Оксана Збанацька » Документна евристика в системі соціальних комунікацій: бібліотекознавчий аспект
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Документна евристика в системі соціальних комунікацій: бібліотекознавчий аспект

Дисертація
Написано: 2019 року
Розділ: Історична
Твір додано: 11.07.2024
Твір змінено: 11.07.2024
Завантажити: pdf див. (5.2 МБ)
Опис: Збанацька О. М. Документна евристика в системі соціальних
комунікацій: бібліотекознавчий аспект. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних
комунікацій за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство,
бібліографознавство (27 – соціальні комунікації). – Міністерство культури
України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв,
Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В.
 І. Вернадського, Київ, 2019.
У дисертації запропоновано новий науковий напрям – документну
евристику – комплексну систему знань про теорію, історію і практичну
реалізацію документального пошуку, його інтелектуальні та технологічні
засади.
Доведено відсутність комплексних наукових напрямів дослідження
щодо документної евристики, підвалини якої поступово закладалися у
бібліотечному фондознавстві, каталогознавстві, теорії бібліотечно-
інформаційного обслуговування, бібліотечній професіології, бібліотечному
читачезнавстві, бібліографознавстві, документознавстві, інформатиці та
інших науках інформаційного циклу, що свідчить про її інтеграційний та
міждисциплінарний характер.
Виникнення документної евристики на часі, оскільки документальний
пошук в системі соціальних комунікацій набуває глобального характеру, і
поширюється на всю систему документальних комунікацій. Виходячи з цього
документну евристику слід вважати потужною системою знань здатною
активізувати загальний соціальний комунікаційний процес, опосередкований
документом.
Об’єктом дослідження стала документна евристика в системі
соціальних комунікацій. Предмет дисертації склала документна евристика як
науковий напрям в бібліотекознавстві.
Мета дисертації полягає в розробленні цілісної концепції документної
евристики як нового наукового напряму в системі соціальних комунікацій,
зокрема бібліотекознавстві.
Методологічна база дослідження зумовлена міждисциплінарною
спрямованістю теми, її основу складають парадигма документної евристики в
інформаційному суспільстві та базові положення документального пошуку,
що дозволили вивчати об’єкт дослідження як новий науковий напрям.
У роботі на основі аналізу довідкових видань з’ясовано стан
розробленості терміна «евристика», яким послуговуються різні сфери
суспільної діяльності. Визначено сутність та обґрунтовано складові
документної евристики як нового наукового напряму в системі соціальних
комунікацій та бібліотекознавстві. У зв’язку з цим, метою документної
евристики визначено кумулювання знання про типи та види документів, їхнє
місцезнаходження, орієнтири щодо їх розшукання з урахуванням


3

інформаційних потреб користувачів.
З’ясовано терміносистему документної евристики, яку складають такі
основні терміни та терміносполучення: «документна евристика», «документ»
, «інформаційний пошук», «документальний пошук», «інформаційно-
пошукова система», «інформаційно-пошукова мова», «пошуковий образ
документа». Поняття «документна евристика» та «документальний пошук»
пов’язані між собою, насамперед, асоціативним відношенням, оскільки
документальний пошук – це та сторона дійсності, на вивчення якої
направлено документну евристику. Проте обидва поняття незалежно одне від
одного мають свої ієрархічні відношення, адже кожна наука посідає своє
місце серед інших наук, а кожен вид пошуку – серед інших видів пошуку.
У дисертації досліджено вплив інформаційних потреб користувачів на
механізм реалізації документального пошуку. Витоки документального
пошуку, – потреби в документах – виникають в процесі життєдіяльності
людини, і результатом документального пошуку є документи, які будуть
використані користувачами в їхній теперішній або майбутній суспільній
практиці. Таким чином, виникає документна комунікація – комунікація,
опосередкована документом, що ґрунтується на обміні документами між
людьми. До системи документних комунікацій належать: документи, які
функціонують у суспільстві; засоби доведення цих документів до
користувачів; бібліотеки та інші документно-інформаційні інституції, які
здійснюють комунікаційні процеси (видавництва, засоби масової комунікації,
інтернет, бібліотеки, архіви, музеї, інформаційно-аналітичні центри);
користувачі, які є кінцевими одержувачами документа.
Установлено, що найкраще документна евристика проявляється в
комунікаційному середовищі бібліотеки, до якого належать: різні типи та
види документів; бібліотечний фонд як упорядкована сукупність документів;
бібліотечні інформаційно-пошукові системи, що включають бібліотечні
каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, бази даних та інформаційно-
пошукові мови, якими вони послуговуються; матеріально-технічна база;
користувачі; інформаційні працівники.
Констатовано, що бібліотечні інформаційно-пошукові системи
цілеспрямовано розкривають фонд бібліотеки, надають допомогу
користувачам у пошуку та доборі потрібних документів, і слугують
універсальним ключем до знань, сконцентрованих у документах. Їхньою
складовою частиною є довідково-пошуковий та довідково-бібліографічний
апарат бібліотеки. Для більш повного і якісного обслуговування користувачів
та надання їм додаткової інформації про об’єкт пошуку, бібліотеки
формують власні бази та банки даних. Перспективним вбачається розробка
лінгвістичного забезпечення для інформаційно-пошукових систем у двох
напрямах: розробка і ведення інформаційно-пошукового тезауруса та
створення авторитетних файлів на імена осіб, найменування організацій,
географічні назви.
Висловлено думку щодо інформаційної культури та компетентності
користувачів, здатності до самоосвіти і розвитку, оволодіння різними


4

методами пошуку інформації, а також до інформаційних працівників різних
спеціалізацій щодо їх професіоналізму у царині ведення баз даних, створення
якісних пошукових образів документів, авторитетних файлів, обслуговування
користувачів тощо.
У дисертації запропоновано поділяти документну евристику на
загальну та спеціальну. Загальна документна евристика охоплює питання
історії, теорії та методики документального пошуку. Спеціальна документна
евристика поділяється в залежності від об’єкта документального пошуку (
джерельна, бібліографічна, патентна); від інституції, в якій здійснюється
документальний пошук (архівна, музейна, документна інтернет-евристика);
від галузі знання, в якій здійснюється документальний пошук (
літературознавча, медична, педагогічна тощо).
Розроблено концептуальні засади до розвитку документної евристики в
системі соціальних комунікацій. Концепти розвитку документної евристики:
інтелектуалізація, лінгвістичність, відповідність, системність, узгодженість,
інтегрованість, доступність, комунікативність, інституційність.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація
є першим комплексним дослідженням, у якому на основі виявлених та
опрацьованих джерел, обґрунтовано поняття документної евристики в
системі соціальних комунікацій, зокрема бібліотекознавстві.
У дослідженні вперше:
- виявлено та проаналізовано тлумачення терміна «евристика»,
зафіксованого в довідкових виданнях універсального та галузевого змісту;
- запропоновано і обґрунтовано новий науковий напрям – документну
евристику, що дозволить збагатити як евристику, так і бібліотекознавство
новим знанням. Об’єкт її вивчення – документальний пошук, предмет –
формування системи наукового знання про технологію здійснення
документального пошуку у єдності його з документами, їхніми пошуковими
образами, пошуковими масивами, довідковим апаратом, суб’єктами
документно-комунікаційної діяльності;
- здійснено комплексний аналіз документної евристики як наукового
напряму та документального пошуку як процесу;
- визначено основні компоненти комунікаційного середовища
документної евристики: бібліотеки та інші документно-інформаційні інституції,
які здійснюють комунікацію, опосередковану документом; документні фонди
бібліотек, архівів, музеїв, органів науково-технічної інформації, книжкових
магазинів, особистих бібліотек, постійно діючих виставок; документи, які
побутують у суспільстві; інформаційно-пошукові мови, сутність яких полягає у
створенні пошукових образів документів у вигляді бібліографічних записів,
класифікаційних індексів, предметних рубрик, ключових слів, авторитетних
файлів на точки доступу; засоби доведення цих документів до користувачів;
інформаційні працівники, які створюють пошукові образи документів;
користувачі, які формулюють пошукові образи запитів і є кінцевими
одержувачами документа. Між всіма компонентами комунікаційного
середовища документної евристики існує тісний взаємозв’язок;


5

- запропоновано видову класифікацію документної евристики за
такими критеріями: об’єктом документального пошуку; інституціями, в яких
здійснюється документальний пошук; галуззю знання, в якій здійснюється
документальний пошук;
- виявлено спільність та відмінність реалізації документального
пошуку в бібліотеках та інших документно-інформаційних інституціях;
- визначено концептуальні підходи до розвитку документної
евристики в інформаційному суспільстві;
удосконалено:
- визначення поняття «документальний пошук» та введено до
наукового обігу дисциплін соціокомунікаційного циклу поняття «документна
евристика» та «документна інтернет-евристика»;
- організаційні засади механізму реалізації документального пошуку;
набули подальшого розвитку:
- уявлення щодо особливостей реалізації документального пошуку в
бібліотеках та інших документно-інформаційних інституціях;
- знання стосовно розкриття змісту документів за допомогою
інформаційно-пошукових мов;
- наукові уявлення про джерелознавчу, джерельну, бібліографічну,
архівну евристики та документну інтернет-евристику.
Практичне значення отриманих результатів полягає в здобутті нового
наукового знання, що заповнює значні лакуни в науковому обґрунтуванні
ролі документної евристики в системі соціальних комунікацій, зокрема
бібліотекознавстві.
Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність відділу
лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукових систем Національної
бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (розробка та поповнення
«Інформаційно-пошукового тезауруса»), при підготовці науково-методичних
матеріалів з навчальних дисциплін «Документна евристика» та «Евристика в
науковому студіюванні» для магістрів та аспірантів Національної академії
керівних кадрів культури і мистецтв.
Отже, слід зазначити, що документна евристика може стати вагомим
теоретичним підґрунтям щодо реалізації документального пошуку. Знання,
що будуть накопичуватися документною евристикою, стануть дієвим
засобом: покращення якості обслуговування користувачів інформації;
удосконалення пошукових можливостей інформаційно-пошукових систем;
підвищення рівня обізнаності інформаційних працівників щодо наявних
одиниць зберігання у фондах документно-інформаційних інституцій;
покращення взаємодії між користувачами інформації та інформаційними
працівниками; підвищення рівня інформаційної культури усіх суб’єктів
соціальних комунікацій.
Ключові слова: документна евристика, документальний пошук,
бібліотечні інформаційно-пошукові системи, інформаційно-пошукові мови,
соціальні комунікації, бібліотекознавчий аспект.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.