| Опис: |
Ця книга — яскравий зразок містичного світосприйняття. Людям, котрі, подібно мені, сповідують раціоналістичні погляди, містика здається нісенітницею. Оцифровуючи цю книгу, я вичитую текст, щоб видалити помилки OCR, і мені, чесно кажучи, вже набрид цей текст. Якби не треба було завершити вичитку, вже давно кинув би читати. Втримує лише те, що мої уподобання не повинні вплинути на результат моєї праці. Бальзак писав не для мене, а для всіх людей з різними поглядами.
В противагу цьому, почитайте неперевершений зразок раціоналізму — книгу Карла Поппера "Відкрите суспільство та його вороги", український переклад на Чтиві за адресою http://chtyvo.org.ua/authors/Popper_Karl/Vidkryte_suspilstvo_ta_ioho_vorohy.epub. Це одна з небагатьох серйьозних книг по філософії, яку можна читати, не маючи спеціальної підготовки в галузі математичної логіки і в якій чисто раціональними засобами висвітлюються світоглядні питання, такі як "В чому сенс життя?".
На Чтиві є ще одна містична книга Бальзака "Серафіта" — така ж нісенітниця. Я оцифрував для Чтива вже 31 книгу Бальзака, тому вважаю, що достатньо засвідчив своє захоплення цим видатним письменником. Він справедливо називав себе секретарем французького суспільства, він створив грандіозну панораму тогочасної Франції — "Людську комедію", яка стала неперевершеним, унікальним явищем у всій світовій літературі. Але за межами цієї ролі — повний провал, як філософ він — нуль (власне, філософом його ніхто всерйоз і не вважає). В ньому, як в його куртизанках, дивним чином співіснують "велич і злиденність", отаке химерне явище.
Втім, містика, мабуть, може мати деякий сенс. Раціоналізм настійливо вимагає строгості думки, доказовості теорії, обгрунтованості поглядів, а все це неминуче обмежує політ фантазії. Правда, у вищезгаданій книзі Карл Поппер вважає, що саме раціоналізм є джерелом і рушієм фантазії, але, хто зна... Може саме тому "Людську комедію" створив не раціоналіст, а ірраціоналіст і містик. Хоча мені здається, що Бальзака все таки треба зарахувати до раціоналістів, бо надто логічні й матеріалістичні його інші твори, а ці декілька містичних творів різко контрастують з іншими, їх ніби не він писав. Може це такий собі витончений жарт, чи тимчасове запаморочення? Чи просто різні жанри. Пишучи про суспільство, він матеріаліст і раціоналіст (часом аж надто цинічний), а коли намагається створити філософську систему, уява його блукає в безмежжі хаосу, звідси й безглуздий результат (хай вибачать прихильники містицизму, я не хочу нікого образити).
aetes,
цифрувальник
|
