Іван Дзира » Козацькі літописи 30-80-х рр. ХVIII століття як історичне джерело та пам’ятки української історіографії
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Козацькі літописи 30-80-х рр. ХVIII століття як історичне джерело та пам’ятки української історіографії

Дисертація
Написано: 2006 року
Розділ: Історична
Твір додано: 29.04.2024
Твір змінено: 29.04.2024
Завантажити: pdf див. (2.7 МБ)
Опис: Метою дисертації є комплексне дослідження козацьких літописів 30–
80-х рр. ХVІІІ ст. як історичного джерела та пам’яток історіографії,
з’ясування основних тенденцій їх створення та інформаційної вартості.
Дисертант планує визначити основні закономірності розвитку світського
літописання на Лівобережжі, що дає можливість накреслити тенденції його
формування, встановити характер, специфіку й особливості наукової та
літературної роботи військових канцеляристів, з’ясовує її окремі етапи й
форми. Також потрібно буде виявити в історико-літературних пам’ятках
відбиток ідей і тенденцій, що відображали єдність суспільних процесів на
Лівобережній Україні в їх конкретному зв’язку з умовами боротьби відносно
демократичної гетьманської держави з російською феодально-кріпосницькою
імперією.
Літописи, що вийшли з кола військових канцеляристів, послідовно
розвивали ідею єдності всіх українських земель, а деякі з авторів навіть
відстоювали необхідність їх політичного об'єднання у козацькій державі.
Ідейною зброєю в руках гетьманського уряду служила теорія, що
створювалася місцевими інтелектуалами у світлі практичних завдань часу. В
сповнене драматичними подіями XVIII ст. й у добу національного
відродження XIX ст. слово історичної науки часто набувало гострого ідейно-
полемічного звучання. Адже українська інтелігенція воліла щось
протиставити офіційній імперській історіографії, котра сформувала цілісну
систему поглядів на наше національне минуле. "Її основними елементами, –
узагальнює В.Кравченко, – можна вважати: заперечення окремого від
загальноросійського етногенезу українців, тенденцію до зниження
соціального статусу козацтва, заперечення договірно-правової основи
перебування Гетьманщини у складі Росії та історичної легітимності прав і


7

свобод козацької держави, засудження самостійницької політики українських
гетьманів, виправдання централізаторської політики російського уряду на
Україні” [249, с. 87–88].
Реалізація цієї мети передбачала розв'язання таких завдань:
- охарактеризувати сучасний стан і повноту дослідження козацьких
літописів;
- встановити достовірність джерел і вірогідність вміщеної в них
інформації;
- визначити джерельну основу та жанрову специфіку історико-
літературних пам’яток 30–80-х рр. ХVІІІ ст.;
- виявити специфіку стилізації;
- проаналізувати історичну тематику та проблематику козацьких
літописів;
- з’ясувати історичні погляди авторів ліописів;
- дослідити ціннісні орієнтації козацьких літописців, специфіку уявлень
про "націю", "вітчизну", "своїх", чужих", особливості розуміння авторами
ідей української державності, соборності, етнокультурної своєрідності,
- простежити жанрову, ідейну, методологічну еволюцію історико-
літературних пам’яток козацької доби;
- дослідити історико-генетичні зв’язки між козацькими літописами та
історичними працями першої половини ХІХ ст.
- вивчити історико-генетичні зв’язки між козацькими літописами та
історичними працями першої половини ХІХ ст.;
- встановити місце козацьких літописів у структурі джерельної бази
“Історії міста Києва” М.Берлинського, нарисів М.Антоновського, вміщених
до “Опису всіх народів, які проживають у Російській державі…”, “Історії
Малої Росії” Д.Бантиша-Каменського, “Запорозької старовини”
І.Срезневського та “Історії Малоросії” М.Маркевича;
- дослідити вплив козацьких літописів на ідейно-тематичне спрямування
української історіографії першої половини ХІХ ст.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.