Ірина Зінків » Бандура як історичний феномен
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Бандура як історичний феномен
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2013 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
12.06.2024 |
|
| Твір змінено: |
12.06.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Зінків І. Я.
З 63 Бандура як історичний феномен: монографія. – Київ: ІМФЕ ім. М. Т.
Рильського, 2013. – 448 с.: іл. – Бібліограф. 1079.
ISBN 978-966-02-6704-6
Монографія є універсальним інструментознавчим дослідженням, присвяченим
генезі й еволюції українського музичного інструмента – бандури. Здійснено огляд теорій
його походження. На основі аналізу археологічних, писемних та іконографічних джерел
Євразії (IV cт. до н. е. – ХХ ст.) встановлено вихідні прототипи бандури, виявлено міру
впливу кожного з них на її формування, спосіб гри та манеру тримання інструмента як
визначальних ознак національної інструментальної традиції, досліджено походження її
назви.
У праці висвітлено складні шляхи еволюції бандури у ХХ – на початку ХХІ століть,
визначено функції давніх інструментів у ритуалах, зокрема, шийкових хордофонів з
народних картин «Козак Мамай». Показано вплив індоіранського музичного пласта на
формування бандурного репертуару (думи), який позначився також на національно-
характерних ритмо-часових та фактурно-просторових архетипах.
Для музикологів-фахівців, студентів ВМНЗ та широкого кола поціновувачів
бандури. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
Вступ………………………………….…………………………………………….5
Розділ 1. Бандура як предмет оргнологічних досліджень….……....………….22
1.1. Бандура у працях органологів та майстрів-бандуристів
ХІХ – початку ХХІ ст..……….……………………………………………22
3
1.2.. Бандура у сучасних лексикографічних джерелах……....…........................83
1.3. Походження термінів «кобза» і «бандура».….…….....................................90
Розділ 2. Історичні прототипи бандури……...…...…………............................107
2.1. Ліроподібні інструменти…………………...……………………................110
2.1.1. Слов’янські ліроподібні гусла: морфологія та ґенеза……....… ……....111
2.1.2. Огляд писемних джерел ……………….………………………………...130
2.1.3. Вихідний прототип ліроподібних гусел: етнокультурна взаємодія.
……………………………………………………………………......133
2.1.4. Морфологія типологічних аналогів до слов’янських ліроподібних
хордофонів...........................................................................................................147
2.2. Цитроподібні інструменти: псалтирі вертикального способу
тримання……………………………………….………………………………...158
2.2.1. Писемні та лексичні джерела……..……..…………................................158
2.2.2. Іконографічні джерела (ХІ–ХVІІІ)…….……………….…..…...............177
2.3. Лютнеподібні інструменти..……………………………… ………………197
2.3.1. Між Заходом і Сходом…..………………………...…………………......197
2.3.2. Європейські лютні ІХ–ХVІІ століть…………………………………..209
2.3.2.1. Західноєвропейські інструменти-гібриди XVI–XVII століть і питання
приструнків……………………………………………………………………..209
2.3.2.2. Лютнеподібний інструментарій Київської та Московської Русі
.........................................................................................................................225
Розділ 3. Еволюція інструмента в кінці XІX – на початку ХХІ ст...................241
3.1. Від традиційної до академічної бандури ..……………..…………............247
3.2. Cтановлення та розвиток інструмента академічного типу……. ………..264
3.2.1. Від діатонічної до «хроматичної» бандури…..….………......................264
3.2.2. Академізація харківської та київсько-чернігівської діатонічної бандури
..................................................................................................................273
3.2.3. Відродження діатонічної бандури в Україні у 1980-х–2010-х роках
.......................................................................................................................331
Розділ 4. Генеза бандурного виконавства: спадковість духовної традиції
..................................................................................................................344
4.1. Музичний інструмент у ритуалі…………………………………………...344
4.2. Огляд іконографічних та лінгвістичних джерел…....…….…....................368
4.2.1. Прадавня символіка образу козака-музиканта у контексті атрибутики
народних картин «Козак Мамай»..……..…… ………………………...…........368
4.2.2. Походження епоніма «козак Мамай»......…….… ………………..........399
4.3. Дума та євразійська епічна традиція……………………………….……...
414
4.3.1. До генези терміна і жанру дума………………………………...……….414
4.3.2. Манера інтонування, принципи формотворення, роль інструментального
супроводу..............................................................................................................422
4.3.3. Ладо-інтонаційний комплекс: до походження «хроматизму» в епічних
жанрах……………...………………………………………………………….....436
4.3.4. Дума і форми східної монодії (рага, мугам, маком, макам)……..........449
4
4.3.5. Українська епіка, коломийковий архетип і троїста музика: питання
витоків…………………………….……………………………………………...460
Висновки…………………..……………………………………………………..480
Аннотация………..…...………………………………………………………….489
Annotation……...……….………………………………………………………..509
Перелік ілюстрацій..………………….…..………………………………..........526
Список скорочень…………………………………..…………………………...542
Картографічний додаток..………………………………………………..……..546
Ілюстративний додаток……..………………………………………………......549
Література та джерела ..………………….………………..................................559
Покажчик імен .…………………………… …..……………………………….599
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
