2. Обробка сировини, прядіння, ткацтво та шитво у носіїв культури ЧСМ ..... 240
6.4.2.1. Сировина ..... 240
6.4.2.2. Пристосування для прядіння ..... 241
6.4.2.3. Пристосування для ткацтва ..... 243
6.4.2.4. Приміщення для ткацтва ..... 244
6.4.2.5. Швацькі інструменти ..... 244
РОЗДІЛ 7. РИМСЬКИЙ ПРОВІНЦІЙНИЙ ТА ВАРВАРСЬКИЙ КОСТЮМ ПЕРІОДУ ПІЗНЬОЇ АНТИЧНОСТИ ЗА ДАНИМИ ІКОНОГРАФІЇ ..... 247
7.1. Костюм Дакії, Паннонії, Норіка, Мезії. Провінційно-римські прототипи в костюмі культури ЧСМ ..... 248
7.1.1. Дакія ..... 248
7.1.2. Паннонія, Норік ..... 249
7.1.3. Мезія ..... 252
7.2. «Варвари» на медальоні Валентиніана I з Сербії ..... 255
7.2.1. Характеристика знахідки і проблема хронології ..... 256
7.2.2. Іконографія та етнографічні ознаки зображень «варварів» ..... 260
7.2.2.1. Постать чоловіка ..... 260
7.2.2.2. Постать жінки ..... 264
7.3. Костюм «варварів» на диптиху із Хальберштадтського собору ..... 267
РОЗДІЛ 8. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ВИВЧЕННІ КОСТЮМА НАРОДІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРБАРИКУМА ПЕРІОДУ ПІЗНЬОЇ АНТИЧНОСТІ
8.1. Загальні роботи з історії костюма ..... 286
8.2. Зразкові реконструкції костюма та збережені зразки одягу інших епох ..... 287
8.2.1. Соколова Могила ..... 287
8.2.2. Торсберг, Дамендорф ..... 288
8.2.3. Хьогом ..... 289
8.2.4. Поховання в церкві Сан-Дені. Костюм королеви франків Арнегунди ..... 290
8.2.5. Мощева Балка ..... 291
8.3. Методологія, методика палеокостюмології ..... 291
8.4. Роботи, присвячені варварському костюму, за регіонами ..... 294
8.4.1. Північна Європа. Норвегія. Швеція. Данія ..... 294
8.4.2. Західна і Середня Європа. Нідерланди. Німеччина. Польща. Чехія. Нижня Австрія. Словакія ..... 299
8.4.3. Східна Європа ..... 307
8.4.3.1. Пізньосарматська культура ..... 307
8.4.3.1.1.Східна Угорщина. Сербські Банат і Бачка ..... 308
8.4.3.1.2. Україна. Крим ..... 309
8.4.3.1.3. Росія. Подоння, Прикубання, Північний Кавказ ..... 312
8.4.3.2. Прибалтика ..... 312
8.4.3.2.1. Самбійсько-натангійська культура ..... 312
8.4.3.2.2.Литва ..... 313
8.4.3.2.3. Естонія ..... 313
8.4.3.3. Рязано-окські могильники ..... 313
8.4.3.4. Чегандинська культура п’яноборської культурно-історичної спільності ..... 315
ВИСНОВКИ ..... 318
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..... 332
Том 2
Додаток А. Список публікацій за темою дисертації ..... 419
Додаток Б. Каталог поховань культури ЧСМ з деталями костюма ..... 433
Додаток В. Таблиці ..... 693
Додаток Г. Ілюстрації ..... 814
|
|
|
