Історія української культури у 5 томах. Том 4. Книга 2. Українська культура другої половини ХІХ століття

Розділ 1. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА ТВОРЧІСТЬ (М.П. Бондар) 5
1.1. Становлення нової української літератури. Іван Котляревський 7
Іван Котляревський (9).
1.2. Літературний процес перших десятиріч XIX ст. Поетична творчість 16
Петро Гулак-Артемовський (24). Лев Боровиковський (29). Євген Гребінка (30). Маркіян Шашкевич (32). Микола Костомаров (34). Амвросій Метлинський (35).
1.3. Становлення прози у новій українській літературі 41
Микола Гоголь (42). Григорій Квітка-Основ’яненко (46).
1.4. Тарас Шевченко 50
1.5. Літературний процес 50–60-х років. Проза 66
Пантелеймон Куліш (73). Марко Вовчок (78). Анатолій Свидницький (84).
1.6. Поезія 50-70-х років 86
Леонід Глібов (89). Степан Руданський (90). Юрій Федькович (93).
1.7. Драматургія від початку століття до 70-х років 104
1.8. Літературно-критична, історико-літературна й естетична думка у XIX ст. 113
Михайло Драгоманов (121).
1.9. Проза 60–80-х років 129
Олександр Кониський (133). Іван Нечуй-Левицький (135). Панас Мирний (139).
1.10. Іван Франко 149
1.11. Література 80-90-х років 180
Борис Грінченко (188). Олена Пчілка (188). Осип Маковей (189). Михайло Коцюбинський (190). Ольга Кобилянська (191). Василь Стефаник (192). Михайло Старицький (194). Марко Кропивницький (195). Іван Карпенко-Карий (196). Яків Щоголів (200). Іван Манжура (201). Володимир Самійленко (201). Павло Грабовський (202). Олександр Козловський (203). Леся Українка (203).

Розділ 2. УКРАЇНСЬКА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА (М.П. Загайкевич) 207
Музика в театральній драматургії першої половини XIX ст. (210). Хорова музика (213). Розвиток музичного театру (217). С. Гулак-Артемовський та його опера “Запорожець за Дунаєм” (219). Музично-культурна ситуація у Наддніпрянській Україні та Галичині й на Буковині. Хоровий рух (222). Феномен українського музично-драматичного театру (232). Театр і пісенний побут. Пісня-романс (245). Микола Лисенко. Сподвижники національної композиторської школи (248). Петро Ніщинський (266). Петро Сокальський – композитор та музичний публіцист (267). Микола Аркас (271). Композитори Галичини й Буковини (272). Симфонічна творчість (280).

Розділ 3. УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР (Р.Я. Пилипчук) 285
3.1. Початки нового українського театру – професіонального й аматорського (перша половина XIX ст.) 287
Російські й польські професіональні трупи і палацово-поміщицькі театри на Лівобережній і Правобережній Україні (288). Російсько-українські та польсько-російсько-українські професіональні трупи. Українські вистави на сценах імператорських театрів у Москві та Петербурзі Виникнення українського професіонального театру (294). Аматорський театр на західноукраїнських землях (312).
3.2. На шляху до окремої української професіональної трупи (50-60-ті роки) 316
Український професіональний і аматорський театр у межах Російської імперії (316). Театр на західноукраїнських землях. Створення одномовного професіонального театру — Руського народного театру (337). Аматорський театр у Закарпатті (351).
3.3. Епоха адміністративної заборони, або під знаком Емського акта (70-ті роки) 352
Український професіональний і аматорський театр на східноукраїнських землях (352). Український професіональний театр на західноукраїнських землях (363).
3.4. Золота доба українського театру (80–90-ті роки) 369
Український театр у межах Російської імперії (369). Театр на західноукраїнських землях (413).

Розділ 4. АРХІТЕКТУРА І МІСТОБУДІВНА КУЛЬТУРА (В.І. Тимофієнко) 419
4.1. Архітектура першої третини XIX ст. Ампір 423
4.1.1. Передумови розвитку архітектури 423
4.1.2. Культові споруди 428
Православні церкви (428). Католицькі храми (434). Синагоги (434). Кенаси і мечеті (435). Монастирські комплекси (436).
4.1.3. Громадські споруди 438
Адміністративні будинки (438). Торговельні споруди (442). Поштові будинки (445). Споруди лікувальних закладів (446). Споруди навчальних закладів (447). Споруди культурно-освітніх закладів (454).
4.1.4. Житлові та виробничі будівлі 456
Особняки (456). Палаци (460). Багатоквартирні будинки (462). Готелі (464). Будинки ремісників і дрібних торгівців (465). Виробничі споруди (466). Виробничі комплекси (467).
4.1.5. Архітектура садиб 468
4.2. Містобудівна культура першої третини XIX ст. 477
4.2.1. Розвиток міст 477
Лівобережжя і Слобожанщина (477). Правобережжя і Західна Україна (482). Південна Україна (484).
4.2.2. Містобудівне мистецтво 488
Розпланувальні структури і системи (489). Громадські центри (490). Просторові й пластичні компоненти (499). Міський благоустрій (500). Панорами і силуети (502).
4.3. Архітектура середини і другої половини XIX ст. Стилізація та еклектика 503
4.3.1. Передумови розвитку архітектури 504
4.3.2. Культові споруди 513
Православні церкви (514). Католицькі храми (524). Синагоги (529). Мечеті (532). Подвір’я (533). Культові комплекси (533).
4.3.3. Споруди культурно-освітніх закладів 535
Клубні будівлі (535). Бібліотеки (539). Музеї (540). Театри (544). Народні будинки (аудиторії) (546).
4.3.4. Адміністративні, фінансово-кредитні та торговельні споруди 547
Адміністративні споруди (547). Споруди фінансово-кредитних установ (553). Біржі (557). Торговельні споруди (560).
4.3.5. Споруди засобів зв’язку, лікувальних та навчальних закладів 562
Споруди засобів зв’язку (562). Споруди лікувальних закладів (564). Лікарняні комплекси (567). Споруди навчальних закладів (570). Навчальні комплекси (576).
4.3.6. Житлові будинки та комплекси 579
Особняки (581). Міські палаци (585). Заміські палаци (588). Багатоквартирні будинки (595). Готелі (599). Будівлі для тимчасового проживання (602). Житлові комплекси (603).
4.3.7. Виробничі споруди і комплекси 604
4.4. Містобудівна культура середини і другої половини XIX ст. 608
4.4.1. Процеси урбанізації 608
Містотворна база (608). Демографія (611). Типи міст (612). Розпланувальні структури та композиційні системи (613).
4.4.2. Містобудівна культура 616
Громадські центри (616). Ансамблі (617). Компоненти міського організму (619). Монументи (626). Благоустрій міст (628). Архітектурні образи міст, їх панорами та силуети (630).

Розділ 5. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО (В.В. Рубан) 633
5.1. Живопис першої половини XIX ст. 635
Українська художня культура на зламі XVIII–XIX ст. (635). Національна традиція і процеси диференціації художньої культури в кінці XVIII – на початку XIX ст. (637). Процеси міграції творчого потенціалу за межі України (647). Особливості художнього процесу перших десятиріч XIX ст. (649). Трансформація художньої системи на початку століття (651). Роль Д.Левицького і В.Боровиковського в історії вітчизняної культури (654). Академічна система і творчість мандрівних малярів, аматорів та художників-кріпаків (667). Портретний жанр у становленні української школи живопису (686). Стихійний реалізм як характерна риса українського живопису (693). Національна традиція і романтизм. Народний образ у В. Тропініна (696). Класицистичні й сентименталістські ремінісценції. Творчість іноземних художників (701). Провідні жанри й стилі в художній діяльності західноукраїнських митців (708). Вихованці мистецьких академій на викладацьких посадах. Поширення ідеалізуючих тенденцій академізму (733). Постромантизм і тенденції бідермаєру в живописі другої третини століття (752). Пейзаж. Романтизація образу природи і цикли документально-панорамних зображень (759). Монументально-декоративне мистецтво і релігійний живопис (765). Від романтизму до реалізму. Творчість Т.Шевченка (774).
5.2. Живопис другої половини XIX ст. 789
Функціонування жанрової структури і розвиток реалістичних тенденцій (789). Передвижники. Значення їх діяльності в утвердженні демократичних засад мистецтва (792). Консерватизм передвижництва і гальмування процесів творчих шукань (794). Станковий живопис і формування національної мистецької школи. Діяльність рисувальних шкіл (795). Протистояння академізму і реалізму (796). Побутовий живопис (798). Творчість західноукраїнських художників (851). Трансформації жанрової системи і розвиток іманентних засобів живопису. Пленеризм і впливи імпресіонізму. Творчість художників нової генерації (866). Пейзажний живопис (880). Впливи модерну та символізація живопису. Взаємодія жанрів і тенденції декоративізму (897). Портретний жанр на повороті XIX–XX ст. Вплив народної культури і пошуки нових стилістичних прийомів (910). Портрет у творчості західноукраїнських художників (942). Історичний та релігійний живопис (958). Історична тема у творчості західноукраїнських майстрів (981). Монументальне мистецтво і релігійний живопис (990).
5.3. Графіка першої половини XIX ст. 1017
Рисунок і гравюра (1017). Діяльність українських друкарень на початку століття (1020). Класицизм і поява перших світських видань (1021). Гравюра у творчості професійних митців і аматорів (1021). Значення діяльності літографських майстерень для розвитку графіки (1023). Розвиток графічних технік і творчість західноукраїнських майстрів (1025). Романтизація пейзажу і утвердження графіки як самостійного виду творчості (1029). Історична тема у творах українських та іноземних митців (1035). Творчість Т.Шевченка-графіка (1036).
5.4. Графіка другої половини XIX ст. 1050
Книжкова і станкова графіка середини століття (1050). Усталення реалізму в станковій графіці та ремінісценції академізму в книжковій ілюстрації (1055). Збагачення жанрової структури графічного мистецтва. Творчість вихованців Петербурзької Академії (1058). Рисувальні школи і розвиток графіки (1061). Історичні та етнографічні мотиви. Впливи народного мистецтва на образну стилістику графіки (1063). Пейзажний жанр у доробку провідних майстрів (1065). Сатирична графіка (1066). Національні традиції у книжковій та станковій графіці порубіжної доби (1068). Впливи символізму та модерну на творчість графіків (1071). Графічна творчість західноукраїнських художників (1083).
5.5. Скульптура першої половини XIX ст. 1086
Традиції XVIII ст. і класицизм у процесі еволюції скульптури (1086). Жанрова структура і нові види скульптури (1087). Монументальна скульптура (1089). Тенденції знеособлення національної традиції в монументальній скульптурі (1091). Творчість І. Мартоса й утвердження класицизму в монументальній скульптурі (1093). Творчість інонаціональних майстрів в українському художньому процесі (1097). Творчість народних майстрів (1098). Монументально-декоративна скульптура (1099). Традиції бароко і класицизму. Значення львівського осередку в розвитку західноукраїнської скульптури (1101).
5.6. Скульптура другої половини XIX ст. 1111
Зміцнення реалістичних тенденцій і ремінісценції академізму в скульптурі середини століття (1111). Процес становлення національної школи пластики і впливи офіційного мистецтва в монументальній скульптурі (1114). Передвижницькі концепції і національні мотиви у творчості Л. Позена (1116). Провідні майстри жанрової і монументальної скульптури (1119). Основні тенденції декоративної пластики (1122). Портрети і пам’ятники у творчості скульпторів на повороті XIX–XX ст. (1124). Історична тема і шукання національного образу в скульптурі порубіжної доби (1125). Декоративна скульптура і жанр анімалістики в кінці століття (1131). Монументально-декоративна та станкова пластика у творчості західноукраїнських майстрів (1137). Творчість майстрів нової генерації (1144).

Розділ 6. НАРОДНЕ ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО. ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ (М.Р. Селівачов) 1153
6.1. Європейський контекст, етносоціальна специфіка, регіональні відмінності 1155
6.2. Візерункове ткання 1164
6.3. Килимарство 1172
6.4. Вишивання 1179
6.5. Гончарство і склоробство 1189
6.6. Деревообробка 1197
6.7. Лозоплетіння 1212
6.8. Декоративне малювання 1217
6.9. Писанкарство 1222
6.10. Значення народного мистецтва у формуванні національної культури 1226

Післямова (Г.А. Скрипник) 1232
Бібліографія (укладачі О.П. Остапенко, Н.С. Стішова) 1242
Список скорочень 1265
Іменний покажчик (укладачі О.О. Васнянович, А.В. Войтюк, Т.Б. Миколайчук, О.П. Остапенко, Н.С. Стішова) 1266