Еміль Золя » Жіноче щастя
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Жіноче щастя
Роман
|
|
|
| Написано: |
1883 року |
|
| Джерело: |
Машинопис твору люб'язно надано його Перекладачем. |
|
| Розділ: |
Художня |
|
| Додав: |
Tetyana
|
|
| Твір додано: |
23.10.2021 |
|
| Твір змінено: |
24.10.2021 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Жіноче щастя на зорі фемінізму.
«Жіноче щастя» серед творів Золя є чи не найпростішим і за сюжетом, і за проблематикою, проте досі залишається одним з найпопулярніших реалістичних романів ХІХ століття, навіть потрапляє до підбірок «жіночих» та любовних романів. Це одна з історій Попелюшки: Деніза, бідна негарна дівчина-сирота, приїхала з провінції до Парижа в єдиній сукні, яку мала, у валізі одна запасна сорочка, а на руках двоє молодших братів, яких вона мусить утримувати. За п’ять років вона підкорила велику торгівельну фірму і серце її власника. Від банальності цю історію рятує безжалісний натуралізм Золя: головна героїня перемагає і виснажливу працю, і чорні злигодні, і булінг, і сексуальне насилля. Поруч з такою сильною жінкою блякне навіть головний красень-герой, Октав Муре, який здійснив революцію в роздрібній торгівлі. Читачі Золя вже зустрічали його в романі Pot-Bouille/Кухня молодим гульвісою, який приїхав з Провансу підкорювати Париж через ліжка парижанок, а тоді ще й епізодично в останньому розділі роману «Твір», коли він, вже мільйонер, вдає витонченого шанувальника мистецтва і приходить на похорон свого далекого родича, невизнаного художника-генія Клода Лантьє. З останньої книги двадцятитомної саги «Ругон-Маккари», «Доктор Паскаль», читач дізнається, що письменник-натураліст не бачив майбуття у союзі працьовитої цілеспрямованої Денізи з талановитим скоробагатьком: у них народяться кволі й слабкі розумом діти. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
