|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
20.10.2024 |
|
| Твір змінено: |
20.10.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2 МБ)
|
|
| Опис: |
2
АНОТАЦІЯ
Зубик Н. В. Віршування Петра Карманського (метрика, ритміка,
строфіка, римування, особливості рими). – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 10.01.06 «Теорія літератури». –
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»;
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2019.
У дисертації досліджено форми поетичних творів П. Карманського,
комплексно вивчено й проаналізовано особливості віршування. Систематизовано
поезії автора на основі його збірок, публікацій у тогочасних періодичних
виданнях та рукописних фондів. Виявлено характерні риси метрики, ритміки,
строфіки, римування та рими поета у віршованих творах в аспекті діахронії.
Осмислено особливості версифікації П. Карманського в контексті українського
віршування кінця ХІХ – першої половини ХХ століття, тогочасної
західноукраїнського поезії та в порівнянні з авторами, щодо творчості яких наявні
віршознавчі статистичні дані (І. Франка, Б. Лепкого та інших); з’ясовано, як
змінювався поетичний почерк митця впродовж його життя.
Дослідження характеризується кількома аспектами новизни. До вивчення
залучено низку невідомих поезій П. Карманського, які перебували поза увагою
дослідників унаслідок того, що після першої публікації в тогочасних часописах
згодом не передруковувалися, а також матеріали рукописної збірки «Al fresco»
(друге, поширене видання, 1919), які зберігаються у Відділі рукописів Інституту
літератури НАН України. Здійснено різноаспектний аналіз віршів автора щодо
метрики, ритміки, строфіки, римування, особливостей рими. Уперше комплексно
простежено зміни у творчій манері П. Карманського в діахронічному аспекті.
Крім того, запропоновано періодизацію поетичної творчості автора.
Об’єктом дослідження виступили друковані й рукописні віршовані твори
П. Карманського.
Методологія дослідження ґрунтується на загальноприйнятих у віршознавстві 3
статистичних підрахунках, які передбачає формальний метод. Широко
застосовуються також метод діахронії, біографічний та порівняльний методи.
У процесі дослідження було виявлено, що віршування П. Карманського
розвивалося в річищі тогочасної української версифікації.
Віршознавчий аналіз 1014 поетичних творів П. Карманського, із яких кілька
десятків залишилося на сторінках тогочасних періодичних видань, 39 віршів було
виявлено в архівах письменника, здійснений за чотирма визначеними часовими
відрізками (І – 90-ті роки ХІХ століття; ІІ –1900 – 1913 рр.; ІІІ –1914 – 1930 рр.;
ІV – 1931 – 1952 рр.) в аспекті метрики, ритміки, строфіки, римування та
особливостей рими, що дає можливість окреслити загальну картину його
версифікації.
Більшість поезій витримано в річищі силабо-тоніки. Засвідчено лише 18
силабічних віршів (1,77%). Поет апробував монорозмірний 12-складовик зі
схемою 6+6, урегульовані 14-складовики з катренною схемою будови 8,6,8,6; 10-
складовик зі схемою 5+5, 11-складовик 5+6, 14-складовик 8+6; 14-складовик зі
схемою (8+6) 2 і 13-складовик зі схемою (7+6) 2.
996 творів (98,23%) мають ознаки класичної системи віршування: І – 94,74%,
ІІ – 95%, ІІІ – 98,35%, ІV – 99,74%. Помітно домінують двоскладові розміри.
Улюбленим метром виявився ямб. Він характерний для 781 поезії (77,02%).
Найменше ямбічних творів було написано в І періоді – 44% від усіх текстів.
У подальшому простежуємо відданість автора ямбу. Поет звернувся до
монорозмірних Я3, Я4 і Я4ц.н.1, Я5, Я6ц. та Я6ц.н.1.
Картина використання монорозмірних ямбів на різних етапах творчості поета
має такий вигляд: у першому – Я4 (21,05%), Я5 (1,76%); у другому – Я3 (2,59%),
Я4 (25,09%), Я5 (24%), Я6ц. (16%); у третьому – Я4 (19,47%), Я5 (17,82%), Я6ц.
(24,09%); у четвертому – Я4 (15,14%), Я5 (56,92%), Я6ц. (6,53%).
Значний масив творів П. Карманського укладено за допомогою
різнорозмірного ямба – 96 текстів (9,47%). У цьому аспекті поет виявив себе
майстром форми, адже більшість різностоповиків з його арсеналу не зафіксовано
у віршах інших тогочасних українських письменників. У І періоді до Ярз 4
П. Карманський звернувся у 21,05% від усіх творів, у ІІ – 7,75%, у ІІІ – 8,25%, у
ІV – 9,92%. Найчастіше автор послуговувався врегульованою формою Я4,3,4,3.
Майже весь цикл «Останні могікани» (1931 – 1932) укладено цим розміром.
Хоча в українській тогочасній поезії хорей був одним із провідних метрів,
аналіз віршів П. Карманського дає зовсім інші показники. Загалом зафіксовано
лише 52 хореїчні твори (5,13%). Найбільше їх спостерігаємо в І періоді – 21,05%
поезій, у ІІ засвідчено значно менше – 2,21%, трохи збільшилася частка хореїчних
текстів у ІІІ періоді – 8,58%, однак в останні роки віршування знову знизилася –
2,09%. Автор застосував такі монорозмірні форми: Х4, Х5ц., Х6ц.
До різнорозмірного хорея П. Карманський звертався в перші три періоди
поетичної діяльності, однак нечасто. Хрз укладено всього десять творів (0,98%).
Його різностоповики представляють нові, не засвідчені в тогочасній вітчизняній
поезії розміри.
Упродовж творчого життя П. Карманський при написанні поезій
послуговувався всіма видами трискладових розмірів. Загалом автор створив 131
такий вірш (12,92%). Щоправда, у І періоді творчості поет обмежився лише
амфібрахієм (22,81%). Частіше П. Карманський звертався до анапеста, зокрема до
Ан4,3,4,3. З-поміж таких віршів ІІ періоду фіксуємо поезії, які і на тематичному, і
на метрико-ритмічному рівні схожі на відомі твори І. Франка та Лесі Українки.
У 14 віршах П. Карманський звернувся до поліметричних конструкцій
(1,38%). У кожному періоді творчості експлікуємо приблизно однакову кількість
ПК, однак відсоткові показники різні: І – 7,02% ІІ – 1,1%, ІІІ – 1,32%, ІV – 0,78%.
У другому, третьому і четвертому періоді П. Карманський уклав 18 віршів з
логаедичною будовою (1,77%), які перебувають на межі силабіки і силабо-тоніки:
ІІ – 1,1%, ІІІ – 1,65%, IV – 2,6%.
Майже всім поезіям П. Карманського притаманна строфічна будова. У
другому періоді творчості частка таких віршів дещо зменшилася, але згодом
істотно зросла: І – 94,74%, ІІ – 91%, ІІІ – 97,69%, ІV – 99,22%. Переважають
монострофічні вірші. Улюбленою строфою автора був традиційний катрен, який
домінував у всі періоди творчості поета, а в останньому сягнув аж 82,89%. Утім, 5
навіть у межах цієї строфи П. Карманський удосконалювався: автор апробував
нові схеми римування, поєднання цікавих співзвуч. Для більшості
катренів характерне системне римування, у межах якого на першому місці –
перехресний вид, на другому – оповитий (кільцевий), на третьому – суміжний
(парний). В арсеналі «активних» строф у всі періоди творчості поета засвідчено
п’ятивірш, шестивірш, восьмивірш, десятивірш, із твердих строфічних форм –
сонет. У сегменті кожного виду названих строф П. Карманський застосував
різноманітні схеми римування, низку яких постійно поповнював з кожним новим
етапом творчості. Крім того, зафіксовано приклади дистиха, тривірша, семивірша,
дев’ятивірша, чотирнадцятивірша; із твердих строфічних форм – терцини,
секстини, октави та різновиду сонета – сонетино. Так, наприклад, за допомогою
секстини в поєднанні з ямбічним шестистоповиком укладено майже весь цикл
«Кривавим шляхом» (1915).
П. Карманський звертався до різнострофічної будови вірша: І – 0%, ІІ – 9,7%,
ІІІ – 6,09%, ІV – 5,79%. Схожа тенденція характерна і щодо застосування
астрофічних форм: І – 5,26%, ІІ – 8,9%, ІІІ – 2,31%, ІV – 0,78%.
Майже всі верси римовані. Усього зафіксовано 11 954 співзвуччя. Саме у
використанні рим простежуємо еволюцію поетичної вправності П. Карманського.
У перших трьох періодах творчості митець тяжів до точного римування, частка
таких співзвуч помітно зростала (І – 78,3%, ІІ – 82,3%, ІІІ – 87,09%). Утім, в
останні роки поетичної діяльності автора засвідчено 66,42% точних рим.
Позитивні зміни простежуємо і щодо використання дієслівних рим: з кожним
періодом фіксуємо все менше таких співзвуч: І – 43,9%, ІІ – 16,8%, ІІІ – 11,54%,
ІV – 9,14%. Кількісні показники різнограматичних рим, які переважно домінують,
коливаються. До іменникових співзвуч поет звернувся в другому періоді
творчості (3,7%); з того часу засвідчено тенденцію до зростання таких рим: уже в
роки громадянської зрілості (ІІІ період) іменникові рими становили 50,56%. Їхня
частка зменшилася в останньому періоді – 33,62%. Автор експериментує із
співзвуччями. Із розвитком поетичної діяльності рима суттєво збачується:
з’являються дактилічні закінчення, простежуємо розмаїття однограматичних рим 6
– прикметникових, прислівникових, дієприкметникових, займенникових,
дієприслівникових. Відзначено появу внутрішніх співзвуч. У всі періоди
творчості П. Карманського жіночі співзвуччя домінували над чоловічими. З
початком Першої світової війни автор використовує дактилічні клаузули або ж
поєднання чоловічих співзвуч із дактилічними. В останньому періоді творчості
засвідчено приклад гіпердактилічної клаузули. Також поет експериментує з
римами: поєднує в одне співзвуччя різномовні слова, використовує складні або ж
омонімічні рими.
Віршова форма П. Карманського в основному відповідає версифікаційним
ознакам української поезії окресленого періоду. На метрико-ритмічному і
строфіко-римовому рівнях у віршуванні П. Карманського знаходимо багато
спільного з тогочасними західноукраїнськими авторами, насамперед з І. Франком
і Б. Лепким. Відзначено вплив Каменяра на молодомузівців. Можна припустити,
що в певних аспектах кращі Франкові твори формували ритмічне чуття і
П. Карманського, і Б. Лепкого.
Аналіз творів П. Карманського в порівнянні з віршуванням І. Франка та
молодомузівця Б. Лепкого показав і відмінності між авторами. У П. Карманського
засвідчено мінімальне звернення до силабіки, відсутність акцентного віршування,
максимальне використання ямбів, тяжіння до форм із цезурним нарощенням,
розробку властивих лише йому видів різностоповиків та різнометричних
структур, багатство схем римування в секстинах і сонетах, приклади сонетино.
Це, власне, те, що становить версифікаційну особливість окремого поета. У
П. Карманського експлікуємо такі форми, яких не зафіксовано
літературознавцями в інших авторів означеного періоду. П. Карманський
послуговувався чималим арсеналом класичних і некласичних розмірів: І – 20
розмірів, ІІ – 48, ІІІ – 43, IV – 36 (без урахування ПК і логаедів), більшість з яких
не засвідчено в тогочасній українській поезії. У такому зрізі можемо говорити про
індивідуальний віршостиль митця.
Крім того, упродовж життя автор написав низку поезій, у яких експлікуємо
алюзії та ремінісценції на відомі вірші Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Маковея та ін. На метрико-ритмічному і тематичному рівнях спостерігаємо
подібність між текстами.
Загалом твори П. Карманського відзначаються новизною поетичної форми,
що характеризує досить високий рівень віршової майстерності автора. Це
виявляється в широкому діапазоні використаних метрико-ритмічних та строфіко-
римових форм. Майстерність П. Карманського полягає й у вмінні за допомогою
версифікаційних засобів підкреслити змістовий елемент. Для цього поет
використовував позасхемні наголоси, зрушення наголосів, зміну строфічної
будови і римування, уведення в монометричний період тексту іншорозмірного
рядка, зміну розмірів, подовження або вкорочення верса.
Статистичні дані чимало додають до розуміння віршування П. Карманського
й увиразнюють картину вітчизняної версифікації кінця ХІХ – першої половини
ХХ століття. Перспективою подальших досліджень є вивчення звукопису віршів
автора, синтаксису, тропіки та інших складників поетики.
Ключові слова: П. Карманський, віршування, метр, ритм, верс, стопа,
строфа, римування, рима, клаузула, цезура. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………….....17
ВСТУП………………………………………………………………………………...18
РОЗДІЛ 1. ВЕРСИФІКАЦІЯ ПЕТРА КАРМАНСЬКОГО ПЕРІОДУ
УЧНІВСТВА (90-ТІ РОКИ ХІХ СТОЛІТТЯ)…………………………………....23
1.1. Метрика і ритміка………………………………………………………………..26
1.2. Строфіка, римування, особливості рими……………………………………….46
Висновки до розділу 1………………………………………………………………...56
РОЗДІЛ 2. ФОРМА ПОЕЗІЇ П. КАРМАНСЬКОГО ПЕРІОДУ
СИМВОЛІСТСЬКОГО ПОШУКУ (1900 – 1913 РР.)…………………………...59
2.1. Метрико-ритмічний діапазон творів автора…………….………………...........63
2.2. Аналіз віршів П. Карманського в аспекті строфіки, римування, рими……….92
Висновки до розділу 2……………………………………………………………….107
РОЗДІЛ 3. ВІРШУВАННЯ П. КАРМАНСЬКОГО ПЕРІОДУ
ГРОМАДЯНСЬКОЇ ЗРІЛОСТІ (1914 – 1930 РР.)………………………………111
3.1. Метрика і ритміка поезій……………………………………………………….117
3.2. Строфічна будова творів, варіанти римування у віршах, особливості
римованих закінчень………………………………………………………………...142
Висновки до розділу 3……………………………………………………………….158
РОЗДІЛ 4. ПОЕТИЧНІ ФОРМИ АВТОРА ОСТАННЬОГО ПЕРІОДУ
ТВОРЧОСТІ (1931 – 1952 РР.)…………………………………………………….162
4.1. Метрико-ритмічний репертуар П. Карманського……………………….…….166
4.2. Особливості строфічної та римової організації віршованих творів поета…..186
Висновки до розділу 4……………………………………………………………….204
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...217
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………...242
|
|
|
