Володимир Кучмук » Програмування на мові «Довір'я»
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Програмування на мові «Довір'я»

Роман
Написано: 2005 року
Джерело: Автор
Розділ: Химерна
Твір додано: 15.10.2007
Твір змінено: 25.09.2010
Завантажити: doc див. (1,3 МБ) doc.zip (321,3 КБ) htm (700,6 КБ) htm.zip (246,4 КБ) txt (1,1 МБ) txt.zip (284,6 КБ)
Опис: Скоріш за все фантастика, з елементами публіцістики, політики, філософії, детектива та ін.

Пробний екземпляр для отримання ISBN у Книжковій палаті України.
Машинопис твору люб'язно надіслано автором. Щиро дякуємо!
 
Відгуки читачів:
 
19.06.2010 • vitalis
Кілька місяців тому отримав листа від Володимира з питанням щодо розміщення книги у моїй е-бібліотеці. Здавалося б, нічого аж такого надзвичайного — автор поширює свою творчість «серед мас». Отримавши наступним листом сам текст взявся його побіжно переглянути перед викладенням у бібліотеці. Коли мій погляд зупинився на невеликій примітці перед текстом — «Пробний екземпляр для отримання ISBN у Книжковій палаті України» — щось всередині тенькнуло. Все ж, не щодня простому смертному доводиться стикатись з авторськими доробками до їх паперової публікації. Тим паче, що це не хирляве оповіданнячко, а роман досить поважних розмірів — близько 600 кілобайт чистого тексту. Мабуть, негайному прочитанню зашкодило лише те, що роман є фантастичним, бо мені ближча до серця історична проза та публіцистика.

Промучившись у сумнівах - читати чи не читати? — якийсь місяць я таки вирішив — читати. Читати, бо коли твір вийде друком (а у цому в мене сумнівів немає), я не вибачу собі, що проґавив такий момент — прочитати і оцінити «неопубл.», який втрапив до рук.

З горем пополам взявшись за читання я одразу пошкодував, що не зробив цього раніше. Роман про чотирьох простих маріупольських хлопців, бізнесменів-початківців, які торують свій шлях у життя виявився напрочуд цікавим навіть для мене, не любителя фантастики.

Власне, тут варто обмовитись про те, що роман не є чистокровною фантастикою. У творі значною мірою представлені також філософія і публіцистика — як розлогі роздуми про добро і зло, будову Всесвіту, так і об'єктивні міркування про сучасність, політичну та ідеологічну обстановку в світі тощо. Присутня також і досить потужна детективна лінія.

Події в романі динамічно набирають обертів з самого початку. З дрібних творців власної справи на початку твору події зводять головних героїв до новітніх «ворогів народу» — осіб, небезпечних для сучасних наддержав. Причина - викриття парубками надможливостей елементарного людського довір'я. Протягом читання сумувати не доведеться — розумові мандрівки у часі й фізичні у просторі не дають приводів до незадоволення. Давні вірування, обряди, уявлення про світобудову співіснують поряд з сучасним супутниковим стеженням, супермаркетами та державним устроєм. Відверте кепкування над владою і неординарні ідеї заставляють м'язи обличчя творити то усмішку, то задуму.

Сюжет написаний дуже вдало, багато голівудських «блокбастерів» просто сховалися б у тінь при екранізації цього роману і такій же якості, в якій він переданий у словах. Докладно розкривати перебіг твору сенсу немає — краще почитати сам твір. В двох словах — «Програмування...» є яскравим прикладом якісної масової літератури. Не просто масової, а саме якісної і доступної до розуміння найширшому колу читачів.

Про процес читання враження найприємніші — проста до споживання і не обтяжена надлишковостями українська мова дозволяє читати роман буквально на одному диханні. Мені випало без зайвих зусиль прочитати весь текст за п'ять днів при читанні виключно у громадському транспорті - близько 2 годин читання на день. Тож, доки усі їхали в метро мені доводилось мандрувати між континентами або й над землею.
Хоча тут же, у мові, захований єдиний недолік, який мені вдалось знайти — відверті русизми. Місцями навіть складається враження, що твір в оригіналі писаний російською мовою, а потім перекладений на українську за допомогою машинного перекладу з наступними корективами. Очевидячки, це наслідок мовного оточення автора, бо у переважній більшості випадків русизмами є щоденні побутові слова. Цей недолік зовсім мізерний, особливо якщо зважати на те, що перед виданням книга потрапить до рук коректора, який з легкістю його усуне.

На особливу увагу заслуговує оформлення. Тут видно, що автор підійшов до свого творіння з любов'ю, а назва твору розкриває не лише його зміст, а й форму. Кожний, хто хоч побіжно ознайомлений з програмуванням одразу оцінить оригінальне авторське оформлення — поділ на розділи та вкраплення приміток-пояснень у стилі однієї з сучасних мов програмування. Самі ж примітки-пояснення викладені на всі сто відсотків, що дозволяє читачеві краще розуміти текст, а видавництву — не витрачати грошей на редактора, який би писав ці самі примітки.

І, на сам кінець, дещо про автора. Як мені вдалось з'ясувати за допомогою інтернету, цей роман — перша поважна проба пера. До того було кілька маленьких оповідань та публікацій у періодичній пресі. Тож можна вважати, що «Програмування на мові Довір'я» є авторським дебютом. І вже з впевненістю можна сказати, що цей дебют вдався, а витрачені зусилля не пішли прахом.

Отже, бажаю Володимиру, щоб його дітище найближчим часом потрапило до поліграфії і обзавелось якісною твердою палітуркою — воно того варте. Ну і, звичайно, незгасаючого натхнення для продовження доброго почину.

21.06.2006 р
10.06.2009 • Willy Schmerz
Кумедна книга :)))

Прочитати варто - і сюжет досить цікавий, і викладено його в привабливій захоплюючій формі. Глибокого навантаження зміст книги не несе, натомість маємо легку та необтяжливу фантастику.

Недоліків у роману, щоправда, хоч греблю гати. По-перше, текст рясніє русизмами: особливо муляють вислови "на українській мові" та "маю на увазі наступне:". Навіть сама назва твору містить кальку з російської "на мові" (замість "мовою") та дивне "довір'я" замість українського "довіра". Ретельне вичищення тексту від подібних невластивих літературній мові елементів зовсім би не завадила. По-друге, автор без особливої на те потреби постійно заглиблюється в детальний опис механізмів дії "впливу", тобто багато уваги приділяється усілякій езотеричній маячні (вибачте, якщо кого образив). Хоча це, мабуть, має становити собою "елементи філософії" у книзі. Ще дуже потішили декілька епізодів, де герої дають гнівні одповіді представникам нахабної американської воєнщини, викриваючи їхню шкідливість на прикладі підступних нападів на волелюбний садамівський Ірак та на миролюбну мілошевічську Сербію :) Взагалі, життєва філософія автора, що часто-густо проглядає в перебігу подій, відзначається чіткою визначеністю в досить несподіваних напрямках: так, наприклад, невідомо за що дісталось на горіхи такому загалом мирному явищу як танці - вони по ходу книги виявились надзвичайно шкідливою штукою, непродуктивною діяльністю та взагалі ознакою людської недорозвиненості. :)) Окремо слід зазначити ту нелюдську логіку, якою користуються в романі всі позитивні персонажі. Мимоволі пригадуються слова з відомого анекдота: "коробка квадратна, тож у ній лежить щось кругле. Якщо воно кругле, то має бути помаранчовим. А якщо воно кругле та помаранчове, то це апельсин". Саме таким чином міркують наші герої. І, о диво!, ніколи не хиблять у своїх висновках, хоч якими би химерними не були шляхи їхніх роздумів.

Втім, усе це не сильно шкодить, радше додає книзі певної гумористичності та "безбашенності".
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.