Оксана Ферков » Монастирі ордену братів менших (францисканців) в комітатах Береґ та Уґоча в Середньовіччі та ранньому новому часі
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Монастирі ордену братів менших (францисканців) в комітатах Береґ та Уґоча в Середньовіччі та ранньому новому часі
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
18.05.2023 |
|
| Твір змінено: |
18.05.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(397.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2021. – Вип. 1 (44).
На основі систематизації та аналізу доступних джерельних свідчень автор намагається з’ясувати обставини заснування та середньовічний період функціонування монастирів ордену св. Франциска на території комітатів Береґ та Уґоча, а саме в містах Берегсас і Севлюш. Автор статті констатує, що регіон не був серед першочергових і привабливих територій для поселення францисканців, які, зазвичай обирали багатолюдні, заможні міста. Якщо в Угорщині перших францисканців джерела фіксують у середині 1220-х рр., а в 1238 р. вже утворено окрему угорську провінцію ордену, то у північно-східній окраїні брати менші з’являються значно пізніше, не скоріше другої половини XІV ст. Розквіт діяльності францисканців в Угорщині припадає на XV–XVІ ст. На території північно-східних комітатів Угорщини існували монастирі обох напрямків ордену братів менших. У Берегсасі свою обитель мали конвентуали, а в Севлюші – обсерванти. Серед покровителів францисканців бачимо баронську (нялабську) гілку давнього роду Перені, представники якого наприкінці XV ст. заснували францисканський монастир у Севлюші на горі Канко. Із поширенням Реформації францисканські монастирі, подібно до інших католицьких осередків, занепали. Монахи переселилися у більш безпечні монастирі, а керівництво ордену не полишало наміри повернути втрачені маєтки і землі. Перші зародки відродження діяльності францисканців у північно-східному пограниччі Угорщині з’являються на рубежі XVI–XVII ст. Польські монахи у Стропкові з різних причин не могли охопити великі території місіонерством, а італійські монахи не змогли адаптуватися до різноетнічного і часто ворожого оточення. Завдяки активній діяльності францисканців та підтримці Перені у 1651 р. був відроджений їхній Севлюський монастир. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
