| Опис: |
Історія української культури: у п’яти томах. Т. 5. Кн. 1. Українська культура ХХ – початку ХХІ століть / гол. ред. М.Г.Жулинський. – Київ: "Наукова думка", 2011. – 864 с.: ил. – ISBN 978-966-00-0874-0
Часовий відрізок, розглядуваний у завершальному томі п’ятитомної “Історії української культури”, охоплює період XX – початку XXI ст. Том виходить у трьох книгах. Книги перша і друга містять історичний нарис етапів розвитку української культури від початку XX ст. до сьогодення, а також огляд змінюваного протягом десятиліть стану української мови, вагомих надбань національного мистецтва та архітектури. У книзі третій представлено культурологічний аспект поступу у галузях соціогуманітарних, точних та технічних наук, зроблена спроба з’ясувати загальнокультурне значення національних наукових відкриттів та технічно-цивілізаційних здобутків. Значну частину книги третьої присвячено питанням збереження, відтворення, функціонування й збагачення культурних феноменів та структур. Книги багато ілюстровані.
Дослідження драматичних процесів, що відбувалися упродовж XX ст. у багатьох культурних сферах та в українській культурі в цілому, а також панорамний огляд стану культури доби незалежності України підсумовують її багатовікову історію, окреслену у книгах попередніх томів, переконливо засвідчують значущість української культури у світовому культурному розвитку.
Для широкого кола шанувальників української культури. |
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Передмова (М.Г. Жулинський) 5
Розділ 1. ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У XX – НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ 21
1.1. Українська культура на переломі епох (кінець XIX ст. – 1920) (М.П. Бондар) 23
Новий етап в українському духовному й культурному житті (23). Населення. Економічне й політичне становище України (24). Новий етап національного самоусвідомлення (31). Напередодні й під час революції 1905–1907 років (33). Освіта, преса, заклади збереження культури (40). Наука і техніка (48). Філософія та гуманітарні науки (50). Розвиток мистецтв (53). Музика і театр (58). Архітектура, образотворче мистецтво, художня література (65). Україна у Першій світовій війні (93). Українська національна революція. Роки 1917–1920-й (96).
1.2. “Український ренесанс” 20-х років: пореволюційне національно-культурне піднесення, його суперечності й трагічний обрив (А.М. Новиченко) 113
У полум’ї революційної боротьби (113). Суперечливі кроки культурної політики більшовиків (123). Літературно-мистецьке життя (133). Науковий поступ періоду “ренесансу” (139). Духовність у протиборстві з ідеологією (144). За межами радянської України (149).
1.3. Українська культура під гнітом тоталітаризму (1930–1955 рр.) (М.В. Попович) 159
1.4. Од “відлиги” до незалежності. (Українська культура в 1953–1990 рр.) (І.М. Дзюба) 202
Початок хрущовської “відлиги” (204). Кінець хрущовської “відлиги” (219). Епоха “перебудови” (226).
1.5. Культура в незалежній Україні (І.М. Дзюба) 232
Розділ 2. МОВА (Б.М. Ажнюк, Л.Т. Масенко) 257
Мовне питання на зламі століть. Східна Україна (259). Українська мова у Західній Україні. Початок століття (261). Упорядкування загальнонаціонального стандарту української мови (264). Післяжовтневий період. Процес українізації (265). Розвиток української лексикографії у перші роки радянської влади (268). Створення загальноукраїнського правописного кодексу. “Скрипниківський” правопис (270). Зміна курсу мовної політики радянської влади. Початок русифікації (271). Доба хрущовської “відлиги” (278). Брежнєвське правління. Процес “зближення націй” (281). Мовна ситуація в сучасній Україні (286). Інновації в системі мови та тенденції її розвитку (290). Українська мова в Новому Світі (296). Державний статус української мови (301).
Розділ 3. ФОЛЬКЛОР (Н.С. Шумада) 305
3.1. Фольклор першої третини XX ст. 307
Творчість Січових стрільців (309). Народні пісні та частушки (313). Фольклор Західної України (317). Фольклор національних меншин України (320).
3.2. Народна творчість періоду Другої світової війни 322
3.3. Народна творчість післявоєнного часу 325
Казка (325). Перекази та легенди (328). Оповідання, анекдоти (329). Думи (329). Історичні пісні (330). Балада (332). Пісні-хроніки (336). Обрядова лірика (339). Весільні пісні (342). Родинно-побутові та соціально-побутові ліричні пісні (344). Коломийки (348).
3.4. Взаємодія фольклорної і нефольклорної культури на сучасному етапі 351
Розділ 4. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО 355
4.1. Течії, види, жанри в історичному контексті (Д.О. Горбачов, О.С. Найден) 359
4.1.1. Народницький реалізм за доби постімпресіонізму 359
4.1.2. Постімпресіонізм 373
4.1.3. Модерн (сецесія, югендстиль) 383
4.1.4. Примітив–примітивізм–авангард 400
4.1.5. Офіційне й неофіційне мистецтво доби тоталітаризму 470
4.1.6. На захід від радянської України 486
4.1.7. У полоні офіційної безконфліктності 489
4.1.8. Шістдесятництво та доба постмодернізму 493
4.1.9. Останнє двадцятиріччя XX ст. 501
4.2. Скульптура (Л.О. Лисенко) 508
Розділ 5. ТРАДИЦІЙНЕ ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ (М.Р. Селівачов) 527
5.1. Історико-соціальний контекст. Особливості розвитку. Етапи суспільного осмислення 529
5.2. Архітектурний декор 536
5.3. Стінописи, розписи на склі, папері, деревині; писанки, витинанки 546
Петриківка (550). Писанки (557). Витинанки (559).
5.4. Художній текстиль: вишивання, ткацтво, килимарство 563
Вишивка (563). Складні взаємозв’язки з народною традицією державних вишивальних фабрик (569). Народне ткацтво (585). Фабричне виробництво тканин (590). Народне килимарство (591). Фабричні килими (592).
5.5. Кераміка і скло 596
Народна кераміка (596). Керамічні навчальні заклади та фабричні осередки (601). Народна майоліка (603). Скло (607).
5.6. Деревообробництво 608
Меблярство (608). Самодіяльне різьбярство східних областей (621). Дерев’яна скульптура західноукраїнських майстрів (622). Інситний напрям у різьбярстві (623). Дерево у скульптурі професіоналів кінця XX – початку XXI ст. (623).
5.7. Головні підсумки історії декоративного мистецтва та становлення дизайну в XX – на початку XXI ст. 624
Розділ 6. АРХІТЕКТУРА (С.К. Кілессо) 629
6.1. Містобудівні теорії і розвиток архітектури XX століття 631
6.2. Архітектура порубіжжя XIX і XX століть 634
6.2.1. Основні засади розвитку архітектури 634
6.2.2. Містобудування 635
6.2.3. Архітектура промислових споруд 638
6.2.4. Архітектура житла 639
6.2.5. Громадські споруди 642
6.2.6. Стилі та естетична виразність архітектури 644
Історизм та еклектизм (645). Неоренесанс (645). Неокласицизм (646). Неоготика (648). Неороманський стиль (648). Необароко (648). Неомавританський стиль (649). Російський, або російсько-візантійський, стиль (649). Український стиль (неоукраїнський, український модерн) (650). Неоросійський стиль (651). Модерн і раціоналізм в Україні (652).
6.2.7. Охорона і реставрація пам’яток архітектури 656
6.3. Архітектура 20 – початку 30-х років 657
6.3.1. Загальна характеристика періоду 657
6.3.2. Містобудування 659
6.3.3. Архітектура промислових споруд 664
6.3.4. Архітектура житла 666
6.3.5. Громадські споруди 669
Новий тип громадських споруд (669). Клуби і палаци культури (670). Культові споруди (674). Школи та дошкільні заклади (674). Вищі навчальні заклади (675). Лікувальні та оздоровчі заклади (675). Транспортні споруди (676). Адміністративні споруди (677). Театри (678).
6.3.6. Охорона і реставрація пам’яток архітектури 679
6.4. Архітектура 30-х років 680
6.4.1. Основні тенденції розвитку 680
6.4.2. Містобудування 681
6.4.3. Промислова архітектура 687
6.4.4. Житлові будинки 689
6.4.5. Громадські споруди 691
Дошкільні дитячі заклади (691). Школи та інші навчальні заклади (691). Культові споруди (693). Клуби та палаци культури (693). Розробка проектів медико-санітарних і лікувально-оздоровчих закладів (694). Торговельні заклади (695). Спортивні споруди (697). Кінотеатри і театри (697). Музеї (699). Адміністративні споруди (701).
6.4.6. Охорона і реставрація пам’яток архітектури 705
6.5. Архітектура 1945–1955 років 706
6.5.1. Загальна характеристика розвитку 706
6.5.2. Забудова населених пунктів 707
6.5.3. Промислова архітектура 715
Електростанції (716). Підприємства (716).
6.5.4. Архітектура житлових будинків 717
6.5.5. Архітектура громадських споруд 720
Дошкільні установи та школи (720). Кінотеатри (722). Клуби і палаци культури (726). Театри (727). Заклади торгівлі та громадського харчування (727). Лікувальні та санаторно-курортні заклади (728). Вокзали, аеропорти (730). Адміністративні будинки (731).
6.5.6. Архітектура села 731
6.5.7. Охорона і реставрація пам’яток архітектури 732
6.6. Архітектура 1955–1965 років 737
6.6.1. Загальна характеристика розвитку 737
6.6.2. Містобудування 738
6.6.3. Архітектура промислових споруд 739
6.6.4. Архітектура житла 741
6.6.5. Архітектура громадських споруд 743
Дошкільні заклади, школи, палаци піонерів і школярів (744). Лікувально-оздоровчі заклади (745). Готелі (745). Торговельні споруди (746). Спортивні споруди (747). Видовищні споруди (747). Вокзали (748). Адміністративні споруди (749).
6.6.6. Архітектура села 750
6.6.7. Охорона і реставрація пам’яток архітектури 751
6.7. Архітектура 1965–1990 років 753
6.7.1. Загальна характеристика розвитку 753
6.7.2. Містобудування 753
6.7.3. Архітектура промислових споруд 760
6.7.4. Архітектура житла 762
6.7.5. Архітектура громадських споруд 766
Масові громадські заклади (767). Кінотеатри (768). Торговельні заклади (768). Спортивні споруди (769). Лікувально-оздоровчі заклади (770). Палаци культури і багатофункціональні зали (771). Театри (773). Палаци одруження (775). Архітектура музейних комплексів (776). Транспортні споруди (777). Архітектура готелів (780).
6.7.6. Архітектура села 783
6.7.7. Охорона історичного середовища і реставрація пам’яток архітектури 786
6.8. Архітектура 1991–2010 років 788
6.8.1. Основи розвитку архітектури 788
6.8.2. Містобудування 789
6.8.3. Архітектура промислових споруд 794
6.8.4. Архітектура житла 796
6.8.5. Громадські споруди 799
6.8.6. Охорона і реставрація пам’яток архітектури 806
Бібліографія 813
Список скорочень 831
Іменний покажчик 832
|
