Кумедна книга :)))

Прочитати варто - і сюжет досить цікавий, і викладено його в привабливій захоплюючій формі. Глибокого навантаження зміст книги не несе, натомість маємо легку та необтяжливу фантастику.

Недоліків у роману, щоправда, хоч греблю гати. По-перше, текст рясніє русизмами: особливо муляють вислови "на українській мові" та "маю на увазі наступне:". Навіть сама назва твору містить кальку з російської "на мові" (замість "мовою") та дивне "довір'я" замість українського "довіра". Ретельне вичищення тексту від подібних невластивих літературній мові елементів зовсім би не завадила. По-друге, автор без особливої на те потреби постійно заглиблюється в детальний опис механізмів дії "впливу", тобто багато уваги приділяється усілякій езотеричній маячні (вибачте, якщо кого образив). Хоча це, мабуть, має становити собою "елементи філософії" у книзі. Ще дуже потішили декілька епізодів, де герої дають гнівні одповіді представникам нахабної американської воєнщини, викриваючи їхню шкідливість на прикладі підступних нападів на волелюбний садамівський Ірак та на миролюбну мілошевічську Сербію :) Взагалі, життєва філософія автора, що часто-густо проглядає в перебігу подій, відзначається чіткою визначеністю в досить несподіваних напрямках: так, наприклад, невідомо за що дісталось на горіхи такому загалом мирному явищу як танці - вони по ходу книги виявились надзвичайно шкідливою штукою, непродуктивною діяльністю та взагалі ознакою людської недорозвиненості. :)) Окремо слід зазначити ту нелюдську логіку, якою користуються в романі всі позитивні персонажі. Мимоволі пригадуються слова з відомого анекдота: "коробка квадратна, тож у ній лежить щось кругле. Якщо воно кругле, то має бути помаранчовим. А якщо воно кругле та помаранчове, то це апельсин". Саме таким чином міркують наші герої. І, о диво!, ніколи не хиблять у своїх висновках, хоч якими би химерними не були шляхи їхніх роздумів.

Втім, усе це не сильно шкодить, радше додає книзі певної гумористичності та "безбашенності".