|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
09.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
09.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(10.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Зінько О. Я. Професійна діяльність Романа Луцика (1900–1974):
бібліотечний, бібліографічний, книгознавчий аспекти. – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних
комунікацій за спеціальністю 27.00.03 «книгознавство, бібліотекознавство,
бібліографознавство». Львівська національна наукова бібліотека України імені
В. Стефаника, Львів. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, 2023.
Дисертація присвячена комплексному вивченню особливостей
професійної діяльності українського культурного і наукового діяча,
висококваліфікованого бібліографа і книгознавця, дослідника книжкових
пам’яток, бібліотекаря-професіонала, який суттєво причинився до розвитку
бібліотечної справи в Україні загалом і у львівському регіоні зокрема.
Відзначено, що професіоналізм Р. Луцика належно оцінили його сучасники –
історики, філософи, письменники, культурологи, педагоги, журналісти –
активні користувачі фондів Львівської національної наукової бібліотеки
України імені В. Стефаника, яка в роки праці діяча мала такі назви: Львівська
бібліотека АН УРСР (від серпня 1944 р.), Львівська державна наукова
бібліотека Міністерства культури УРСР (від липня 1963 р.), Львівська державна
наукова бібліотека АН УРСР (від квітня 1969 р.), Львівська наукова бібліотека
ім. В. Стефаника АН УРСР (від травня 1971 р.).
Визначено, що історіографія професійної діяльності Р. Луцика охоплює
широкий спектр наукових досліджень соціогуманітарних наук. Однак постаті
Р. Луцика у них відведено небагато місця. З’ясовано, що дослідження
професійної діяльності бібліотекаря як одного із основних діячів діяльності
книгозбірень, попри різновекторну проблематику досліджень вітчизняних
вчених із сфери соціальних комунікацій, залишається малопомітним.
Підкреслено, що ретроспективне розкриття ролі бібліотекаря дозволяє
3
відтворити історію бібліотеки, визначити й охарактеризувати основні
бібліотечні процеси, закцентувати увагу на їх особливостях та проблемах,
сформувати нову тематичну парадигму наукових досліджень задля розкриття
бібліотечного фонду, з’ясування ролі і завдань бібліотек у сучасному
соціокомунікаційному просторі. Відзначено, що бібліотечна, книгознавча та
бібліографічна діяльність Р. Луцика, його значний внесок у розвиток
теоретичних та практичних аспектів цієї сфери дотепер не привертали уваги
дослідників.
Сформовано, систематизовано та схарактеризовано джерельну базу
дослідження, яка складалася з неопублікованих архівних джерел, а також низки
львівських пресодруків, що дозволило зробити висновок про Р. Луцика як
культурно-громадського діяча, бібліотекаря, бібліографа, книгознавця,
співпрацівника низки спеціалізованих часописів. Виявлено й проаналізовано
цінну інформацію про функціонування відділу рідкісної книги та академічної
бібліотеки у Львові, про особливості бібліотечної та наукової діяльності діяча з
невідомого дотепер його щоденника, за надану можливість прочитання й
аналізу якого ми вдячні Ірині Лонкевич – внучці в других Романа Луцика.
Простежено особливості становлення та формування Р. Луцика як
культурно-громадського та бібліотечного діяча у міжвоєнні роки. З’ясовано
його роль у функціонуванні студентського товариства «Друг», заснуванні та
провадженні роботи наукового об’єднання студентів «Кружок любителей
исторіи и словестности». Вияснено й описано його діяльність як активного
учасника бібліотечних, читальняних, просвітницьких, видавничих напрямів
культурної діяльності Товариства ім. М. Качковського та «Галицько-руської
матиці», завідувача інструкторського відділу Товариства ім. М. Качковського.
Визначено основні функції Р. Луцика як очільника відділу, що полягали в
налагодженні і постійному контакті з читальнями і бібліотеками філій
Товариства, контроль за їх діяльністю, грамотного ведення облікової та звітно-
планової документації, організації просвітньо-виховного процесу, залучення
населення до участі в читальняних справах, налагодження процесу читання,
4
організації навчальних курсів. Охарактеризовано співпрацю Р. Луцика з низкою
спеціалізованих часописів Львова як редактора, журналіста, автора публікацій
на різноаспектні бібліотечні теми.
З’ясовано специфіку діяльності Р. Луцика як провідного фахівця
академічної бібліотеки – від бібліотекаря до завідувача відділу рідкісної книги.
Визначено основні процеси бібліотечної роботи – комплектування, опрацювання
та збереження фондів, обслуговування користувачів, якими інтенсивно займався
Р. Луцик, забезпечуючи ефективну роботу відділу рідкісної книги. Висвітлено
специфіку розробленого ним профілю комплектування книжкового фонду
відділу, де акцентовано такі критерії: хронологічний, ціннісно-унікальний,
кількісний, тематичний. Досліджено, що до здобутків Р. Луцика в бібліотечній
справі належить, зокрема, перегрупування фондів через порушену цілісність
колекцій, завдяки чому він зумів сформувати окремі зібрання інкунабул,
палеотипів, стародрукованих видань кириличним та латинським шрифтом.
Відзначено, що в його активі також опрацювання видань XIX–XX ст., що
дозволило йому сформувати окрему колекцію «Рідкісні видання XIX–XX ст.».
З’ясовано, що роки становлення й розвитку відділу рідкісної книги співпали із
діяльністю Р. Луцика як його незмінного керівника, який всю працю з фондом
(переміщення, сконтрум, вияснення «рідкісності» видань, докладне формування
комплексів книжкових пам’яток) виконував у більшості випадків самотужки.
Висококваліфіковане бібліотечно-інформаційне обслуговування, фахові
бібліографічні консультації високо оцінювали відомі українські вчені –
історики, філологи, книгознавці, бібліографи Я. Дашкевич, М. Жовтобрюх,
Я. Запаско, Я. Ісаєвич, І. Крип’якевич, Ф. Максименко, О. Мацюк,
І. Свєнціцький та ін. Підкреслено, що результатом бібліотечної діяльності
Р. Луцика стало перетворення відділу рідкісної книги у 1960–1980-х рр. в один
із неформальних інтелектуальних центрів українства у Львові.
Доведено, що здобутий у міжвоєнні роки досвід бібліотечної роботи,
зокрема бібліографічної, ґрунтовне знання іноземних мов, історична освіта,
сприяли Р. Луцику у фаховому науково-бібліографічному опрацюванню
5
стародрукованих і рідкісних видань. Відзначено, що результатом першого
напряму стало створення цілком нових алфавітного та систематичного
каталогів відділу рідкісної книги, а також укладання додаткових каталогів
стародрукованих видань з характерною для них детальною систематизацією.
Висвітлено особливості укладених Р. Луциком восьми тематичних картотек,
зокрема «Galiciana» та «1848», які донині зберігаються у відділі. Їх краєзнавче
спрямування підтверджує використання Р. Луциком загальнопоширеного
досвіду європейських бібліотек, де формування так званих «Patria» було
прямим обов’язком регіональних книгозбірень. Однак у час ідеологічних
імперативів такий напрям був викреслений з бібліографічної роботи
книгозбірень. З’ясовано особливості бібліографічних праць науковця,
проаналізовано основну тематику цих публікацій.
Вивчено наукові здобутки Р. Луцика в царині книгознавства, зокрема в
дослідженні стародрукованої книги, з’ясовано його теоретико-методологічні
підходи до вивчення й опрацювання інкунабул, палеотипів, інших кириличних
та латинських стародруків. Підтверджено, що важливою заслугою Р. Луцика є
ретельно укомплектована у відділі рідкісної книги колекція кириличних
стародрукованих видань – одна з найповніших в українських бібліотеках.
Відзначено, що ця праця Р. Луцика слугує важливим внеском у презентацію
багатої книжкової культури, у становлення пам’яткознавчих досліджень, а
також підтверджує цінність книжкових пам’яток в історії культури української
нації. Наголошено, що результатом науково-бібліографічного опрацювання
кириличних стародруків стала укладена Р. Луциком анотована картотека
«Львівські слов'янські друки ХVІ–ХVІІІ ст.», матеріали якої лягли в основну
друкованого каталогу «Львівські видання ХVІ–ХVІІІ ст.». Схарактеризовано
наукову розвідку Р. Луцика «Слов'янські стародруки ХV–ХVІІ століть у фондах
Львівської бібліотеки УРСР», де було уперше проаналізовано склад і зміст
колекції кириличних друків XV–XVII ст. відділу рідкісної книги.
Відзначено, що головна заслуга фахово сформованої збірки
стародрукованих видань латинським шрифтом також належить Р. Луцику, який
6
започаткував систематичне наукове опрацювання книжкових пам’яток відділу
рідкісної книги. Наголошено, що бібліографічні та книгознавчі матеріали
Р. Луцика широко використовували у своїх дослідженнях Я.Запаско, Я. Ісаєвич,
І. Крип’якевич, Ф. Максименко, О. Мацюк, М. Мороз, інші відомі науковці.
Проаналізовано ретельно укладений Р. Луциком «Каталог інкунабул»
(Львів, 1974), який донині запотребований книгознавцями, бібліографами,
істориками, мовознавцями. З’ясовано, що фахово укладені ним бібліографічні
описи першодруків, збережені рукописи його досліджень провенієнційних
записів інкунабул, які не ввійшли до цього каталогу через ідеологічні
перешкоди у сфері тодішнього книгознавства, сприяли відновленню
інкунабулістики у Львові, розширяли відомості про історичні колекції та їх
власників.
Увиразнено бібліотечний досвід Р. Луцика, проаналізовано особливості
його професійної діяльності, що дозволило заповнити одну з багатьох лакун в
історії соціальних комунікацій загалом та історії бібліотечної справи і
книгознавства зокрема, а також актуалізувати його теоретичні й практичні
здобутки, охарактеризовано його фахові підходи до організації і збереження
книжкових фондів відділу рідкісної книги, визначено його роль у дослідженні
книжкових пам’яток. Відзначено, що створені відповідно до тогочасних вимог
бібліографічної науки, його наукові книгознавчі та бібліотекознавчі розвідки,
укладені каталоги стародрукованих видань є важливим джерелом до вивчення
історії книжкової та бібліотечної культури України загалом і галицького краю
зокрема, і головно актуальні для наукового опертя й донині у царині
книгознавства та бібліографії. Підкреслено, що досліджувана проблема
важлива в контексті цілісного вивчення історії бібліотечної справи, а також для
розуміння впливу професійної позиції особистості на розвиток національної
культури.
Ключові слова: Роман Луцик, ЛННБ України імені В. Стефаника, національна
культура, бібліотекар-професіонал, історія бібліотечної справи, бібліографія,
дослідження стародрукованої книги, інкунабула, рідкісна книга ХІХ–ХХ ст. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ…………………………………………………………………………… 15
Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження……………………. 23
1.1. Історіографія проблеми……………………………………………….. 23
1.2. Характеристика джерел……………………………………………….. 44
Висновки до розділу ………………………………………………………….. 49
Розділ 2. Формування професійної біографії діяча………………………… 51
2.1. Культурно-громадська активність та набуття бібліотечного фаху…….. 51
2.2. Співпраця з галицькою спеціалізованою періодикою………………. 75
Висновки до розділу…………………………………………………………... 95
Розділ 3. Теоретичні та практичні напрями діяльності Р. Луцика в
академічній бібліотеці………………………………………………………… 99
3.1. Особливості формування і функціонування відділу рідкісної книги 99
3.1.1. На шляху до творення відділу рідкісної книги. Компетентності
бібліотечного фахівця…………………………………………………… 99
3.1.2. Збереження фонду та удосконалення обслуговування читачів.. 112
3.2. Науково-бібліографічна діяльність…………………………………... 133
3.3. Дослідження стародрукованої книги як науковий пріоритет………. 149
3.3.1. Кириличні стародруки……………………………………………. 150
3.3.2. Латинські стародруки…………………………………………….. 167
Висновки до розділу………………………………………………………….. 182
Висновки…………………………………………………………………......... 188
Список використаних джерел та літератури……………………………....... 193
Додатки……………………………………………………………………........ 237
|
|
|
