| Опис: |
Сумський історико-архівний журнал. №XXXV. 2020
Представлена робота присвячена дослідженню передумов укладення, значенню і наслідкам реалізації Загальної рамкової угоди про мир в Боснії і Герцеговині, також відомої як Дейтонська угода між Республікою Боснія і Герцеговина, Республікою Хорватія та Союзною Республікою Югославія. Розглядаються чотири мирні плани, в рамках яких міжнародна спільнота послідовно намагалася врегулювати Боснійський конфлікт , вивчається проц ес ук ладення унікального міжнародного документу, завдяки якому не лише було покладено край кривавому міжетнічному протистоянню та оформл ено нові засади відносин між трьома балканськими країнами після розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, але й визначено засади конс титуційного ладу держави Боснія і Герцеговина. Авторами аналізуються неоднозначні наукові та політичні оцінки Дейнтонської угоди, діапазон яких коливається від безперечного схвалення до гострої критики, встановлюються причини успіху Дейтонського процесу, якими стали долучення до переговорного процесу США й гарантування виконання зобов’язань сторін шляхом застосування збройної сили НАТО до порушників домовленостей. Визначаються ризики, закладені Дейтонськими домовленостями в конституційному ладі Боснії і Герцеговини.
Автори, визнаючи результативність Дейтонської угоди, констатують невідповідність окремих її положень загальновизнаним принципам міжнародного права, зокрема, в частині того, що територіальний устрій держави і формування публічних органів влади у Боснії і Гецеговині проходить за етнічним принципом. Такий підхід не відповідає принципу рівності прав людини незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи інших обставин. Незаперечним є й той факт, що міжетнічні суперечності в Боснії і Герцеговині Дейтонська угода не зняла.
У рамках роботи також здійснено спробу встановити можливості врахування прикладу вирішення боснійської кризи у контексті сучасної ситуації в Україні, з огляду на анексію Криму та тривалий військовий конфлікт на Донбасі, а також визначити допустимість і потенційні межі зовнішнього втручання у справу розв’язання військових конфліктів. |
