Наталія Білоус » До історії шляхетського самоврядування у Київському воєводстві: житомирський сеймик 1640 р.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
До історії шляхетського самоврядування у Київському воєводстві: житомирський сеймик 1640 р.
Стаття
|
|
|
Написано: |
2018 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
25.03.2019 |
|
Твір змінено: |
25.03.2019 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(3.3 МБ)
|
|
Опис: |
Білоус Н. До історії шляхетського самоврядування у Київському воєводстві: житомирський сеймик 1640 р. / Н. Білоус // Україна в Центрально-Східній Європі. - 2018. - Вип. 18.
У статті детально розглядаються матеріали житомирського сеймику
1640 р.: інструкція послам і петиція від шляхти Київського воєводства на
варшавський сейм 1640 р. та ухвала житомирського реляційного сеймику,
що відбувся після сейму. Зміст даних матеріалів відображає широкий
спектр проблем соціально-політичного й економічного характеру, у роз-
в’язанні яких місцева шляхта була зацікавлена. Документи, що публіку-
ються в «Додатку», розкривають запити місцевої шляхти, дозволяють
висвітлити її позиції й погляди щодо важливих державних і локальних
проблем, а також реконструювати пов’язану з цим низку подій.
Житомирський сеймик справно виконував самоврядні функції. В його
діяльності, подібно до інших регіонів Речі Посполитої, провідне місце
займали фіскальні питання, які домінували в ухвалах та інструкціях. Київ-
ська шляхта позитивно відповідала на королівські легації стосовно дер-
жавних потреб, зокрема, щодо сплати податків.
Більша частина проаналізованих документів присвячена вирішенню
місцевих проблем, що турбували шляхту Київського воєводства: заборго-
ваність перед державним скарбом, реконструкція й оборона київського
замку, звільнення від постоїв коронного війська повітових міст — Києва і
Житомира, а київських купців — від сплати мита на території ВКЛ,
впорядкування зимових постоїв (гіберн) та забезпечення військових підроз-
ділів продовольством, нагородження заслужених військових тощо.
Аналіз сеймикової документації дозволяє зафіксувати два рівні дер-
жавно-територіальної ідентифікації київської шляхти: 1) приналежність
до політичного народу Речі Посполитої; 2) приналежність до свого регіону
(воєводства). Отже, виразний характер мала і локальна самосвідомість
київської шляхти, для якої були характерні всі типові цінності шляхетської
політичної культури Речі Посполитої.
Ключові слова: історія парламентаризму, сейм, житомирський сей-
мик, шляхта, податки, Київське воєводство, Річ Посполита, XVII ст.
|
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|