Збірник статей » Шляхи розвитку української пролетарської літератури. Літературна дискусія (1925—1928)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Шляхи розвитку української пролетарської літератури. Літературна дискусія (1925—1928)

Не визначено
Написано: 1928 року
Джерело: https://books.google.com
Розділ: Публіцистика
Твір додано: 15.08.2025
Твір змінено: 15.08.2025
Завантажити: pdf див. (27.8 МБ)
Опис: Шляхи розвитку української пролетарської літератури. Літературна
дискусія (1925—1928): Збірник матеріалів (Статті, літературні маніфести, постанови партії в справах художньої літератури) / Упоряд.: С. Федчишин; за ред. В. Коряка; передм. Б. Коваленка, В. Коряка, І. Кулика, М. Мотузки. — Харків: Український робітник, 1928.


Анотація:

Твір являє собою збірник матеріалів, присвячений українській літературній дискусії 1925-1928 років. Він аналізує, як початково суто мистецький спір перетворився на широку політичну дискусію щодо національного питання. У збірнику представлені статті, літературні маніфести та постанови партії, що висвітлюють ідеологічні розбіжності між різними угрупованнями. Зокрема, розглядаються такі течії, як "просвітянство", "хатянство" та "хвильовізм", а також їхній вплив на розвиток української пролетарської літератури. Автор підкреслює важливість створення нової робітничо-селянської літератури в умовах культурної революції.

***

Основні ідеї твору:

1. **Перетворення літературної дискусії на політичну**: Літературний спір, що розпочався 1925 року, вийшов за межі суто мистецьких питань і перетворився на політичну дискусію, що стосувалася національного питання.
2. **Роль Миколи Хвильового**: Микола Хвильовий є центральною фігурою в дискусії, а його лист у газеті "Комуніст" вважається її потенційним завершенням.
3. **Критика "просвітянства"**: Рух "Просвіта" Бориса Грінченка характеризується як дрібнобуржуазний, аполітичний та "народницький", що призвів до спрощення національної культури до "мужицької".
4. **"Грінченківщина" як основа націоналізму**: Автор стверджує, що "грінченківщина" створила психологічне підґрунтя для "петлюрівщини" та націоналістичних рухів.
5. **"Українська Хата" як антипод**: Журнал "Українська Хата" та його прихильники протиставляли "просвітянському" народолюбству філософію індивідуалізму та гедонізму Фрідріха Ніцше.
6. **"Українство" як прокляття**: Ідея "українства" називається "прокльоном" української буржуазної літератури, що зробило її "плиткою, монотоннішою" та подібною до польської літератури того часу.
7. **Заперечення формалізму**: Документ критикує формалістів за їхні спроби відірвати історію літератури від її соціально-економічного контексту, зводячи її виключно до аналізу художніх форм та стилів.
8. **Завдання пролетарської літератури**: Створення нової робітничо-селянської літератури розглядається як ключове завдання культурної революції, спрямоване на формування нової "соціалістичної" психології суспільства.
9. **Революційна роль футуризму**: Український футуризм, особливо в особі Михайла Семенка, визнається єдиним революційним елементом в літературі свого часу, що боровся проти "хуторянсько-консервативних" традицій.
10. **Позиція партії**: У документі підкреслюється, що партія відкидає націоналістичні ухили та вимагає безумовної підтримки і розвитку пролетарської літератури.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.