| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Передмова (В.А. Смолій) 5
Розділ 1. УМОВИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ 11
1.1. Суспільно-політична ситуація в Україні у другій половині XVII – XVIII ст. (В.А. Смолій) 13
Україна в роки Національно-визвольної війни. Становлення незалежної держави (13). Прийняття протекції Російської держави. Посилення конфронтаційних настроїв у суспільстві (16). Україна в умовах громадянської війни. Боротьба за відновлення державної незалежності (18). Політичний розвиток українських земель у другій половині 70–80-х рр. XVII ст. (19). Україна в першій чверті XVIII ст. (22). Інкорпораційна політика російського уряду в 30–80-х рр. XVIII ст. (23). Політичний розвиток Правобережної України у XVIII ст. (25). Заселення та господарський розвиток Південної України (26). Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії (27).
1.2. Тенденції розвитку суспільної свідомості (В.Μ. Матях) 28
Національно-визвольна війна як чинник формування суспільної свідомості (28). Розвиток суспільної свідомості в останній чверті XVII – XVIII ст. (38).
1.3. Християнські засади національної культури (А.Μ. Колодний) 43
Українське православ’я як культурно-історичний феномен (43). Уніатська церква в духовному житті українства (50). Східний український обряд (52). Колиска української богословської думки (56). Використання духовного потенціалу “Київської школи” Російською державою (60). Християнськість українця (62).
1.4. Феномен українського бароко (С.Б. Кримський) 67
Усталення специфічних рис українського бароко (67). Феномен барокової свідомості (71). Розуміння мистецтва (74). Цивілізаційний контекст (76). Місце людини у світоглядній системі бароко (77). Героїко-патріотична тема в бароковій культурі (81). Посилення виражальних засобів (84). Парадигма театральності (87). Просвітницька тенденція (88). Розуміння сущого (90). Система барокової символіки (91).
1.5. Філософське підґрунтя української духовності (Я.Μ. Стратій) 93
Становлення філософії як науки (93). Творче переосмислення західноєвропейських ідей та розробка нових філософських концепцій (97). Ранньопросвітницькі ідеї в українських філософських вченнях (101).
Розділ 2. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА І ПОЛІТИКО-ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ 105
2.1. Засади політичних систем та інституційні моделі Гетьманщини, Запорозької Січі, Слобожанщини та Правобережної України (В.М. Горобець) 107
Політичний устрій та модель взаємодії державних інституцій Гетьманщини (108). Генеральна рада (110). Старшин-
1240
Зміст
ська рада (115). Інститут гетьманства (120). Генеральна старшина (124). Центральні органи виконавчої та судової влади (131). Місцеві органи влади (132). Особливості функціонування політичної системи Запорозької Січі (134). Козацький устрій Слобожанщини (142). Політичний устрій Правобережної України (145).
2.2. Українська державна ідея (В.С. Степанков) 150
Козацький сепаратизм напередодні Національно-визвольної війни (150). Формування програми політичної автономії у складі Речі Посполитої (153). Розробка Б. Хмельницьким засад державної ідеї. Зародження ідеї українського монархізму (156). Утвердження республіканської форми правління й поліцентризму політичної влади. Повернення до програми автономії (165). Відродження визначальних принципів державної ідеї. Утвердження у свідомості еліти понять “Україна” і “український народ” (170). Боротьба за національну незалежність у 1676–1709 рр. (173). Програма П.Орлика. Згасання ідеї автономізму (175). Державна ідея у літописах, історичних і літературних творах (177). Державна ідея у свідомості населення Правобережної України (178). Боротьба за збереження автономії Гетьманщини (180).
2.3. Соціальні ідеали та принципи соціальної політики і поведінки (В.А. Смолій) 183
Поява нових соціальних орієнтацій у роки Національно-визвольної війни. Закладання фундаментальних основ соціальної політики (183). Зміна уявлень щодо принципів формування соціальної лінії поведінки (185). Поляризація соціальних сил суспільства (186). Соціальні наслідки реформ російського уряду 60–80-х рр. XVIII ст. (190). Особливості соціального розвитку на Правобережній Україні та західноукраїнських землях (193).
2.4. Правова культура 196
Суспільна значущість і етична цінність права (196). Місце звичаїв у судочинстві (200). Чинність Литовських Статутів, магдебурзького права та юридичних норм Польщі (207). Поширення російського права і законодавча діяльність національних органів влади (216). “Права, по которым судится малороссийский народ” – визначна пам’ятка суспільної та правової думки України. О.І. Гуржій (220). Самобутність правової культури на західноукраїнських землях. Ю.Г. Гошко, А.О. Гурбик (225).
2.5. Міське самоврядування та самоврядні засади сільських громад (А.О. Гурбик) 239
Українське місто другої половини XVII – XVIII ст. (239). Організаційні засади міського самоврядування (242). Процедура виборів і присяги (244). Повноваження магістратів та міських урядників (248). Магістрати та цехове самоврядування (252). Самоврядування іноетнічних громад (254). Міське самоврядування та органи державної влади (257). Сільське самоврядування (260).
2.6. Культура дипломатичних відносин (Т.В. Чухліб) 264
Міжнародна ситуація в Центрально-Східній Європі у середині XVII – XVIII ст. (264). Організація дипломатичної служби Української держави. Інститути управління дипломатією (265). Визначні українські дипломати (270). Культура посольської служби. Дипломатичний етикет. Українські представництва за кордоном (271). Україна в дипломатії та міждержавних переговорах Польщі, Росії й Туреччини (275). Дипломатична практика гетьманських урядів України: наступники Б. Хмельницького (284).
2.7. Воєнне мистецтво (Т.В. Чухліб) 293
Культура військового будівництва (293). Мистецтво ведення бою: теорія і практика (299). Організація та устрій військових утворень Гетьманщини й Запорозької Січі
(305). Піхота (305). Кіннота (306). Артилерія (307). Флот (308). Військове керівництво і стратифікація рангів (308). Кримсько-татарське військо (309). Розвідувально-сторожова та оборонна системи (310). Фортифікаційні споруди (312). Озброєння та спорядження українського війська (313). Військовий одяг (314).
Розділ 3. СУБКУЛЬТУРИ СОЦІАЛЬНИХ ВЕРСТВ І ПРОШАРКІВ 317
3.1. Політична еліта (О.К. Струкевич) 319
Автономізм становий та політичний (319). Міцність влади (326). Суверенність (328). Соборність (331). Монархізм (332). Договірність (335). Добровільність (338). Конституціоналізм (340). Республіканізм (343). Політико-культурні норми (347). Сконсолідованість (351). Прийняття політичних рішень (353).
3.2. Духовенство (В.М. Ричка, К.І. Салій) 359
Історична свідомість (359). Політичні орієнтації (361). Роль українського духовенства у культурно-релігійному і політичному житті Російської держави (369).
3.3. Військові канцеляристи (П.М.Сас) 371
Інституційні засади субкультури військових канцеляристів (371). Межі компетенції. Освіта (374). Шляхи та умови формування політичної і соціокультурної ідентичності (375). Політичні орієнтації й свідомість (380). Засади станової елітарної свідомості й система цінностей (385). Література військових канцеляристів (389).
3.4. Козаки (П.М. Сас) 392
Соціально-політичні засади козацького стану (392). Політична і соціокультурна роль козацької ради (396). Козацька спільнота Запорозької Січі (400). Система цінностей козацтва: становий і надстановий аспекти (401). Козацький чинник у контексті процесів націєстановлення (408).
3.5. Селяни (О.І. Гуржій) 412
Переддень Національно-визвольної війни і Хмельниччина в сприйнятті селян (412). Селянський світогляд у другій половині XVII – XVIII ст. (416).
3.6. Міщани (О.І. Гуржій) 421
Формування світогляду міщан у період Хмельниччини (421). Міщанство в другій половині XVIII ст. (426).
Розділ 4. ОСВІТА. ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА 429
4.1. Організація навчально-виховного процесу. Педагогічна думка (Ю.О. Тимошенко) 431
Тенденції розвитку українського шкільництва (431). Організація навчально-виховного процесу (432). Педагогічна література (434). Педагогічна думка другої половини XVIII ст. (435). Педагогічні кадри та розвиток педагогічної думки у XVIII ст. (441).
4.2. Початкова освіта 443
Парафіяльні школи на Лівобережній, Слобідській та Правобережній Україні. О.Μ. Дзюба (443). Жіноча освіта в Гетьманщині (447). Виховання козацької молоді. Ю.О. Тимошенко (449). Василіанські та піарські школи (450). Шкільні реформи кінця XVIII ст. О.Μ. Дзюба (452). Початкова освіта на західноукраїнських землях. Ю.О. Тимошенко (454).
4.3. Середня та вища освіта 460
Відкриття спеціальних навчальних закладів у Гетьманщині. Ю.О. Тимошенко (460).
Канцелярський курінь. Б.В. Черкас (463). Православні колегіуми. В.В. Станіславський (464). Єзуїтські навчальні заклади. В.А. Кіку (471). Львівський університет (479). Проекти заснування університетів у Гетьманщині. В.В. Станіславський (481).
4.4. Києво-Могилянська академія 482
Культурно-освітній та науковий центр європейського масштабу. В.В. Нічик (482). Структура академії та організація навчального процесу. В.В. Станіславський (506).
4.5. Навчання української молоді за кордоном (О.Μ. Дзюба) 522
Розділ 5. ГУМАНІТАРНІ НАУКОВІ ЗНАННЯ 535
5.1. Історична думка (П.М. Сас) 537
Літописний стиль (538). Історичні твори традиціоналістської (літописної) методології (540). Проміжний жанр (між історичним повістярством і літописом) та риторично-фактографічний напрям (545). Літопис Самовидця (545). Літопис Григорія Грабянки (549). Літопис Самійла Величка (551). Компілятивний метод (564). Історія як обґрунтовуючий метод. Прагматично-об’єктивістський стиль (571).
5.2. Філософія Києво-Могилянської академії (Я.Μ. Стратій) 575
Основні представники філософської думки другої половини XVII – XVIII ст. та їхні наукові концепції (575). Бог – Світ – Людина (584). Проблема пізнання (597). Людина і суспільство (соціально-політичні ідеї) (605).
5.3. Філософія Григорія Сковороди і просвітницька філософія в Україні другої половини XVIII ст. (В.С. Горський) 611
Філософська система Григорія Сковороди (611). Основні концепції філософії українського Просвітництва (617). Філософські погляди масонів (623).
5.4. Етика (А.Μ. Довга) 624
5.5. Естетика (А.Μ. Довга) 635
Визначення та класифікація мистецтва (635). Мета мистецтва (639). Вчення про стилі (640). Уявлення про досконале (642). Художній вимисел (644). Оригінальність та дотепність (645). Емоційний вплив мистецтва (648). Супутні естетичні поняття (649).
5.6. Риторика і поетика (В.Д. Литвинов) 652
5.7. Українське мовознавство (В.В. Німчук) 669
Лексикографія (669). Граматична думка (681). Українські мовознавці в Росії (684).
Розділ 6. ПРИРОДНИЧІ І ТЕХНІЧНІ ЗНАННЯ 687
6.1. Фізико-математичні знання 689
Викладання математичних знань в українських школах (689). Математичні курси в програмах вищих навчальних закладів. Т.М. Виврот (689). Фізико-математичні знання у філософських курсах Києво-Могилянської академії (692). Застосування фізико-математичних знань на практиці. Виділення фізики і математики в самостійні дисципліни. Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева (698).
6.2. Техніка і технічні знання (В.В. Кислов) 703
Поява нових виробничих технологій (703). Розширення мережі промислових підприємств (705). Викладання технічних знань у Києво-Могилянській академії. Технічна освіта в Україні (706).
6.3. Астрономічні знання (І.Д. Зосимович) 709
Перший конспект лекцій з астрономії. Основи астрономічних знань у філософських курсах Києво-Могилянського колегіуму (709). Виклад астрономії в працях Ф. Прокоповича (710). Курс з астрономії І. Фальковського (711).
6.4. Географічні знання та географічні експедиції (Г.Г. Костюк) 712
Джерела географічних відомостей про українські землі (712). Розгортання географічних досліджень (712). Перший науковий опис Криму (717). Географічні експедиції в Україну, організовані Петербурзькою академією наук (718).
6.5. Хіміко-біологічні знання 719
Потреби в товарах хімічного виробництва в мануфактурній промисловості (719). Хімія в аптечному виробництві. Л.В. Кощій (722). Започаткування наукового вивчення флори та фауни. Удосконалення методів дослідження (723). Накопичення біологічних знань прикладного характеру (724). Розвиток ветеринарних знань. Г.Г. Костюк (726).
6.6. Медицина (С.П. Руда) 726
Медична рукописна література XVII–XVIII ст. (726). Розвиток практичної медицини (728). Запровадження системи державних медичних закладів (733). Академічна система медичної освіти в Західній Україні (735). Розвиток військової медицини (736). Внесок українських медиків у розвиток медицини в Російській імперії (737). Аптечна справа. Удосконалення медичного обслуговування населення (739).
Розділ 7. КНИГОДРУКУВАННЯ І КНИГОРОЗПОВСЮДЖЕННЯ 741
7.1. Видавничі осередки і друкарні (Я.Д. Ісаєвич) 743
Лавра як головний видавничий осередок другої половини XVII – початку XVIII ст. (745). Новгород-Сіверська друкарня (750). Відновлення друкарства в Чернігові (753). Початок репресій (757). Київське і чернігівське книговидання під контролем цензури (762). Українські видавці у Львові: братство і Μ. Сльозка (769). Монастирське друкарство Правобережжя: Унів і Почаїв (777). Польські, російські, німецькі та єврейські друкарні (783).
7.2. Репертуар видань та їх оформлення (Я.Д. Ісаєвич) 791
Біблія і літературні видання (791). Освіта, філологія, природничі знання (797). Літературні твори (801). Календарі, довідники, преса (810).
7.3. Бібліотеки України (О.Μ. Дзюба, В.Я. Фрис) 814
Монастирські бібліотеки (814). Бібліотеки навчальних закладів (821). Приватні бібліотеки (825).
Розділ 8. АРХІТЕКТУРА, ОБРАЗОТВОРЧЕ ТА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО (В.С. Александрович) 833
8.1. Архітектура 835
8.2. Скульптура 855
8.3. Малярство 874
8.4. Графіка 910
8.5. Декоративно-ужиткове мистецтво 925
Розділ 9. ЛІТЕРАТУРА, МУЗИКА, ТЕАТР 943
9.1. Українська література (О.В. Мишанич) 945
Загальні тенденції розвитку літературного процесу (945). Мемуарно-історична проза (950). Полемічна, ораторсько-учительна, агіографічна і паломницька проза (961). Драматургія (966). Поезія (968). Літературна творчість Григорія Сковороди (978).
9.2. Музична культура в Україні (Л.П. Карній) 980
Народна музична творчість (980). Музика в міському середовищі, у козацьких, магнатських та інших осередках (984). Музична освіта (987). Канти (988). Розвиток церковної музики (989). Посібники з теорії музики (995). Церковна музика другої половини XVIII ст. (995). Музика в шкільному театрі та вертепі (1001). Звернення українських композиторів до оперного жанру (1003). Інструментальні твори (1005).
9.3. Театр в Україні (Р.Я. Пилипчук) 1006
Декламації і діалоги (1007). Шкільна драма (1009). Інтермедії (1016). Іншомовна драма в Україні (1017). Вплив українського шкільного театру на становлення білоруського, російського, сербського і молдавського театрів (1018). Вертеп (1022). Балаган (1024). Спроба створення гетьманського придворного театру (1024). Російський театр в Україні (1026). Польський і австрійський німецькомовний театр в Україні (1028).
Розділ 10. КУЛЬТУРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА 1029
10.1. Культура сільськогосподарського виробництва (В.Й. Борисенко) 1031
Орні знаряддя (1031). Ручні землеробські знаряддя (1035). Жнивні та сінокісні знаряддя (1036). Знаряддя обмолоту збіжжя і переробки зерна (1038). Культура хліборобства (1040). Культура інших сільськогосподарських занять (1043).
10.2. Культура промислового виробництва (В.Й. Борисенко) 1046
Виробництво продуктів харчування, одягу та взуття (1046). Виготовлення солі та спиртних напоїв (1048). Будівництво і виготовлення виробів з дерева (1050). Переробка деревини (1052). Виплавляння заліза і виготовлення виробів з нього (1054).
10.3. Торгівля (О.Ф. Сидоренко) 1056
Форми торгівлі (1056). Шинкування (1063). Міські торговельні приміщення (1065). Торговельні податки. Мита (1068). Торговельне право. Залагодження торговельних конфліктів (1071). Умови постою (1072). Купецтво. Його організація (1073). Транспортування товарів (1077). Форми трансакцій (1082).
10.4. Гроші й грошове господарство (М.Ф. Котляр) 1086
Люди та гроші (1086). Загальний погляд на грошовий ринок XVII-XVIII ст. (1087). Скарби як феномен побутової культури (1087). Фальшиві гроші та фальшивомонетники (1089). Основні особливості українського ринку другої половини XVII — XVIII ст. (1092). Грошові реформи в Росії 50-80-х рр. XVIII ст. та їх вплив на Україну (1095). Динаміка українського ринку XVII-XVIII ст. (1096). Традиційні та пережиткові явища обігу й лічби монет та грошової термінології (1097).
10.5. Становлення та розвиток поштової справи (О.І. Гуржій) 1100
Початки поштової справи (1100). Реорганізація пошти в 60-х роках XVIII ст. (1106). Поштова справа в останній чверті XVIII ст. (1111).
Розділ 11. ТРАДИЦІЙНО-ПОБУТОВА КУЛЬТУРА (А.П. Пономарев) 1115
11.1. Звичаєві норми громадського побуту 1117
Традиційна етика громадського життя (1117). Традиції колективної взаємодопомоги (1121). Побратимство та кумівство (1124). Звичаєві норми спілкування і дозвілля (1127). Осередки громадського дозвілля (1130). Колективні громадські трапези (1134).
11.2. Обрядова культура 1136
Сімейні обряди і ритуали (1136). Поховально-поминальні ритуали (1147). Календарний обрядовий цикл (1153).
11.3. Побутовий етикет 1161
Історико-етнографічна основа етикету (1161). Стереотипи традиційного спілкування (1164). Етикет гостинності (1168). Традиції доброзичливості (1172). Традиції шанування (1177).
11.4. Матеріальна культура 1181
Традиційне житло (1181). Народне вбрання (1186). Національна кулінарія (1193).
Післямова (В.А. Смолій) 1198
Бібліографія (укладачі А.Г. Плахонін, О.О. Романова) 1202
Список скорочень 1226
Іменний покажчик (укладачі А.В. Блануца, В.В. Григор’єв, О.В. Одрін) 1228
|
