|
| Написано: |
2016 року |
|
| Розділ: |
Публіцистика |
|
| Твір додано: |
15.07.2025 |
|
| Твір змінено: |
16.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Дві непересічні особистості, дві самобутні постаті, яких Доля звела разом і які пліч-о-пліч торували шлях у житті. Він – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Анатолій Васильович Яртись. Вона – заслужений вчитель України Валентина Михайлівна Яртись (Черненко). Що ми знаємо і чого не знаємо про них? Як переплелися їхні дороги з дорогами інших людей і вплинули на їхні долі?
Про це розкажуть сторінки запропонованої книги. І хоча інколи від них віє смутком, але той смуток – лагідний, окрилений, оповитий щирою любов’ю і до людей, і до своєї праці, й до рідної землі.
Для науковців, студентів, учителів, учнів і всіх, хто цікавиться постатями, котрі зробили свій внесок у розвиток Львівщини, її науки й освіти. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЧАСТИНА ПЕРША. АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ЯРТИСЬ
Віднайти в собі людину (Володимир Мельник)
Основні віхи життєвого шляху (з розповідей і спогадів А.В.Яртися, його рідних, друзів та колег)
Представник видатної плеяди викладачів (Андрій Пашук)
Шляхами порозуміння (Ольга Сінькевич)
Мій вірний друг (Микола Крикун)
П’ятдесят років плідної праці: Анатолій Васильович, яким я його знаю (Людмила Пітусь)
Рівняйтеся на вченого (Борис Тищик)
Запорука глибокої поваги (Ганна Світа)
Він завжди навіює добру енергетику (Марія Кашуба)
Правники пишаються професором (Андрій Бойко)
“Життя прожити – не поле перейти” (Тетяна Ярошенко, Наталія Черниш)
Свої вчинки звіряю за вчителем (Валерій Стеценко)
Добро добром озоветься (Ольга Ліщинська, Наталя Король, Оксана Дарморіз)
“Мозаїка” – без “хмаринки” (Андрій Васьків)
“Та час в душі не вичерпав снаги” (Микола Крикун, Борис Сидоренко, Богдан Городиський, Віра Погорєлова, Жанна Тараканова, Микола Фаст, Степан Струк)
На чолі роду (Анатолій Яртись)
Чекала дня (із віршів) (Марта Юркевич)
З любов’ю до історії української культури (студенти)
У дружній атмосфері (студенти)
“Ви – найкращий!”(студенти)
Зі щирими словами (студенти)
ЧАСТИНА ДРУГА. ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА ЯРТИСЬ
Прекрасної душі політ (Анатолій Яртись)
Покликання, або “хімія – чудесна гра формул і барв матерії” (з досвіду роботи)
“І минулі і прийдешні дні, мов сходи ті, що я по них ступаю” (Володимир Яртись)
Не буде іншої такої (Ганна Сахарута)
Спомини минулих днів (Олег Гірний)
На них тримається світ (Петро Крупник)
“Учителем школа стоїть” (Лілія Василечко)
Дякую долі за Людину і Наставника (Ірина Пуцан)
Взяла за руку і повела (Любов Дольнікова)
З жадобою до життя (Надія Дмитрик, Наталка Риплянська)
Такою і залишиться Валя (Ольга Нарепеха)
Промінь світла і добра (Лідія Крупник)
Пам’ять нашого серця: шануємо любимо (внуки Володя та Сергій)
"Візитна картка", яку дала Вчителька (Юрій Проць)
На теренах долі (Віталій Печарський)
The Teacher. Єдина та неповторна (Петро Завалій)
“Вчителько моя, зоре світова” (Ігор Завалій)
Валентина Михайлівна і хімічний факультет (Ярослав Каличак, Теодозія Врублевська)
І нашому роду нема переводу (Андрій Яртись)
Зерна благодаті (Діана Карпин)
|
|
|
