Семен Збаразький » Крути
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Крути

Праця
Написано: 1946 року
Джерело: www.ukrnationalism.org.ua
Розділ: Історична
Твір додано: 16.11.2007
Твір змінено: 23.01.2010
Завантажити: txt див. (267.5 КБ) txt.zip (74.5 КБ)
Опис: «Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Ворожою і своєю. Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій, усвідомлень, організаційної праці й ідеологічної творчости, всього того, що нація і свідомо й іраціонально використовує для ствердження свого права на державне життя.»
Так писав у 1926 році на чужині Головний Отаман Симон Петлюра, [1] до ґрунту збагнувши глибоку істину, що власну державу можна тільки вибороти зброєю, а не виторгувати політичними торгами. Тому, розглядаючи події в Україні з-перед 40 років, треба ствердити, що властивим початком української визвольної революції 1917-1921 pp., творенням III-ої Української Держави — після 250-річної перерви — був щойно бій під Крутами 29-го січня 1918 року. Стріли під Крутами були продовженням тієї боротьби, яку в 1709 р. почав під Полтавою лицарський гетьман Іван Мазепа.
«Цей бій — цебто бій під Крутами — слід уважати початком збройної боротьби за Українську Державність», — стверджує в своєму творі «Петлюра — президент України» В. Іванис. Все те, що діялося в Україні перед тим, почавши від березня 1917 p., було лише «глибокими процесами емоцій, усвідомлень», кристалізацією політичної думки, шуканням шляхів, важким іспитом, який складала ціла нація. Цей іспит виявляв — з одного боку всі притаманності українського народу, який стихійно, часто тільки підсвідомо, простував до власного життя у своїй власній державі, але не мав ні змоги, ні витривалости перевести свої прагнення в життя, а з другого — цей іспит дав образ всієї каригідної недолугости, просто злочинної віри тодішнього проводу нашого народу в якесь «вселюдське братання» й доброту ворога, яким була й буде для України Москва. Треба було аж програного бою під Крутами, щоб українська нація в своїй новішій історії могла ствердити своє право на перемогу, на державне життя. Тому Крути — це не «трагічна помилка», не «безумний чин» чи якась «трагедія». Крути — це перемога.
Це ствердження могло б комусь видаватися необґрунтованим, просто якимсь парадоксом. Та прослідкуймо уважно хід подій, які відбувалися в Україні сорок років тому, і нам стане ясно, що під Крутами, хоч це сталося ціною величезної жертви, перемогла українська зброя.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.